2. Переваги і недоліки активного використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій дітьми

ІКТ наприкінці ХХ століття стають не тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування між державами, університетами, але й потужним засобом навчання, улюбленою іграшкою. Чимало дітей, навіть у мало розвинених країнах захоплюються комп'ютерними та телевізійними іграми, які приваблюють їх динамічними сюжетами, викликають різні почуття.

Виникають питання - як впливає цей дивовижний штучний інформаційний світ на психіку людини i, зокрема, дитини? За яких умов цей новий вид людської діяльності сприяє розвитку особистості, а за яких заважає? Чи стосується ця нова культура більшості населення України чи це забава для розвинутих країн?

Саме в Києві було створено першу на європейському континенті обчислювальну машину, це свідчить про те, що українські кібернетики ніколи не пасли задніх у розвитку інформаційних технологій. А зараз майже всі школярі України приходять у школу з азами iнформацiйно-технологічної культури.

Отже діти , їх батьки в нашій країні мають доступ до комп'ютерів, i не лише в школі чи в офісі, а й вдома.

За даними дослідження на рис. 2 відображено, як сучасні діти використовують ІКТ для себе:

Але, як впливає використання комп'ютера на життя людини, зокрема дитини та її сім'ї? Як впливає цей інформаційний світ на психіку людини, i зокрема, дитини? Чи сприяє розвитку здібностей дитини перебування у цьому сваті? За яких умов цей новий вид людської діяльності сприяє розвитку особистості, а за яких заважає?

В цьому контексті можна говорити як найменше про три аспекти проблеми:

1) розвиток загальних здібностей дитини за допомогою ІКТ підтримки інтелектуальної діяльності людини;

2) розвиток спеціальних здібностей, які є специфічними для діяльності фахівців в галузі інформаційних технологій;

3) запобігання негативному впливу ІКТ на психіку i взагалі на здоров'я дитини. Створення особливої культури виживання в умовах широкого застосування новітніх ІКТ.

Як відомо, здібності дитини розвиваються тим краще, чим більше її можливості отримання різноманітного сенсорного досвіду, знайомства з кращими досягненнями світової культури, моделювання наслідків реалізації своїх ідей. Досить добре відомо, скільки втрачають обдаровані діти, коли вони не мають можливості користуватися бібліотеками, не ходять до музеїв, не бувають в опері, не навчаються з такими технологіями, які є кращим надбанням людства. І коли так дитина нарешті, наприклад, вступаючи до університету, потрапляє в велике місто, в культурне середовище, їй треба надолужувати ці втрати, іноді на це витрачається ціле життя. Втрачає не тільки конкретна обдарована людина, а й все людство.

Найбільшим надбанням людства від застосування ІКТ є наближення найкращих досягнень світової культури до кожної пересічної людини. Завдяки співробітництву кращих фахівців в галузі інформаційних технологій з кращими фахівцями в галузі психології та ергономіки знято труднощі у застосуванні комп'ютерів на рівні користувача. Сьогодні користувачем системи ІКТ, зокрема Internet, може бути і старий, і малий.

Загальні здібності - пам'ять, уяву, увагу, сприймання, оперативні реакції, комунікабельність, треба розвивати разом з формуванням таких інтелектуальних вмінь, як вміння планувати на годину, день, тиждень, рік; вміння висловлювати свою думку (коротко чи не дуже коротко, але з необхідними аргументами), вміння проектувати якусь діяльність. Сюди можна додати розвиток загальної ерудиції дитини.

Застосування ІКТ - це надання фантастичних можливостей вчителям та батькам у розвитку загальних здібностей дітей з використанням всього арсеналу досягнень світової культури. Мається на увазі, що є багато комп'ютерних енциклопедій, досконалих учбових програм, ілюстрованих комп'ютерних книжок, учбових ігор, що розвивають здібності дитини. Але саме по собі без участі дорослих, без праці дорослої людини, вкладеної в процес виховання дитини, без консультацій з фахівцями все це багатство не навчить дитину.

Дитина начебто з хорошої забезпеченої сім'ї, а чомусь не розвинена ані розумово, ані морально. І навпаки, дитина в бідній і, як ми часто говоримо, простій сім'ї чомусь має дуже розвинені здібності. Одна з відповідей на це запитання така: дорослі в цій, так званій простій сім'ї знайшли час і подумали про те, як розвивати здібності дитини: підбирали цікаві і корисні книжки, вправи та ігри для дитини, давали їй складні, але доступні завдання, обговорювали те, що дитина прочитала, допомагали спланувати свою діяльність.

В Україні є досить багато сімей, що мають комп'ютери вдома. Є сім'ї, в яких батьки дарують дітям комп'ютери. Ще більше таких, що купують ігрові пристрої для телевізорів. Існує багато шкіл, в яких стоять досить досконалі комп'ютери. І існують численні ігрові центри. Та, на жаль, майже всюди одна і та ж ситуація: «На тобі, дитино, дорогу іграшку, роби, що хочеш, тільки мене не замай». «Хай тобі буде видно, але не чутно». Негативні наслідки для розвитку здібностей дитини такого використання ІКТ очевидні.

На рівні сім'ї у будь якому випадку - і тоді, коли дитина добре вчиться, і тоді, коли в неї є проблеми з якимось навчальним предметом, корисно порадитись з психологом, проаналізувати свої спостереження за дитиною, обговорити з нею, що її цікавить, що їй легше дається. А потім підібрати такі комп'ютерні ігри, учбові програми, енциклопедії, які дозволяють розвивати здібності цієї конкретної дитини. Скажімо, виявляється, що треба розвивати зорову чи моторну пам'ять, чи увагу. Поряд з індустрією комп'ютерних ігор існує індустрія розвиваючих навчальних програм:

-дослідницький характер. Програма ініціює участь дитини у дослідах, з допомогою яких, робить для себе відкриття;

-легкість для самостійних занять дитини. Наприклад, використання учбової програми не вимагає від дитини вміння читати, дає дитині прості для розуміння вказівки, що пов'язані з використанням невеликої кількості засобів керування зображенням на екрані;

-розвиток широкого спектру навичок та уявлень. Окрім оперування з буквами, цифрами та фігурами діти займаються класифікацією, приймають рішення, експериментують;

-високий технічний рівень. Програми надають «роботи» органам відчуття дитини за рахунок того, що пропонують дитині привабливу графіку, анімаційні ефекти та привабливі звукові ефекти. Дитина не нудиться від очікування - сучасні комп'ютери працюють дуже швидко;

-відповідність віковим особливостям. Такі програми не підштовхують дитину до формування навичок, до яких дитина ще не готова. Учбовий матеріал містить приклади з реального життя дитини, зрозумілі їй;

-цікавість. Стимулюється уява дитини. Вона потрапляє у фантастичні обставини, отримує не аби яке задоволення;

-стимулюючий характер. дитина, коли користується такою програмою, відчуває задоволення від досягнутого успіху. Це підвищує її самооцінку, розвиває почуття власної гідності [1].

Здавалось все просто - будемо купувати гарні учбові програми, і наші діти будуть ставати розумними, їх здібності автоматично будуть розвиватися. Але недостатньо мати досконалі засоби навчання, треба ще докласти дидактичних зусиль як вчителям, так і батькам.

Найбільш ефективними є такі учбові програми, для яких є характерним створення учбового середовища, що дозволяє дорослим та дітям використовувати комп'ютер як живий елемент моделювання та експериментування, одержання необхідної інформації. Такі програми розкривають дитині світ пізнання, допомагають їй удосконалити свої вміння та навички, розвинути здібності. В цьому контексті виникають і сучасні проблеми, такі, як: чи однаково доступні комп'ютери хлопчикам та дівчатам? Що робити, коли в моєї дівчинки є страх перед комп'ютером? Ми живемо у часи подолання різноманітного не рівноправ'я між чоловіками та жінками. У тому числі і щодо умов для розвитку здібностей та застосування новітніх інформаційних технологій. Тому можна запропонувати такі рекомендації для дорослих, як допомогти дітям у використанні комп'ютера:

-варто демонструвати оптимізм у відношенні до майбутнього. Не думайте, що ваші діти чи учні обов'язково будуть вважати математику, програмування чи природничі науки важкими для себе;

-хай комп'ютер буде однаково доступний всім дітям. Переконайтеся, що дівчата мають рівні можливості з хлопчиками у використовуванні комп'ютера;

-цікавтеся тим, як ваші учні користуються комп'ютером. Хай вони відчувають, що вам не байдужі їх навички та інтереси у цій галузі;

-пропонуйте своїм учням нестандартні завдання;

-заплануйте з своїми учнями відвідування музеїв в системі Internet. Дуже корисно відвідати музей, де можна подивитись картини, які ілюструють те, що діти прочитали чи вчили. Наприклад, діти вивчали міфи стародавньої Греції, і подорож до музею допоможе їм уявити міфологічних Богів та героїв;

-обговорюйте з дітьми комп'ютерну рекламу та агресивні ігри.

По-перше треба формувати у дітей розуміння того, що є для них корисне та шкідливе. А по-друге, фахівці довели, що таке обговорення допомагає дітям долати негативний вплив агресивних комп'ютерних ігор та телевізійних програм. По-третє коли дівчинка «боїться» комп'ютера, корисно, щоб вона бачила, як її матір працює з комп'ютером. Навіть, коли матір не знає нічого про комп'ютер. Також важливо, щоб матері посидіти з дочкою біля комп'ютера, повчитися у дочки.

Вчитель в класі повинен проводити уроки, що розвивають загальні здібності дитини. Не секрет, що як раз через брак уваги багато дітей не засвоюють учбовий матеріал, їх здібності не розвиваються. Великі можливості надають завдання з використанням сучасного програмового забезпечення «Мій комп'ютер». Можна організувати спеціальні навчальні ігри по плануванню свого життя, бюджету. Дитина в ігровій формі вчиться робити план на тиждень. Тут можна досягти успіху у двох напрямках розвитку дитини, двох важливих складових розвитку її загальних здібностей - почуття часу, вміння використовувати час та планування свого часу, своєї діяльності [2].

В Європейських країнах, наприклад, у Нідерландах, комп'ютерні технології використовують для розвитку стратегіального мислення дитини. Для цього організовують гру: «Школа - це місто. Кожний клас має свою функцію: управління освіти, управління охорони здоров'я, банк. Треба побудувати, скажімо, бюджет невеликого міста». Діти, що вчаться в цій школі, приймаючи участь в цій грі, вчаться розробляти стратегію життя міста на місяць, на рік, враховуючи дію багатьох факторів, вчаться мистецтву комунікації, роботи в команді, створення проектів. Іншими словами, ця гра сприяє розвитку тих загальних здібностей дитини, які визначають успіх будь-якої діяльності людини.

Багаторічні дослідження психологічних особливостей стратегіального мислення підлітків при розв'язанні завдань на створення понять, дорослих, що розв'язували різноманітні завдання дозволили виділити деякі труднощі реалізації ефективних стратегій мислення. Можна сказати, що кожна людина має свій, притаманний їй підхід до роботи в інформаційному просторі. Цей підхід визначається такими складовими:

- розвитком інтелектуальних здібностей суб'єкта; рівнем інтелектуальної активності суб'єкта;

- особистостями його якостями та цінностями, орієнтаціями;

- розвитком інтелектуальних вмінь, насамперед, вмінням користуватися операціями логіки, працювати з гіпотезами;

- ключовою виявилися робота суб'єкта у інформаційному просторі задачі;

- здолання когнітивної напруги в разі застосування притаманного ефективним стратегіям комплексного аналізу всього інформаційного поля;

- пошук методів розвитку у суб'єктів необхідних інтелектуальних вмінь та мотивації досягнення;

- пошук методів знаходження теоретично можливих стратегій з тим, щоб рухатись у напрямку формування ефективних стратегій.

Аналізуючи способи роботи піддослідних у інформаційному просторі різних задач, виділяють дві основні стратегічні тенденції поведінки людини у інформаційному просторі проблемної ситуації:

- інтегративну, що зорієнтована на пошук глобального виграшу, на виділення локальних завдань з критеріями, що враховують загальну структуру інформаційного простору задачі;

- диференційну, якій притаманна орієнтація на пошук локальних виграшів. Досліджуючи рухи очей піддослідних у процесі першої зустрічі їх з інформаційним простором задачі, ми могли зафіксувати, що розбіжності у підході суб'єктів до роботи з інформацією існують.

ІКТ дозволяють долати кризові перепони застосування ефективних стратегій, роблять такі стратегії доступними не тільки для інтелектуальної еліти суспільства, особливо обдарованих людей, а й для більш широкого кола людей, які бажають і можуть добиватися успіху, але для цього їм потрібна вміння працювати з новими інформаційними технологіями і тому вчителі інформатики повинні навчити учнів свідомо і творчо підходити до інформаційного простору завдання, змінювати форму представлення знань та даних таким чином, щоб можна було розглянути весь інформаційний простір, а вчитель повинен полегшити формування в учнів ефективних стратегій мислення та сприяти підвищенню їх самооцінки, впевненості у своїх силах.

Інформаційні технології надають величезні можливості у розширенні ерудиції дитини. Варто активно заохочувати дітей до подорожей музеями світу, бібліотеками, країнами. Це сприяє не тільки розширенню знань дитини, але й підтримує її різноманітні здібності [4].

Дитина вже може створити подумки цікавий проект чи образ, але не володіє навичками реалізації цього проекту, скажімо, навичками малювання. Саме так виникає когнітивний конфлікт між бажаним і усвідомленим проектом чи образом і неможливістю його здійснення.

І тут на допомогу може прийти комп'ютер. Пригадаємо виставки дитячих малюнків, що були зроблені за допомогою інформаційних технологій. Це ж як раз ті самі досконалі проекти та уявлення, які ми з вами ніколи б не побачили, коли б не допомога ліпшого друга - комп'ютера.

Але на шляху до здійснення своєї мети часто стає така ситуація, коли приходить дитина додому з новими ідеями чи інформацією щодо комп'ютера, а їй говорять: «Що ти мені показуєш? А уроки ти вивчив (вивчила)? Ось вивчи з початку уроки, зроби те, що мати тобі загадала, а потім і підходь».

Батько, талановитий вчений в галузі кібернетики, вирішив підтримати інтерес дванадцятирічного сина до математики і показав йому дуже цікавий та простий метод вирішення рівнянь. Хлопцеві це дуже сподобалось, і він вирішив наступного дня показати це вчительці та учням свого класу. Він підніс руку на уроці математики, і, коли його попросили до слова, сказав: «Я знаю цікавий метод вирішення рівнянь». Що він почув у відповідь? Не важко здогадатись: «Сядь негайно на місце. Навчись спочатку робити те, що я вимагаю. А потім ми може тебе колись і послухаємо!» Дитина повернулася додому і сказала: «Все я математикою займатися не буду!» І дійсно, ця дитина не мала більше у житті справ з математикою. Хтозна, що втратив хлопчик, а що - суспільство?

Підтримання інтересу дитини до справи - це творча педагогічна робота для вчителів та батьків над важливою складовою творчих здібностей дитини. Вище ми наводили деякі рекомендації щодо співпраці дорослого та дитини при опануванні роботи з комп'ютером та підтримці інтересу дитини до ІКТ, її самооцінки. Та найбільш поширеними є проблеми безпеки дитини, що користується комп'ютером. Можна назвати головні фактори ризику для здоров'я дитини від застосування комп'ютерів:

- комп'ютерні випромінювання;

- якість зображення на екрані;

- робоча поза користувача;

- оформлення та освітлення приміщення;

- кількість часу, що дитина проводить за комп'ютером;

- ергономічна та психологічна якість програм;

-стреси, що виникають у зв'язку зі специфікою застосування комп'ютерів [6].

Було проведено багато досліджень впливу роботи з комп'ютером на стан здоров'я людини, і, хоч остаточно фахівці не прийшли до висновку про наявність професійних захворювань у користувачів комп'ютерів, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я зафіксувала деякі напрямки аналізу стану здоров'я користувачів:

- захворювання очей та зорові порушення;

- порушення кістково-м'язової системи;

- порушення, що пов'язані зі стресом;

- шкіряні захворювання;

- несприятливі порушення вагітності.

Обговорювалася ще і фотоепілепсія, але досить мляво. Потрібен був, мабуть, струс громадської думки від сотень випадків захворювань фотоепілепсією японських дітей після перегляду мультфільму з використанням ефектів штучної реальності, щоб світ, нарешті, замислився над проблемою збереження здоров'я дітей, що є заручниками досягнень цивілізації.

Що треба знати зараз про безпечне використання комп'ютерів? Виявляється досить багато - і про те, як оздобити кімнату, щоб у дитини не виникало додаткового навантаження на зорову систему, і як розташувати комп'ютер по відношенню до джерел освітлення, і які меблі використати для комп'ютеризованого робочого місця, і скільки часу можна безпечно проводити біля комп'ютера, тощо. Існує ціла культура використання комп'ютерів. Але це інша тема для обговорення. Ми лише хотіли привернути увагу до цієї проблеми [7].

Таким чином, ІКТ розкривають величезні перспективи розвитку здібностей дитини. Одночасно ці технології створюють нові проблеми виховання дитини та збереження її здоров'я.

Також про проблему використання комп’ютерних технологій можна говорити у контексті мінімум трьох аспектів проблеми:

1. Розвиток загальних здібностей дитини за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій як засобу інтелектуальної діяльності людини;

2. Розвиток спеціальних здібностей, які є специфічними для діяльності фахівців у галузі інформаційних технологій;

3. Запобігання негативного впливу інформаційно-комунікаційних технологій на психіку і здоров'я дитини.

Робота дитини з комп'ютером - це специфічна форма спілкування «людина - Комп'ютер», в рамках якого формується інтелект дитини, тому всі навчально-розвиваючі комп'ютерні програми повинні задовольняти основні психолого-педагогічні вимоги, що пред'являються до організації процесу спілкування та діалогу: доброзичливість, об'єктивність, дотримання соціальної дистанції, педагогічна спрямованість на досягнення загальних цілей навчально-виховного процесу. Виділяють три рівні педагогічного діалогу в залежності від його педагогічного спрямування: фактичний (псевдодіалог), в якому відповідь будується на основі формального перетворення повідомлення; «діловий», якому притаманна спрямованість на вирішення поставленого завдання без урахування цілей навчання; «педагогічний», який будується на основі моделі суб'єкта навчання.

Отже, повна реалізація цілей навчально-виховного процесу можлива лише при умов здійснення діалогу третього рівня - «педагогічного». У зв'язку з цим виникають питання, які необхідно вирішувати в процесі педагогічного діалогу, а саме: розуміння та інтерпретація відповідей дошкільнят; фіксація і встановлення причини труднощів, визначення необхідної допомоги для їх подолання; фіксація терміну виконання завдання; надійність навчальної програми; зведення до мінімуму зусиль дитини з введення відповідей; розміщення та кількість інформації на екрані монітора; темп її зміни; врахування психологічних особливостей сприйняття кольору при підборі гами графічних зображень; визначення ступеня узагальнення, абстрактності, співвідношення ілюстративного і теоретичного матеріалу та інші.

Впровадження ІКТ в навчально-виховний процес дошкільного навчального закладу повинно здійснюватися за умови наявності в навчальному закладі комп'ютерно-ігрового комплексу, достатньої кількості навчально-методичної літератури, необхідного рівня програмно-технічного забезпечення та інших компонентів, обраного навчально-методичного комплексу. Також досить важливою умовою є професійна підготовка вихователя і його творчий потенціал (Інтенсивність використання творчих методик, доповнення й удосконалення навчальний планів, використання інноваційних методик, варіативність індивідуалізованих і диференційованих навчальних завдань).

Аналіз теоретико-методологічних основ формування у дошкільників навичок роботи з ІКТ дозволив виявити педагогічні умови, облік яких в навчальному процесі відкриває додаткові можливості підвищення рівня пізнавальної активності. До таких умов відносяться: організація роботи на персональному комп'ютері у відповідності з віковими особливостей і можливостей дітей дошкільного віку; здійснення управління процесом пізнавально-ігрової діяльності вихователем, який має необхідну підготовку з використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності, володіє певними знаннями, вміннями і навичками предметної області «Інформатика», знає особливості впровадження програмних засобів навчального призначення в ДОУ; використання інтегрованих завдань міжпредметного змісту; поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності з поступовим зростанням частки самостійної і творчої роботи; раціональне використання інформаційно-комунікаційних технологій та спеціальних програмних засобів в системі дошкільної освіти.

Дотримання в навчально-виховному процесі ДНЗ сукупності зазначених умов буде сприяти більш ефективному формуванню у дошкільників навичок роботи з ІКТ та підвищенню рівня пізнавальної активності ніж при традиційній навчально-ігрової діяльності. Використання комп'ютера в ДОУ слід розглядати як потужний дидактичний засіб, який залучає дітей до активної праці, підвищує їх інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність навчання. Використання комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання на заняттях повинні такі позитивні аспекти: емоційний, виховний, психологічний, дидактичний, інформаційно-демонстративний. У процесі розвитку пізнавально-ігрової діяльності дитини особливу роль відіграє мислення. Основні логічні структури мислення, а також операційні навички у дитини формуються у віці 5-11 років. Саме в цьому віці відбувається перше знайомство учнів з вивченням властивостей і явищ навколишнього світу. У математиці вони (ці властивості і явища навколишнього світу) знаходять відображення в геометричних фігурах, у числових характеристиках величин, вивчаються, і їх відносинах.

В інших предметах - в категорії класифікації, розпізнання, узагальнення, уточнення тощо. У цьому віці дітьми осягається сенс найпростіших правил і операцій, формується емпіричний досвід опанування науковими методами і правилами. У тісному зв'язку з мисленням розвиваються всі пізнавальні процеси. Такі як аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація, абстрагування, порівняння. Мислення дітей дошкільного віку - конкретне, воно спирається на наочні образи і уявлення. Словесний опис для них, як правило, недоступний: їм необхідно для розуміння реальні предмети (або їх зображення). Розуміння загальних положень досягається лише тоді, коли ці положення конкретизуються прикладами одиничних або часткових випадків. Незвичайність мислення дитини цього віку пов'язана з особливостями його особистого досвіду. Саме тому вони частіше виділяють в предметах такі явища, які говорять про застосування, дія, користь.

Основою розвитку мислення дитини стають знання, набуті як в процесі навчання так і з власного досвіду. З часом відбувається перенесення пізнавальних процесів, тобто аналіз переходить в абстрагування. Дошкільнятам легше дається абстрагування власних предметів, ніж їх зв'язків і відносин, вони частіше виділяють лише суттєві ознаки предметів, хоча їм важко розділити істотні і несуттєві ознаки.

Під впливом навчальної діяльності удосконалюються способи узагальнення: від переважно наочно-мовних, діти переходять до уявно-мовних, а пізніше - і до понятійно-мовних способів. А це обумовлює зміну результатів узагальнення. Пізнавальна діяльність залежить від переважаючих розумових структур. Знання дитини про об'єкт чи явище буде мати різний зміст залежно від ступеня розвитку, на якому вона знаходиться. Це необхідно враховувати при визначення змісту і методів навчання, щоб відрізнити просте вивчення напам'ять від розвитку.

Як зазначалося, інформаційно-комунікаційні технології надають величезні можливості в поглибленні ерудиції дитини. За допомогою комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання і міжнародних або регіональних комп'ютерних мереж стає можливим активне заохочення дітей до подорожей музеями світу, бібліотеками, країнами. Це сприяє не тільки розширенню знань дитини, а й підтримує її різноманітні здібності. Не потрібно фетишизувати комп'ютер, а треба розглядати його як звичайний новий засіб навчання, прагнучи знайти його місце в системі дошкільної освіти з огляду на вимоги валеологічності (здатності зберігати і примножувати фізичне і психічне здоров'я учнів).

Позначивши основні питання, що виникають при розгляді та аналізі окресленої проблеми, можна відзначити, що їх вивчення дозволить наблизитися до розуміння необхідності використання комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання, як впливу на рівень загального розвитку дітей дошкільного віку. Доступним стане формування потрібних, заздалегідь сформульованих та визначених психологічних властивостей дитини. А це, в свою чергу, дозволить прогнозувати результати цього впливу, формувати спектр потрібних, у відповідній ситуації, позитивних педагогічних дій при реалізації навчально-виховного процесу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Система навчально-ігрової діяльності, побудована на основі психолого-педагогічних, дидактичних, технічних та інших вимог до ІКТ та програмних засобів навчального призначення, надасть вихователю якісно нові можливості для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, дозволить створити необхідно валеологічне середовище для розвитку розумової діяльності, інтелектуальних можливостей та творчих здібностей дитини.