3 Визначення теплопритоків в камері холодильника

3.1 Теплопритоки через стіни, перегородки, перекриття Q₁ розраховують по формулі

Q₁ = k_Д  F  (t_з – t_в) (3.1)

Де k_Д — дійсний коефіцієнт теплопередачі огородження, з розрахунку товщини ізоляційного шару, Вт/(м²К) ;

F-площа поверхні огородження, м²;

t_з — температура зовні огородження, ⁰С;

t_в — температура повітря усередині охолоджуваного приміщення, °С.

1) Теплопритоки через першу стіну:

Q₁^ст1 = k_Д  F  (t_з – t_в)=0,26∙144(28,2+1)=1093,25 (Вт)

F=6×24=144 м²;

k_Д=0,26;

t_В=-1˚С;

t_З=28,2˚С.

2) Теплопритоки через другу стіну:

Q₁^ст2 = k_Д  F  (t_з – t_в)=0,28144(-1+1)=0 (Вт)

F=6×24=144 м²;

k_Д=0,28;

t_В=-1˚С;

t_З=-1˚С.

3) Теплопритоки через третю стіну:

Q₁^ст3 = k_Д  F  (t_з – t_в)=0,435144( 2+1)=187,92 (Вт)

F=6×24=144 м²;

k_Д=0,435;

t_В=-1˚С;

t_З=-1˚С.

4) Теплопритоки через четверту стіну:

Q₁^ст4 = k_Д  F  (t_з – t_в)=0,435144(6+1)=438,48 (Вт)

F=6×24=144 м²;

k_Д=0,435;

t_В=-1˚С;

t_Н=6˚С;

5) Теплопритоки від покриття:

Q₁^пок = k_Д  F  (t_з – t_в)=0,25576(28,2+1)=4204,8 (Вт)

F=24×24=576 м²;

k_Д=0,25;

t_В=-1˚С;

t_З=28,2˚С.

6) Теплопритоки від підлоги:

Q₁^під = ∑k_ум  F  (t_з – t_в)

Розбиваємо підлогу на зони по 2 м від зовнішньої стіни. Площі, умовні коефіцієнти теплопередачі і температури зовнішнього і внутрішнього повітря відповідних зон:

k_{Д I}=0,47; k_{Д II}=0,23; k_{Д III}=0,12; k_{Д IV}=0,07;

F_I=48 м; F_II=48 м; F_III=48 м; F _IV=432 м;

t_В=-1˚С; t_В=-1˚С; t_В=-1˚С; t_В=-1˚С;

t_З=28,2˚С. t_З=28,2˚С. t_З=28,2˚С. t_З=28,2˚С.

Q₁^під _I=0,47∙48∙(28,2+1)=658,75 Вт;

Q₁^під _II=0,23∙48∙(28,2+1)=322,37 Вт;

Q₁^під _III=0,12∙48∙(28,2+1)=168,19 Вт;

Q₁^під _IV =0,07∙432∙(28,2+1)=883,01 Вт;

Q₁^під=658,75+322,37+168,19+883,01=2032,32 Вт.

7) Теплопритоки від сонячної радіації (Вт)

Q₁^C = k_д  F  t_с

t_с — різниця температур, що характеризує дію сонячної радіація в літню пору, ^◦С.

t_с=14,9^◦С;

k_Д=0,25;

F=24×24=576 м².

Q₁^C=0,25×576×14,9=2145,6 Вт.

Отже, теплопритоки через огороджуючі конструкції приміщення складають:

Q₁= Q₁^ст1+ Q₁^ст2+ Q₁^ст3+ Q₁^ст4+ Q₁^пок+ Q₁^під+ Q₁^C= =1093,25+0+187,92+438,48+4204,8+2032,32+2145,6=10102,37 Вт.

3.2 Теплопритоки від продуктів при їх холодильній обробці

Q₂^В = M_к  i  1000 / (  3600) (3.2.1)

М_к – поставка продуктів в камеру за добу, вона залежить від ємності камери, але для овочів та фруктів М_к становить 10% від цієї ємності.

М_к =750×0.1=75 (т)

Δі – різниця питомих ентальпій відповідно початкової і кінцевої температури продуктів:

і_поч=306,95 (кДж/кг),

і_кін=267,9 (кДж/кг), і=39,05(кДж/кг).

 - тривалість холодильної обробки:

 = 24 год.

Так як продукти поступає і зберігається в тарі, тому необхідно врахувати тепло, яке виноситься з тарою.

Q₂^Т = M_т  Ст  (t₁ – t₂)  1000 / (  3600) (3.2.2)

де М_т — добове надходження тари, в даному випадку дерев’яних ящиків, т/добу; береться 20 % від маси вантажу:

М_т = 75×0,2=15 (т/доба);

С_т – питома теплоємність тари, кДж/(кг • К), для дерев’яної тари:

С_т = 2,5 кДж/(кг • К);

t₁ -температура тари при надходженні вантажу, t₁ = 0°C;

t₂ — температура тари при виході вантажу, t₂ = -1 °C.

(3.2.3)