- •1.Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2.Функції макроекономіки.
- •3. Макроекономіка і економічна політика.
- •4. Функціональний метод в макроекономіці.
- •5. Моделювання в макроекономіці: поняття моделі та їх види.
- •6. Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.
- •10. Валовий внутрішній продукт та його форми.
- •7. Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
- •8. Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
- •9.Умови рівноваги в моделі економічного кругообігу. Модель «ін’єкція-вилучення».
- •11.Номінальний і реальний валовий внутрішній продукт. Дефлятор ввп.
- •12. Міжгалузеві баланси та система національних рахунків. Принципи побудови снр за стандартами оон 1993р. Етапи її вдосконалення.
- •13. Проблеми втілення системи національних рахунків в Україні.
- •14.Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.
- •15. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
- •16. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
- •17.Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.
- •18. Рівновага на ринку позичкових коштів та формування рівноважної ставки відсотку.
- •19. Умови рівноваги на ринку товарів і послуг.
- •20. Сукупний попит та фактори , що його визначають. Кількісне рівняння обміну.
- •21. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
- •22.Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
- •23.Споживання, заощадженя та інвестиції в довгостроковому та короткостроковому періодах.(за неокласичним трактуванням)
- •24.Державні закупівлі.
- •25. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •26. Крива сукупної пропозиції у короткостроковому на довгостроковому періодах.
- •27. Рівновага на національному ринку. Модель загальної рівноваги «сукупний попит – сукупна пропозиція.»
- •29. Порівняльна хар-ка кейнсіанської та неокласичної моделей макроекономіки.
- •30. Принцип кейнсіанського моделювання макроекономіки.
- •31. Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій.
- •32. Кейнсіанська модель «витрати – випуск» («кейнсіанський хрест»)
- •33. Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель планових видатків.
- •34. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.
- •35. .Рівноважна модель «ін’єкції – вилучення» та її використання для обгрунтування фіскальної політики держави.
- •36.Мультиплікатор автономних видатків.
- •37.Коливання рівноважного рівня випуску навколо економічного потенціалу.
- •39. Взаємозв’язок моделей «сукупний попит – сукупна пропозиція» та «кейнсіанського хреста».
- •41. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
- •42. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
- •43. Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет.
- •44. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •45. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші.
- •46. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.
- •47. Пропозиція грошей. Грошовий агрегат: м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.
- •48. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.
- •49. Кредитно – грошова (монетарна) політика, мета, види та засоби.
- •50. Модель „is” як модель рівноваги на товарному ринку. Її графічна побудова та алгебраїчне доведення.
- •51. Модель „lm” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „lm”.
- •52. Модель подвійної рівноваги «is-lm».
- •53. Взаємодія фіскальної та монетарної політики. Кейнсіанський передаточний механізм.
- •54.Відносна ефективність фіскальної та монетарної політики при жорстких цінах. Ефект витіснення.
- •55. Графічна модель переходу від моделі «is- lm» до моделі «сукупний попит-сукупна пропозиція».
- •56.Використання моделі „is-lm” в економічній політиці.
- •57. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
- •58. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
- •59. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
- •60. Економічний занепад та форми його прояву.
- •61. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально-економічні наслідки.
- •62.Закон Оукена.
- •63. Державне регулювання рівня безробіття.
- •64. Політика зайнятості в Україні.
- •65. Інфляція: сутність, причини та вимірювання.
- •66. Види інфляції.
- •67. Шляхи подолання інфляції.
- •68. Антиінфляційна політика держави.
- •69. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •70. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
- •71. Шляхи подолання стагфляції.
- •72. Зміст та чинники економічного зростання.
- •73. Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
67. Шляхи подолання інфляції.
Основні шляхи подолання інфляції:- обмеження емісії грошей - адміністративні методи обмеження темпів зростання цін (сповільнення зростання зарплати, фіксовані ціни, адміністративне регулювання на валютному ринку) - приборкання інфляційних очікувань- стабілізація валютного курсу- реструктуризація національної економіки- всебічне стимулювання ринкових відносин як необхідних умов макроекономічної стабілізації та швидкого економічного зростання. Стагфляція - це ситуація в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на тлі загального спаду виробництва.
Методи боротьби з інфляцією можуть бути як прямими так і непрямими. Частіше за все проявляється наступна закономірність - чим скрутніша ситуація, тим більш продуктивними є прямі методи впливу Уряду і Центрального банку на економіку і грошову масу.
Непрямі методи включають:
регулювання загальної маси грошей через управління “друкарським верстатом”
регулювання процентних ставок комерційних банків через управління ними центробанком
обов'язкові грошові резерви комерційних банків
операції центрального банку на відкритому ринку цінних паперів
Непрямі методи не можуть працювати у нашій економіці на повну потужність по причині її недостатньої “ринковості”. Повноцінний ринок цінних паперів в тому числі ринок державних зобов'язань у нас відсутній і відповідно центральний банк не може впливати на грошову масу через купівлю-продаж цінних паперів.
Пряме регулювання купівельної спроможності грошової одиниці включає в себе такі методи:
-пряме регулювання кредитів і їх розподіл державою
-державне регулювання цін
-державне регулювання обмежень заробітної плати
-державне регулювання зовнішньої торгівлі і операцій з іноземним капіталом
-державне регулювання валютного курсу
Практика регулювання грошової маси широко застосовується на заході. США неодноразово у 60-ті. роки запроваджували фіксовані ціни на деякі товари. Приблизно п'ятнадцять років після Другої світової війни країнам Західної Європи потрібно було для початку лібералізації цін, і то неповної. Франція повністю лібералізувала ціни на внутрішньому ринку лише у 1986 році. Франклін Рузвельт виводив США з глибокої кризи тридцятих років шляхом жорсткого державного регулювання економіки. В більшості країн існували спеціальні закони обмежуючі прибутки від торгівлі та посередництва.
Нормалізація валютного курсу є абсолютно необхідною умовою для припинення всіляких нееквівалентних міжнародних торгівельних операцій. Реально оцінюючи можливості регулювання валютного курсу за рахунок інтервенції центрального банку слід сказати наступне, що надії на успіх такої політики практично не існує. Очевидно, що курс долара зросте стрибкоподібно - в деякий момент центробанк не має можливості утримувати курс і його як би “прориває”. Останнім часом центробанк навчився використовувати політичні моменти для таких стрибків. До тих пір, поки іноземна валюта не буде використовуватись лише для задоволення імпорту і інших поточних платежів, політика “гри на пониження” приречена на поразку.
В цілому, потрібно зазначити, що реально у нашій країні на сьогоднішній день по-справжньому ефективним є лише прямі методи боротьби з інфляцією - регулювання кредитів, цін і заробітної плати, регулювання валютного курсу і зовнішньої політики.