- •Наукова база для концепції
- •Зв'язок з іншими науковими дослідженнями
- •Історія формування концепції
- •Особливості концепції
- •Ознаки постіндустріалізму за Беллом
- •Роль інтелектуальної власності та інноваційні технології
- •«Економіка послуг»
- •Визначення
- •Історія появи і застосування терміна
- •Критика «інформаційного суспільства»
- •Апологетика «інформаційного суспільства»
- •«Інформаційне суспільство» в Україні
Ознаки постіндустріалізму за Беллом
Система «постіндустріалізму» у Белла характеризується п’ятьма ознаками:
перехід від виробництва товарів до виробництва послуг;
переважання серед працівників «класу» професійних фахівців і техніків;
провідна роль теоретичних знань, як основи нововведень в економіці, політиці і соціальній структурі суспільства;
орієнтація в майбутньому на методи контролю і оцінка можливих напрямів розвитку технології;
прийняття рішень на засадах нової «інтелектуальної технології». Ці процеси, на думку американського соціолога, уже набирають реальних життєвих форм, тоді як риси традиційного капіталізму поступово зникають.
Роль інтелектуальної власності та інноваційні технології
Ключова роль інтелектуальної власності та інноваційних технологій у формуванні постіндустріального суспільства:
Інформація перетворюється на об'єкт обміну між різними суб'єктами.
Інформація привласнена певним суб'єктом стає інтелектуальною власністю.
Інтелектуальна власність може продаватись за кошти.
За використання інтелектуальної власності можуть отримуватись кошти власником.
Цей процес має назву - потиражна оплата або роялті. Форми інтелектуальної власності - патент, авторське свідоцтво. Cуб'єкт який створює інтелектуальну власність називається творцем інтелектуальної власності.
Інноваційні технології - технології які з'явилися у період часу, що не дуже віддалений від поточного моменту часу. У разі корисності (актуальність, у тому числі і комерційна) ці технології стають рушійними чинниками прогресу суспільства.
«Економіка послуг»
Докладніше у статті Економіка послуг
Теза про «економіку послуг» як одну із визначальних рис «постіндустріалізму» не викликає особливих заперечень. Проте варто зауважити, що характер суспільних відносин не залежить від того, в якій сфері господарства вони мають місце. В основу класового поділу суспільства Белл покладає принцип знань і кваліфікації і виділяє відповідно чотири основні класи: фахівці (учені, інженери, економісти), техніки і напівфахівці, службовці, робітники, зайняті фізичною працею. Панує в «постіндустріальному суспільстві» — «меритократія» (у Гелбрейта — «техноструктура») — це «нова еліта», яка складається із обдарованих осіб з усіх соціальних верств. Ця еліта стає панівною не лише у виробництві, а й у політиці.
Концепція Белла, як і інші концепції «трансформації капіталізму», спирається на реальні факти, тенденції капіталістичного розвитку. Проте вона відображає лише поверхові уявлення про ці процеси. Справді, у процесі науково-технічної революції зростає роль науки, попит на кваліфіковану робочу силу, підвищується кваліфікація фахівців. Але наука не була і не може бути незалежною від соціальних умов, самодостатньою силою в суспільстві.
З концепцією економіки послуг пов'язана концепція інформаційного робітника П. Друкера.
Інформаційне суспільство (англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання.
Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:
збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
зростання числа людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;
зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;
створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.
Станом на кінець 2005 року європейські дослідники статистики «інформаційного суспільства» зробили висновок, що «концептуальне визначення інформаційного суспільства лишається неясним. Це видно за практичними роботами: не гармонізовані формати даних, різна кількість і діапазони показників, різні методологічні підходи у збиранні даних»[1]. Тому поняття «інформаційне суспільство» і концепція вимагають уточнення і наразі придатні для опису лише теоретично можливих майбутніх змін в суспільстві.
