2.5 Військовий конфлікт як особлива форма зовнішньополітичного

 конфлікту

Серед політичних конфліктів особливо виділяється військовий конфлікт. Особливість ця пояснюється тим, що протікає він із застосуванням зброї. Не всякий конфлікт є війна, але всяка війна - це конфлікт.

Військовий конфлікт - це будь збройне зіткнення як форма вирішення протиріч між протилежними сторонами (державами, коаліціями держав, соціальними групами та ін) [7].

Військові конфлікти по інтенсивності поділяються на:

- Низької інтенсивності (військові акції);

- Середньої інтенсивності (локальні і регіональні війни);

- Високої інтенсивності (світові війни).

Розвиток і стадії протікання військового конфлікту, як і у звичайного політичного конфлікту, але цікаво розглянути, як поводяться на різних стадіях збройні сили.

На першій стадії військового конфлікту збройні сили діють в режимі повсякденної діяльності.

На другій стадії проводиться вибіркове введення в частинах і з'єднаннях підвищеної бойової готовності та бойової готовності "військова небезпека". Проводяться заходи, адекватні військовій загрозі, скритно нарощуються угруповання чергових сил.

На третій стадії - власне військовий конфлікт - вводиться бойова готовність повна, проводиться повномасштабне стратегічне розгортання збройних сил. Ведуться бойові дії.

На четвертій стадії відбувається демобілізація, скорочення збройних сил до стану перед конфліктом. Держава, що потерпіло поразку, може бути позбавлена ​​збройних сил.

У сучасних умовах склалася така обстановка, що військовий конфлікт можна попередити прийняттям різних заходів.

Заходи запобігання військового конфлікту:

1 Політико-дипломатичні:

- Зустрічі та консультації глав держав і урядів;

- Переговори і консультації на різних рівнях щодо поліпшення міждержавних відносин;

- Використання міжнародних організацій;

- Оголошення ультимативних вимог.

2 Економічні:

- Переговори по торговельного співробітництва;

- Згортання програм довгострокового співробітництва;

- Введення торговельно-економічних санкцій;

- Економічна блокада.

3 Ідеологічні:

- Попередження нагнітання ворожнечі та неприязні;

- Припинення пропаганди екстремізму, шовінізму та націоналізму;

- Проведення пропаганди щодо руйнування "образу ворога".

4 Військові:

- Активізація всіх видів розвідки і попередження;

- Маневри на кордонах регіону, де зароджується конфлікт;

- Приведення угруповань сил ядерного стримування до вищих ступені бойової готовності;

- Проведення навчально-бойових пусків сил ядерного стримування;

- Розгортання угруповань сил і засобів та приведення їх у готовність до бойових дій;

- Спільні дії з військами ООН з попередження конфлікту.

Розглядаючи сутність військового конфлікту в сучасних умовах, необхідно враховувати наступне:

- При оцінці соціально-політичного характеру воєнного конфлікту необхідно розглядати його з точки зору національних і загальнолюдських цінностей та інтересів, а не тільки класових позицій.

- Дозвіл військового конфлікту з використанням інструментів міжнародного права знижує ймовірність виникнення війни.

- Військовий конфлікт, як правило, є результатом небажання або неспроможності політичних лідерів усунути економічні, політичні та інші суперечності мирними засобами.

- У військовому конфлікті низької інтенсивності на перший план висуваються територіальні претензії, національно-етнічні, релігійні та інші суперечності, які є похідними від основних. Іноді подібні військові конфлікти провокуються радикально налаштованими представниками еліт, політичних партій і рухів, які переслідують свої цілі.

- Рішуче втілення цілей сторін, як правило, призводить до війни, а потім може привести до якісної зміни всієї світової спільноти. Чим інтенсивніше буде вестися війна, тим більше станеться перетворень у всіх сферах суспільного життя. І, з іншого боку, обмежені цілі сторін у військовому конфлікті залишають більшу можливість для запобігання та вирішення конфлікту на більш низькому рівні.

Треба розуміти, що навіть в інтересах найширших суспільних перетворень не варто рятувати за застосування сили, за війну, як спосіб цих перетворень. Найкращий військовий конфлікт (з самими "благими" намірами) - відвернена конфлікт.

Однак в останні роки стало також ясно, що запобігання міждержавних конфліктів - справа дуже складна, потребує залучення світової громадськості, міжнародних організацій і сил. Це проблеми міжнародних відносин.

Таким чином, політичні конфлікти є неодмінним атрибутом суспільного життя, вони пронизують всі сфери суспільства, певним чином стимулюють політичні процеси і впливають на політичне життя.

Особливою формою політичного конфлікту є збройний конфлікт, зіткнення із застосуванням збройних сил. Відмінності війни від міждержавного збройного конфлікту полягають у наступному:

- Війна не зводиться тільки до збройного протиборства і відрізняється джерелами і причинами. Якщо збройні конфлікти, не стали війнами, виникали в основному в силу дії таких причин, як територіальні, релігійні, етнічні, класові спірні питання, то у війнах основу складають глибинні економічні причини, гострі політичні, ідеологічні протиріччя між державами;

- Військові конфлікти менш масштабні, ніж війни. Цілі, переслідувані сторонами у військових конфліктах, досить обмежені за масштабами і застосовуваних засобів;

- Війна є станом усього суспільства, що бере участь в ній;

- Війна надає більш значний вплив на подальший розвиток держав, міжнародної обстановки [1].