1.3 Опис однорангової мережі

Коли вузли мережі виконують одинакові комунікаційні функції, то такі вузли називаються рівними (peer). Комунікації між такими вузлами називаються одноранговими.

Комп'ютери в одноранговій мережі можуть виступати як у ролі клієнтів, так і в ролі серверів. Оскільки всі комп'ютери в цій мережі рівноправні, однорангові мережі не мають централізованого керування розподілу ресурсів. Будь-який комп'ютер може розподіляти свої ресурси з будь-яким комп'ютером у тій же мережі. Кожен користувач в одноранговій мережі є одночасно і мережевим адміністратором. Це означає, що кожен користувач у мережі керує доступом до ресурсів, розташованим на його комп'ютері. Кожен користувач також вирішує, дати іншим користувачем доступ до своїх ресурсів через звичайний запит або захистити ці ресурси паролем.

Для маленького офісу з 6 крмп’ютерами рекомендовано однорангову мережу, через її дешевизну. Якщо робочі станції будуть активно використовувати принтер, то до списку устаткування необхідно додати принтсервіс.

С-серверна частина, засоби представлення особистих ресурсів у спільне користування;

К-клієнтська частина, засоби запитів доступу, віддалених ресурсів і послуг.

Рисунок 2. Однорангова мережа ОС.

В однорангових мережах всі комп'ютери рівні в правах доступу до ресурсів один одного. Кожний користувач може по своєму бажанню оголосити який-небудь ресурс свого комп'ютера, що розділяється, після чого інші користувачі можуть його експлуатувати. У таких мережах на всіх комп'ютерах встановлюється одна і та ж ОС, яка надає всім комп'ютерам в мережі потенційно рівні можливості. Однорангові мережі можуть бути побудовані, наприклад, на базі ОС LANtastic, Personal Ware, Windows for Workgroup, Windows NT Workstation.

В однорангових мережах також може виникнути функціональна несиметричність: одні користувачі не бажають розділяти свої ресурси з іншими, і в такому випадку їх комп'ютери виконують роль клієнта, а за іншими комп'ютерами адміністратор закріплює тільки функції по організації спільного використання ресурсів, а отже вони є серверами, в іншому випадку, коли локальний користувач не заперечує використання його ресурсів і сам не виключає можливості звернення до інших комп'ютерів, ОС, що встановлюється на його комп'ютері, повинна включати і серверну, і клієнтську частини. На відміну від мереж з виділеними серверами, в однорангових мережах відсутня спеціалізація ОС в залежності від переважаючої функціональної спрямованості - клієнта або сервера. Всі варіації реалізовуються засобами конфігурування одного і того ж варіанту ОС.

Однорангові мережі простіші в організації і експлуатації, але вони застосовуються в основному для об'єднання невеликих груп користувачів, що не пред'являють великих вимог до обсягів інформації, що зберігається, її захищеності від несанкціонованого доступу і до швидкості доступу. При підвищених вимогах до цих характеристик більш відповідними є дворангові мережі, де сервер краще вирішує задачу обслуговування користувачів своїми ресурсами, оскільки його апаратура і мережна операційна система спеціально спроектовані для цієї мети.