Тема. Роль червів у екосистемах. Значення для людини.
Значення кільчастих червів у природі
Дощові червʼяки, наприклад, пересуваючись у грунті, розпушують і перемішують його. Затягуючи в нірки рослинні залишки, вони збагачують його перегноєм. На 1 га грунту може мешкати близько 4,5 млн. дощових червʼяків. Щодоби вони пропускають через себе близько 250 кг грунту. Встановлено, що при великій кількості дощових червʼяків на ділянці рослини добре ростуть і дають високі врожаї. Дощові червʼяки є їжею багатьох сухопутних тварин. Їх поїдають кроти, їжаки, жаби, ропухи, шпаки.
Багато видів прісноводних малощетинкових червів, наприклад звичайні трубочники, що живуть у мулі річок, ставків та озер, мають велике значення в живленні коропа, карася та інших риб. Велике значення цих червів у біологічному очищенні води. Пропускаючи через свій травний канал мул, вони звільняють у процесі живлення водойми від надлишку органічних речовин. Кількість трубочників у водоймах велика, особливо в річках та ставках, що розташовані в межах міста. Тут на одному квадратному метрі дна може скупчитися близько 100 тис. цих червів. Масові скупчення трубочників бувають помітні з берега водойми як яскраво-червоні плями на бурому тлі мулу. Трубочник – хороший корм для акваріумних риб. Його добувають шляхом промивання мулу, взятого разом з червʼяками, на ситах із маленькими дірочками.
Нереїди та інші морські черви – основна їжа багатьох видів риб, крабів та інших мешканців моря.
Значення кільчастих червів для людини
Плоскі й круглі черви тільки шкодять людині, спричинюючи різні хвороби. А ось рятує людину представник типу Кільчасті черви – медична пʼявка. У сорокових роках ХІХ сторіччя у Франції використовували близько 25 млн. пʼявок. Перед тим як використовувати пʼявок для лікування, їх примушували голодувати три-чотири місяці. При «укусі» пʼявка надрізає шкіру, після чого залишається характерна трикутна ранка.
Є кільчасті черви, яких людина використовує як їжу. Так, жителі островів Фіджі та Самоа з нетерпінням чекають тієї пори, коли почнеться розмноження червʼяків палоло.
Ось описує цю ситуацію Ігор Акімушкін: «Перші палоло зʼявляються перед світанком. Хвилі кишать палоло. Їх мільйони! Вода стала жовто-бурою. Червʼяки начинені ікрою. А з островів поспішають до палоло люди: на човнах-катамаранах, під вітрилами, пливуть на плотах, на колодах, везуть із собою великі корзини. Ловлять палоло сітями, черпаками, руками. Поспішають наловити якомога більше: через годину-другу закінчиться роїння, палоло осядуть на дно. На березі вже горять вогнища, і починається бенкет! Палоло смажать, сушать, квасять, солять. Їдять також сирими. Кажуть, що на смак палоло нагадує ніжні устриці з приправою з мускатного горіха».
Задля своїх цілей людина використовує і дощових червʼяків. Їх з успіхом розселяють у різні підходящі для них місця з метою поліпшення структури грунту. Це явище отримало назву зоологічної меліорації.
У Фінляндії дощових червʼяків використовують задля переробки стічних вод разом з відходами деревообробних підприємств. Дощові червʼяки «працюють» також і на переробці гною. Екскременти дощових червʼяків збагачують грунт органічними речовинами. А самих червʼяків людина використовує як чудовий корм для промислових риб та птахів.