7 Питання для підготовки студентів до іспиту з філософії

7.1 Специфіка філософського знання.

7.2 Філософія і світогляд. Історичні типи світогляду.

7.3 Філософія в системі культури.

7.4 Культурно - історичні передумови виникнення філософії. 7.5 Своєрідність філософії Стародавньої Індії (брахманізм, чарвака, вайшешика).

7.6 Філософія Стародавнього Китаю (даосизм, конфуціанство).

7.7 Особливості античної філософії Греції та Риму, її основні філософські школи та напрямки.

7.8 Проблема космоцентризму та діалектики у філософії Фалеса, Геракліта, Платона і Арістотеля.

7.9 Вчення про буття та пізнання, людину і суспільство у філософії Платона.

7.10 Вчення про буття та пізнання, людину і суспільство у філософії Арістотеля.

7.11 Особливості західно- та східно-європейської релігійної філософії.

7.12 Філософське вчення Фоми Аквінського (томізм).

7.13 Філософія доби Відродження її антропоцентричний та гуманістичний характер.

7.14. Пантеїзм і скептицизм - як специфічні риси натурфілософії Відродження.

7.15 Філософські ідеї в культурі Київської Русі. 7.16 Філософсько-гуманістична думка українського ренесансу (16-17 ст.).

7.17 Соціальні та культурно - наукові передумови формування філософії Нового часу, її особливості.

7.18. Філософські погляди Ф. Бекона, його місце в розробці концепції емпіриз­му та індуктивного методу пізнання.

7.19 Проблема сутності буття та пізнання у філософських вченнях Б. Спінози та Г. Лейбніца.

7.20 Проблема людини у філософії просвітництва.

7.21 Французький матеріалізм його тлумачення людини та суспільства (Гольбах, Дідро, Ламетрі, Гельвецій). 7.22 Кисво-Могилянська академія і філософія Просвітництва.

7.23 Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки.

7.24. Філософські погляди Канта, його вчення про пізнання та етичні погляди.

7.25 Післякантівський німецький ідеалізм (Фіхте, Шеллінг).

7.26 Філософські погляди Гегеля, його діалектика та суперечливість між мето­дом і системою.

7.27 Антропологічний матеріалізм Л. Фейсрбаха.

7.28 Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну.

7.29 Формування і розвиток концепції матеріалістичної діалектики та матеріа­лістичного розуміння світу.

7.30 Соціально-історичні та культурні передумови виникнення філософії 20-го ст.

7.31 Нові теоретико — гносеологічні проблеми філософії 20ст.

7.32 Українська філософія 19-20 ст. у контексті світової філософії.

7.32 Філософія неопозитивізму і постпозитивізму.

7.34 Онтологічна концепція "трьох світів" (К. Поппер)

7.35 Гуманістичні тенденції розвитку філософії 20 ст.(екзистенціалізм)

7.36 Проблема сутності існування у філософії екзистенціалізму (Сартр, Хайдегер).

7.37 Проблема відчуження і свободи в філософії екзистенціоналізму (Сартр, - Хайдегер).

7.38 Екзистенціальні тенденції Київської філософської ніколи. 7.39 Проблема несвідомого та ірраціонального в філософії (Фрейд).

7.40 Особливості феноменологічної методології.

7.41 Антропологічні орієнтації філософської герменевтики, прагматизму та інструменталізму.

7.42 Філософія як герменевтична діяльність.

7.43 Еволюція релігійної філософії (Барт К., Жильсон Е.).

7.44 Неотомізм - сучасна релігійна філософія.

7.45 Новітня українська філософія.

7.46 Місце онтології у структурі філософського знання.

7.47 Буття, його сутність та форми існування. Реальність буття і небуття.

7.48 Науково - філософське вчення про матерію, рух, простір і час як форми її існування.

7.49 Просторово - часові рівні та системність буття.

7.50 Квантове народження всесвіту.

7.51 Людське усвідомлення об'єктивної реальності.

7.52 Джерела філософської концепції розвитку.

7.53 Становлення сучасної філософської концепції розвитку.

7.54 Сутність діалектики і її принципи. Діалектика як система категорій та законів.

7.55 Діалектика кількісних та якісних змін. Стрибок та його роль у переході до нової якості.

7.56Гармонійні суперечності — джерело руху і розвитку. Діалектика класово - національного і загально - людського у розв'язані глобальних проблем сучасності.

7.57 Закон заперечення заперечення. Діалектика форм духовного освоєння світу.

7.58 Принципи діалектики. Система, елемент, структура. Принцип системності.

7.59 Частина і ціле, принцип цілісності.

7.60 Причинні зв'язки, їхній характер і види. Протилежність діалектичного і метафізичного розуміння детермінізму.

7.61 Свідомість як пізнавальна і духовно - практичне ставлення до дійсності.

7.62 Свідомість, логіка, дійсність. Свідомі:ть як форма регуляції поведінки людей.

7.63 Свідомість і несвідоме в мисленні.

7.64 Мислення і мова. Природна і штучна мова.

7.65 Людське усвідомлення суб"єктивноїре£шьності.

7.66 Людське усвідомлення віртуальної реальності.

7.67 Пізнання як особливий вид діяльності, його структура та соціаіьно - історична обумовленість.

7.68 Наукове пізнання, його специфічні ознаки: рівні та форми організації знання.

7.69 Емпірична та синтетична моделі теорії пізнання.

7.70 Поняття істини, їх об'єктивність, абсолютність, відносність та конкретність.

7.71 Сутність практики як критерію істини, її абсолютність. Форми практики.

7.72 Емпіричний рівень наукового пізнання та його методи.

7.73 Поняття природи, його філософське осмислення. Природне та штучне середовище життя людини.

7.74 Взаємодія людини і природи. Екологічна проблема та її наукові, соціально - філософські й етико - гуманістичні аспекти.

7.75 Природа, сутність та призначення людини, її біопсихологічна цілісність.

7.76 Людина як суб'єкт історичного процесу.

7.77 Парадокси та безвихідь особистої свободи. Свобода та справедливість.

7.78 Специфіка суспільства як соціальної форми руху матерії. Відмінність за­їв суспільства від законів природи.

7.79 Регулятивні механізми функціонування та розвитку соціуму.

7.80 Субстанція та поняття соціального.

7.81 Проблема побудови теоретичних моделей соціуму.

7.82 Компоненти й елементи суспільного життя.

7.83 Поняття цивілізація та формація, їх місце в розумінні розвитку суспільства.

7.84 Спосіб матеріального виробництва, його структура. Людина як суб'єкт, та і засіб виробництва.

7.85 Поняття соціальної структури суспільства. "Анатомія " суспільства.

7.86 Поняття політичної системи суспільства. Місце і роль держави, політич-

іх партій та організацій в розвитку суспільства.

7.87 Потреби, інтереси і цінності як основні рушійні сили соціального розвитку.

7.87 Поняття суверенітету та побудови правової незалежної держави.

7.89 Поняття "індивід", "індивідуальність", "особа". Типи взаємовідносин між особою та суспільством.

7.90 Цінності та їхня роль у суспільстві. Свобода і необхідність.

7.91 Суспільна свідомість, її структура, форми та роль у суспільстві.

7.92 Продуктивна сила суспільної свідомості. Духовна культура та ідеологія.

7.93 Політична свідомість, її взаємозв'язок з "масовою свідомістю".

7.94 Суспільна та індивідуальна свідомість, діалектика їх взаємозв'язку.

7.95 Морально-етична свідомість, її роль у формуванні особи та культури сус­пільства.

7.96 Естетична свідомість і мистецтво та їх функції у суспільстві.

7.97 Релігійна та атеїстична свідомість.

7.98 Буденна та теоретична свідомість суспільства, психологія та ідеологія. їх місце та роль у розвитку суспільства.

7.99 Критерії та типи соціального прогресу. Історія як прогрес свободи. Сенс історії.

7.100 Проблема цивілізаційного повороту та імперативи виживання людства.