Лабораторна робота № 10 Ролі сервера. Proxy-сервер
Мета: Навчитись інсталювати та налагоджувати Proxy-сервер.
Теоретичні відомості:
NAT - спосіб, по якому можна надати декільком (декільком сотням) користувачам доступ в Інтернет з однієї реальної адреси. NAT - Server повинен мати підключення до двох мереж, тобто мати дві мережеві адреси з різних підмереж. Одну з цих підмереж (назвемо її приватною) він маскує від іншої (назвемо її Інтернетом) наступним чином: коли користувач приватної мережі бажає встановити з'єднання з якоюсь адресою Інтернету, він, природно, посилає на цю адресу IP - пакет, в заголовку якого міститься адреса призначення (належний Інтернет) і адреса відправки (що належить приватній мережі). NAT - сервер робить при це дві речі: а) запам'ятовує, що така-то приватна адреса встановила з'єднання з такою-то інтернетною адресою, б) замінює в заголовку пакету адресу відправника на свою власну адресу, що належить інтернету. Для сервера Інтернету, з яким встановлюється з'єднання такий пакет виглядає так, як нібито з'єднання встановлює не сам клієнт, а NAT - Server за власною ініціативою. Відповідно, відповідь він теж посилає на справжню інтернетну адресу NAT - Servera. NAT - Server по своїй таблиці перевірять, що з цим сервером хотів зв’язатись приватний клієнт, і переправляє пакет йому.
Під проксі - сервером в зазвичай мається на увазі просто HTTP - Proxy. Його основне завдання схоже з NAT, але обмежується виключно протоколом HTTP (зазвичай і FTP). Суть така: в даному випадку клієнт приватної мережі має бути налагоджений для роботи з проксі. Після налаштування клієнт свої запити шле не безпосередньо серверу, з яким хоче зв'язатися, а проксі-серверу, тобто він явно просить проксі-сервер викачати для нього таку-то сторінку чи файл. Проксі-сервер самостійно викачує сторінку і віддає її клієнтові... при цьому її копію він може тимчасово зберегти у себе, для того, щоб віддати її не викачувавши з інтернету у тому випадку, якщо вона знову знадобиться...
Proxy, природно, бувають не лише для протоколу HTTP, і працювати можуть абсолютно по різному. Proxy перекладається як "посередник". NAT - Server теж є проксі, тільки для протоколу IP, а не HTTP.
UserGate 2.8 - кешуючий проксі-сервер. Його встановлення - це найпростіший спосіб роздати інтернет в локальній мережі. На сьогодні версії 2.х давно застаріли і офіційно не підтримуються. UserGate 2.8 - просте і легке (як у плані налаштування, так і в плані ресурсоємності) застосування, яке можна повісити у фоні і давати Інтернет на декілька машин без напруги і збитку для основної. У теж час цей - вже досить серйозне в плані функціонала застосування, що дозволяє (при необхідності) забезпечити дуже тонке налаштування для розмежування доступу клієнтів, - рахувати трафік, контролювати і фільтрувати з'єднання з можливістю "білого" і "чорного" списків адрес, обмежувати роботу за часом, дням тижня, швидкості і ін.
Зверніть увагу - в комп'ютері з UserGate зовсім не обов'язково мати дві мережеві карти - цілком можна і брати Інтернет і роздавати його з однією і тією ж сетевухи, включеною в загальну мережу. Машина з UserGate зовсім необов'язково повинна стояти на межі мереж (хоча тільки в цьому випадку можна забезпечити повний контроль над користувачами мережі відносно доступу в інет), вона може бути абсолютна у будь-якому місці мережі і користувачі, залежно від налаштувань своїх браузерів, можуть брати інет і з неї, і з будь-якої іншої такої ж машини і взагалі будь-яким іншим доступним ним способом.
Спершу UserGate, природно, потрібно встановити. Встановлюємо як звичайне win -приложение, при першому запуску вводимо номер і серийник і починаємо настроювати.
Спочатку створюємо користувача адміністратора:
Якщо буде багато користувачів з однотипними правами і можливостями - краще відразу створити гурт (групи) і надавати права не кожному користувачеві окремо, а відразу групі, так буде простіше і менше шансів заплутатися.
Якщо мережа невелика і на окремій мережевій карті - то можна вибрати спосіб авторизації по IP і MAC адресі - це позбавить від необхідності користувачеві кожного разу вводити логін і пароль. Але IP і MAC легко підробляються, тому для забезпечення достатньої безпеки краще використовувати ім'я користувача і пароль. Тут же можна відразу обмежити використання акаунту тільки певними адресами, встановити обмеження за часом, доступним сайтам і ін. Можна, звичайно, зробити це і пізніше.
Далі треба включити хоча б HTTP, щоб у користувачів з'явилася можливість доступу до веб-сторінок. Пізніше можна включити доступ по протоколах FTP і ін., але спершу вистачить і цього (через http-проксі уміють працювати практично усі мережеві застосування, які взагалі уміють працювати через проксі). Тут обов'язково вказати порт проксі - його потрібно буде вписувати в налаштуваннях браузерів клієнтів. Стандартні порти проксі - 1080, 3128, 8080. Якщо ви не хочете афішувати свій проксі - краще придумати щось оригінальне на зразок 37824 (придумайте число в діапазоні 1025-65535), так шанси його виявити сильно зменшаться, сканери портів в цілях заощадження часу часто перевіряють тільки стандартні порти. Якщо ви і самі отримуєте Інтернет через проксі - відмітьте пункт використовувати каскад і введіть свої дані для авторизації.
Слід дозволити і кеш проксі - це дасть істотну економію трафіку і візуальне збільшення швидкості відкриття популярних сторінок. Майте на увазі : чим більше кеш і тим довше час його зберігання - тим більше UserGate споживатиме системних ресурсів (особливо - оперативній пам'яті), але тим більше буде економія трафіку і виграш за швидкістю. Цифри для орієнтиру на рис.
Налаштування для захисту від зміни налаштувань, там же можна зберегти конфіг і відновлювати його з копії на випадок експериментів.
На цьому мінімальне налаштування закінчене, прописуємо у браузері налаштування і пробуємо зайти на яндекс. На вкладці Монітор відразу бачимо мережеву активність браузеру, а на вкладці Користувачі почне рахувати лічильник, там можна подивитися статистику використання трафіку і найпопулярніші ресурси за будь-який проміжок часу.
Це, звичайно, лише початкове налаштування. Після успішного запуску слід провести тонше налаштування, відповідно до своїх вимог і топології мережі. Наприклад - у властивостях користувачів є резон вказати, з яких адрес вони можуть приходити (якщо адреси постійні), а якщо ваш UserGate стоїть на межі мереж - те зовнішній інтерфейс краще взагалі відключити для прослуховування, буде багато безпечніше.
Хід роботи (всі виконані дії та отримані результати викласти в звіті):
Поняття proxy-сервера.
Типова конфігурація proxy-сервера на прикладі UserGate 2.8
Налаштування клієнта та перевірка працездатності сервера.
Рекомендована література (джерело [2, с. 60-78],[4, с.36-50],[17, с.634-666],[18, с.38-44])
Звіт про лабораторну роботу
Він повинен мати титульний лист встановленого зразка з вказівкою номера і теми роботи, шифру групи, а також прізвища і ініціалів виконавця. У звіті повинні бути відображені: назва і мета роботи, опис використаних в роботі устаткування і загальносистемного програмного забезпечення. Необхідно дати формулювання поставлених завдань, описати порядок виконання роботи і отримані результати.
Контрольні питання
Proxy-сервер.
Технологія NAT.
Переваги використання proxy-сервера.