- •1. Предмет та цілі курсу.
- •2.Історичний нарис розвитку обчислювальної техніки, програмування та комп”ютерних наук.
- •3. Тенденції сучасного розвитку. Етапи розв"язування задач з допомогою еом. Поняття моделі та моделювання. Математичне моделювання один з основних методів інформатики. Специфікація моделей.
- •4. Поняття інформації. Передача ,кодування інформації. Дискретна передача інформ
- •7. Основні базові структури зображення алгоритмів.
- •8. Синтаккксис та симантика мов програмування. Синтаксичні діаграми.
- •9. Компілятори. Системи програмування.
- •10. Структура програми мовою c.
- •12.Арифметичні, логічні оператори. Відношення.
- •13Оператори і вирази присвоювання.
- •14.Вирази умов
- •Intprintf (char, *формат,arg_1,arg_2…),
- •15.Управляючі конструкції c. Цикли
- •17.Вкладені цикли
- •18. Організація циклів з допомогою конструкції do…while.
- •19. Break
- •20.Характеристика функції
- •21. Визначення функцій.
- •22. Локальні і глобальні змінні.
- •24. Поняття перегрузки функцій.
17.Вкладені цикли
Цикл організований в тілі іншого цикланазив. вкладеним. В цьому випадку внутрішній цикл виконується на кожній ітерації зовнішнього циклу.
Існують спеціальні конструкції обробки вкладених циклів.
Інструкція «break» викликає вихід із самого внутрішнього вкладеного циклу або перемикачів(switch).
«continue» заставляє вкладений цикл почати нову інтеграцію.
«goto» інструкція переходу до мітки.Використання«goto» призводить до запутанихпрограм.Вважається,що програма,яка містить цю інструкцію є «погпною програмою».
Використання «goto» припустиме при перериванні обробки глибоко вкладених структур циклів і якщо потрібно вийти з двох чи більше циклів.
18. Організація циклів з допомогою конструкції do…while.
Цикл з післяумовою — цикл, в якому умова перевіряється після виконання тіла циклу. Звідси випливає, що тіло циклу завжди виконується хоча б один раз. У мові Паскаль такий цикл здійснює інструкція repeat..until; у Сі — do…while. При кожному повторенні циклу do-while програма спочатку виконує тіло циклу, а потім обчислює умовний вираз. Якщоцейвиразістинний, цикл повторюється. В іншомувипадкувиконання циклу переривається.
На мові Сі:
do
{
<тіло циклу>
}
while(<умова>)
19. Break
Break –викликає вихід із самого внутрішнього вкладеного цикла або перемикача(swich)
while b > c
{
for i = 100, i >0, i--
{
if !myfunc( i )
{
break//exitfromfor
}
}
b++
}
Continue
Continue – заставляє вкладений цикл почати нову ітерацію (не застосовується для перемикачів(swich)).
fornum i, 100
{
if i >10&& i <20
{
continue
}
a += i // Thegivenexpressionisnotevaluatedif i>10 and i<20
}
20.Характеристика функції
Функція у програмуванні на С++ це по суті – підпрограма, що обробляє деякі дані та повертає деякі значення. Кожна програма на С++ має по меншій мірі одну функцію – main(), яка при запуску виконується автоматично. main() може викликати інші функції, ті в свою чергу ще інші. Кожна функція має своє власне ім’я і коли воно зустрічається в програмі управління переходить до тіла даної функції.При поверненні з функції виконання програми продовжується з рядка. Після звертання до функції вона може виконувати деякі дії, а потім в якості результату повертати деяке значення. При чому його тип повинен бути визначеним. У функцію можна посилати деякі значення.
Перед описом і об’явою функції задається її прототип. Він не обов’язково містить імена параметрів. Можна обмежитись лише вказуванням їх типів : Intmyfunc (int,float)
21. Визначення функцій.
Функція - у програмуванні - один з видів підпрограми. Особливість, що відрізняє її від іншого виду підпрограм - процедури, полягає в тому, що функція повертає значення, а її виклик може використатися в програмі як вираження.Підпрограма - частина програми, яка реалізує певний алгоритм і дозволяє звернення до неї з різних частин загальної (головної) програми.Підпрограма часто використовується для скорочення розмірів програм у тих завданнях, у процесі розв'язання яких необхідно виконати декілька разів однаковий алгоритм при різних значеннях параметрів. Оператори (команди), які реалізують відповідну підпрограму, записують один раз, а в необхідних місцях розміщують оператори передачі управління на цю підпрограму.
З погляду теорії систем, функція в програмуванні - окрема система (підсистема, підпрограма), на вхід якої надходять керуючі впливи у вигляді значень аргументів. На виході системи одержуємо результат виконання програми, що може бути як скалярною величиною, так і векторним значенням. По ходу виконання функції можуть виконуватися також деякі зміни в керованій системі, причому як оборотні, так і необоротні.
У деяких мовах програмування (наприклад, у Паскалі) функції існують поряд із процедурами (підпрограмами, що не повертають значення), в інші, наприклад, в C, є єдиним реалізованим видом підпрограми (тобто всі підпрограми є функціями й можуть повертати значення).
Функція починається із заголовка, за яким ідуть розділи оголошення констант, типів і змінних, а також розділ інструкцій.
У розділі інструкцій, крім змінних, перерахованих у розділі опису змінних, можна використати змінну result. По завершенні виконання інструкцій функції значення цієї змінної стає значенням функції. Тому серед інструкцій функції обов'язково повинна бути інструкція, що привласнює змінній result значення. Як правило, ця інструкція є останньою виконуваною інструкцією функції.
