37.Співвідношення понять «конституція» і «конституційний лад».

Конституційний лад – такий стан суспільних відносин, урегульованих конституційно-правовими нормами, що характеризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці й правосвідомості справедливих, гуманних і правових взаємозв’язків між людиною, громадянським суспільством і державою. Конституція є основою конституційного ладу.

38.Види конституцій за формою зовнішнього виразу.

1. ПИСАНІ – ті які існують у вигляді одного або декількох писаних правових актів. Поділяють на кодифіковані, тобто ті які існують у вигляді одного акта ( США, Франція, РФ) та некодифіковані, тобто ті які існують у вигляді кількох писаних актів (Швеція, Канада, Австрія).

2. НЕПИСАНІ – існують у Великобританії та Новій Зеландії. За структурою складається із писаної ( Велика Хартія Вольностей 1215р., Акт про престолослідування)та неписаної частини (правова доктрина, суд. прецендент, конст. звичай, статутне право).

39.Види конституцій за способом внесення змін.

1. Жорсткі – порядок зміни складніший, ніж звичайних законів ( наприклад, кваліфікованою

б-стю, затвердження референдумом та ін.) – Франція, Польща

2. Гнучкі – зміна у тому ж порядку, що і простих законів. ( Великобританія, Нова Зеландія)

3. Змішані – виділяють деякі автори. Певна частина змінюється як звичайний закон, а інша як у жорстких К. У світі дуже мало. ( К. Республіки Мальта)

40.Види конституцій за способом їх прийняття.

1. Демократичні ( установча влада народу) – 1. шляхом референдуму – РФ

2. установчими зборами ( Конвент у США)

3. парламентом – Франція

4. змішані (прийняття парламентом, затвердження референдумом).

2. Недемократичні ( даровані, откройовані)

1. монархом – Саудівська Аравія

2. даровані метрополії – Канада

3. даровані Президентом – Пакистан 1962 р.

41.Види откройованих конституцій.

1. монархом – Саудівська Аравія

2. даровані метрополії – Канада

3. даровані Президентом – Пакистан 1962 р.

42.Юридичний зміст демократичних (установчих) конституцій.

Полягає у тому, що в них виражено установчу владу народу, вони приймяються демократичним шляхом за допомогою голосування. Демократичні приймаються:

1. шляхом референдуму – РФ

2. установчими зборами ( Конвент у США)

3. парламентом – Франція

4. змішані (прийняття парламентом, затвердження референдумом).

43.Способи прийняття установчих конституцій.

1. шляхом референдуму – РФ

2. установчими зборами ( Конвент у США)

3. парламентом – Франція

4. змішані (прийняття парламентом, затвердження референдумом).

44.Види конституцій за часом їх дії.

За часом дії конституції поділяються на постійні і тимчасові

Практично більшість писаних к-цій є постійними, вони приймаються на не визначений строк, поки не з’явиться ідея прийняти нову конституцію чи якщо зміниться державний режим, форма правління, що потрібно буде закріпити новою к-цією. Постійні конституції можуть діяти досить довго. Напр. Конституція США діє 200 років, 160 років конституції королівства Бельгії. В деяких країнах конституції приймалися як постійні але швидко змінювалися. Наприклад історія Франції свідчить про прийняття більше 15 к-цій.

Тимчасові конституції приймаються як правило в особливих умовах життя держави, під час революцій, військових переворотів, зміни державного устрою. Цей тимчасовий характер конституції визначається в самій конституції чи встановлюється з-нами про введення в дію конституції. Може бути встановлено строк, на який приймається конституція чи обумовлено термін її дії настанням певної події. Інколи тимчасові конституції перетворюються у пост. Прикладом є Мала Конституція Польщі від 20 лютого 1919 року.