Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПАРЕНТЕР. ВВЕДЕННЯ ЛІКІВ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
980 Кб
Скачать
☆

Правила розведення антибіотиків для постановки діагностичної проби.

  1. Для розведення антибіотика візьміть 0,9% розчин натрію хлориду (новокаїн може викликати алергічну реакцію, а вода для ін'єкцій змінює результат).

  1. Розведіть антибіотик із розрахунку 1 мл на 100 000 ОД. Тобто якщо у флаконі міститься 1 000 000 ОД антибіотику, введіть 10 мл розчиннику

  1. Наберіть у шприц ємністю 1 мл 0,1 мл розведеного антибіотика.

  2. У цей же шприц доберіть ще 0,9 мл розчинника.

  3. Таким чином в 1 мл міститься 10 000 ОД антибіотику.

  4. Введіть хворому 0,1 мл. тобто 1000 ОД.

Оцінка результату

  • проба вважається негативною, якщо повністю відсутні гіперемія і набряк;

  • гіперемія без набряку і набряк до 5 - 9 мм - проба сумнівна;

  • набряк 10 мм - проба позитивна, вводити антибіотик не можна.

Постановка проби Манту

Показання: відбір контингенту, що підлягає ревакцинації проти туберкульозу; проведення вакцинації дітям старше двох місяців життя; раннє виявлення і діагностика туберкульозу.

Протипоказання: шкірні захворювання; інфекційні захворювання; алергічні стани.

Оснащення: туберкулін у стандартному розведенні; шприци туберкулінові (інсулінові); голки для набору туберкуліну (0840), та для виконання внутрішньошкірної ін’єкції (0415); спирт етиловий 70%; стерильний пінцет у дезрозчині; пінцет для зняття використаних голок; мензурка з темним ковпачком для зберігання відкритої ампули, стерильний матеріал; пилочки; лоток для використаного матеріалу; протишоковий набір; аптечка "АнтиСНІД"; прозора лінійка.

Етапи

Обгрунтування

Підготовка до процедури

1. Вимийте і осушіть руки, надягніть рукавички

Забезпечення інфекційної безпеки

2. Приготуйте необхідне оснащення:

на верхню поличку маніпуляційного столика поставте 70% етиловий спирт, стерильний матеріал, пінцет у дезрозчині, або крафт-пакеті, шприци туберкулінові (інсулінові), голки для набору туберкуліну (0840) з ампули, та для виконання внутрішньошкірної ін’єкції (0415), пилочки.

на нижню поличку маніпуляційного столика поставте ємності з дезрозчином для промивання і знезараження використаних шприців та голок, пінцет для зняття використаних голок, лоток для використаного матеріалу.

Забезпечення чіткості і швидкості виконання в роботі.

3. Дістаньте з холодильника (сумки холодильника) туберкулін, перевірте зовнішній вигляд препарату, його цілісність, наявність етикетки термін придатності

Виконання процедури

1. Протріть шийку ампули кулькою, змоченою 70% етиловим спиртом. Надріжте пилочкою, повторно обробіть спиртом і надломіть шийку ампули (відпрацьовану кульку і шийку ампули викиньте в ємність з дезрозчином).

Профілактика інфікування під час ін'єкції.

2. Ампулу поставте в мензурку.

Запобігання падіння ампули, та розприскування туберкуліну.

3. Обробіть руки в рукавичках спиртом.

4. Обробіть двома кульками, змоченими спиртом, шкіру внутрішньої поверхні передпліччя пацієнта.

Знезаражування ін'єкційного поля.

5. Розкрийте упаковку туберкулінового шприца. Надягніть на нього голку для набору ЛЗ з ковпачком і зафіксуйте на підгольчатому конусі. Зніміть з голки ковпачок.

Попередження падіння голки під час роботи.

6. Введіть голку шприца в ампулу, наберіть 0,2 мл туберкуліну.

7. Зніміть голку для набору туберкуліну пінцетом і занурте у дезрозчин.

Забезпечення інфекційної безпеки.

8. Зафіксуйте на шприці голку для внутрішньошкіряної ін'єкції. Покладіть шприц в лоток.

Забезпечення точності виконання маніпуляції

9. Прикрийте ампулу стерильною серветкою і поверніть у мензурку, накрийте темним ковпачком.

10. Візьміть в руки стерильну ватну кульку.

11. Витисніть зі шприца повітря і надлишок препарату на щільно притиснуту до канюлі ватну кульку, залишивши в шприці 0,1 мл туберкуліну. Ватну кульку занурте в ємність з дезрозчином. На голку натягніть ковпачок. Шприц покладіть у лоток.

Забезпечення інфекційної безпеки.

12. Обробіть руки спиртом. Зніміть з голки ковпачок.

13. Введіть внутрішньошкірно 0,1 мл туберкуліну (утвориться папула білуватого кольору, 6-8 мм в діаметрі, по типу "лимонної кірочки", що зникає через 15 - 20 хв.

Проба Манту проводиться тільки внутрішньошкірно.

14. Місце ін'єкції спиртом не обробляти.

Щоб уникнути перекручування результату.

Завершення процедури

1. Промийте туберкуліновий шприц у першій ємності з 5% розчином хлорного вапна, у другій ємності з 5% розчином хлорного вапна замочить шприц у розібраному вигляді на 4 години.

Забезпечення інфекційної безпеки.

2. Порожню ампулу і відпрацьований матеріал занурьте в ємність з 10% розчином хлорного вапна на 24 години.

3. Вимийте і обробіть антисептиком руки в рукавичках; зніміть рукавички; вимийте і просушіть руки.

Все, що торкалося вакцини, повинне знезаражуватися.

4. Попередьте дитину та її батьків про необхідність оберігати шкіру в місці ін'єкції від подразнень.

5. Запросіть дитину в поліклініку для оцінки проби Манту через 3 доби (72 години).

6. Зареєструйте пробу Манту, а через 72 години і її результат в журнал реєстрації профілактичних щеплень

Примітка: Для проведення проби Манту використовується очищений туберкулін. У 0,1 мл. міститься 2 туберкулінових одиниці.

По парним рокам пробу роблять у праве передпліччя, по непарним - в ліве.

Строго витримується температурний режим і збереження розкритої ампули в асептичних умовах.

Відкриту ампулу зберігають протягом 2 годин.

Розмір папули визначають через 72 години прозорою лінійкою і реєструють поперечний діаметр.

0—1 мм — анергія (негативна відповідь)

2—4 мм або гіперемія будь-якого розміру - гіперергія (сумнівна відповідь)

5—16мм — нормергія (позитивна відповідь)

17 мм і більш; пустула будь-якого розміру, лімфаденіт - гіперергія (надпозитивна відповідь).

ПІДШКІРНА ІН'ЄКЦІЯ

Підшкірна ін'єкція - це введення ЛЗ у підшкірно - жирову клітковину. Звичайно підшкірно вводять вакцини, наркотичні речовини, інсулін, гепарин.

Найчастіше для підшкірних ін'єкцій використовуються зовнішні поверхні плеча і передні поверхні стегон. Ці місця найбільш зручні і мають гарний кровообіг. Крім того можуть бути використані живіт і підлопаткові зони на спині. Хворі, що самі вводять собі ЛЗ (наприклад, інсулін), звичайно використовують черевну частину і передню поверхню стегон.

В цих місцях шкіра легко захоплюється в складку і відсутня можливість порушення судин, нервів та окістя.

Місця введення ЛЗ повинні мінятися для запобігання ушкодження тканин і поліпшення всмоктування.

Не рекомендується робити ін'єкції в місця з набряклою підшкірно жировою клітковиною, в ущільнення від погано розсмоктавшихся попередніх ін'єкцій.

Виконуючи підшкірну ін'єкцію, шприц візьміть у праву руку (2-й палець тримає канюлю голки, 5-й - поршень шприца, 1-й, 3-й, 4-й -циліндр).

Ділянки тіла, яки найчастіше використовують для підшкірних ін'єкцій