Слайд 24

Іпотеку необхідно розглядати як категорію системну, що відображається у поєднанні її юридичних та економічних аспектів. Проте, для конкретизації змісту поняття “іпотечний кредит” необхідно розмежувати поняття “іпотека” та “іпотечний кредит”. На думку Гринько О.Л., доцільно буде застосовувати поняття “іпотека” для відображення юридичного аспекту оформлення застави нерухомого майна, що служить забезпеченням певного зобов’язання (купівлі – продажу, лізингу, кредиту, оренди і т.д.), а іпотечним кредитом пропонується позначити капітал, що забезпечується заставою нерухомого майна та який передається від одного суб’єкта (кредитора) до іншого (позичальника) за певними принципами і з дотриманням певних умов [36, c.6–7]³⁵.

Цікавою є також позиція фахівців центру наукових досліджень Національного банку України, які трактують іпотеку як власне заставу нерухомого майна, а іпотечний кредит – як позику, надану за принципами банківського кредитування під заставу нерухомості, яка залишається в користуванні у позичальника [78, c.13]³⁶. Можна не погодитись з таким підходом, зокрема, стосовно розуміння іпотечного кредиту як позики, оскільки позика і кредит мають ряд суттєвих відмінностей, а саме: відмінність у вимогах до позикодавця та кредитодавця (лише фінансова установа), кредит, порівняно з позикою, завжди надається лише у грошовій формі, а предметом позики можуть бути і речі, визначені родовими ознаками, і, крім того, кредит завжди є оплатним, тоді, коли позика може бути і безоплатною, за винятком випадків, передбачених законодавством. Тому, видається, не можна визначати іпотечний кредит, застосовуючи термін “позика”.

Слайд 25

В контексті дослідження іпотечного кредитування доцільно розкрити також зміст поняття “кредит”. Поняття “кредит” походить від латинського “credere” - “вірити”, “довіряти”, а також від латинського “creditum” – “позика”, “борг” і визначається як надання грошових коштів або товарів у борг (користування на певний строк та на умовах повернення) і, як правило, зі сплатою відсотка [18, c.407]³⁷.

І.А. Безклубий виділяє розуміння кредиту у вузькому та широкому розумінні. У вузькому значенні кредит – це з одного боку, певна сума грошових коштів, що банк зобов'язується надати позичальникові в розмірі і на умовах, передбачених кредитним договором, і яка підлягає поверненню разом з відсотками, що нараховуються на неї. З іншого боку, кредит – це отримана позичальником від банку на підставі кредитного договору грошова сума, яка у такому ж розмірі підлягає поверненню разом із нарахованими на неї відсотками. У широкому розумінні названий автор визначає кредит як правовідносини кредитодавця (банку або іншої фінансової установи) та позичальника в зв'язку з виникненням, виконанням, забезпеченням виконання та припиненням грошових зобов'язань за кредитним договором [13, c.302]³⁸.

Необхідно також наголосити на тому, що поняття “кредитування” є відмінним від поняття “кредит”, тому і зміст таких понять як “іпотечне кредитування” та “іпотечний кредит” є різними. Отже, необхідно також дослідити суть терміну “кредитування”.

Поняття кредитування означає кредитний процес, що включає в себе сукупність механізмів реалізації кредитних відносин. Юридичною основою системи кредитування є кредитний договір [97, c.15]³⁹. Кредитування може розглядатися в контексті реалізації банком своєї діяльності шляхом вчинення певних дій, щодо надання відплатної кредитної послуги (послуги з надання кредиту) [13, c.303–304]⁴⁰.

Розкривши зміст понять «іпотека», «кредит» та «кредитування», що є складовими термінів «іпотечний кредит» та «іпотечне кредитування», будемо з'ясовувати зміст цього поняття.