Б іоценоз
Фітоценоз - зооценоз –
рослини. тварини.
Популяція організмів, що складають б і о ц е н о з и, характеризуються:
чисельністю фізичних популяцій, що входять до складу біоценозу;
віковою структурою – співвідношення чисельності різних вікових груп, %;
продуктивністю – сумарна кількість біомаси, що утворилась певною сукупністю особин, які зростають і розмножуються за певний період часу, тобто швидкість утворення цієї біомаси: (т/га, кг/га, г/м2, г/м3).
Продуктивність можна виразити в абсолютних або відносних одиницях за рік, місяць, добу.
Біогеоценоз – однорідна ділянка земної поверхні, яка має певний склад живих і абіотичних компонентів, об’єднаних обміном речовин та енергії в єдиний природний комплекс.
Екосистема – представник біосфери;
Біогеоценоз – елементарна одиниця, для якої біосфера є системою вищого порядку.
Екосистема біогеоценоз.
Біота – угрупування організмів на певній території.
Екологічна сукцесія – послідовна зміна одних видів на інші.
Сукцесія – первинна, що починається із заселення оголеної поверхні Землі (відсутність ґрунту); вторинна – позбавлення рослинності, яка раніше перебувала під впливом живих організмів.
Агроценоз (агробіоценоз) – сукупність організмів, що мешкають на землях сільськогосподарського користування (Результат діяльності людини).
Показники стану і надійності екосистеми (Е).
Надійність екосистеми – здатність до тривалого існування в умовах середовища, що змінюється. Для надійного існування екосистеми достатньо виконання двох незалежних функцій:
продуктивності (підтримка свого існування) і кондиціювання – підтримка середовища у стані, придатному для цієї екосистеми.
Показники стану екосистеми:
1 Різноманітність видів, чим їх більше, то краще для екосистеми за інших одинакових умов. Критерій різнома-нітності – .
, (5.1)
де
- максимально відома кількість видів
до
антропогенного впливу;
- кількість видів екосистеми після впливу шкідливих
чинників.
2
Сума біомаси видів
.
Ві
0 N
(кількість
видів за зменшенням
1 їхньої біомаси в екосистемі).
Рисунок 5.1 – Біомаса видів екосистеми (початковий стан) – .
Низка видів від 1 до .
Узагальнена біомаса ( ).
, (5.2)
де
- найбільший рівень біомаси виду в
екосистемі;
- біомаса різних видів
(
);
- змінюється від 0 до 1.
3 Швидкість збільшення чисельності видів екосистеми. Умовний показник - узагальнена швидкість збільшення чисельності видів екосистеми:
, (5.3)
де
- максимальна швидкість збільшення
чисельності
певного
виду;
- швидкість збільшення чисельності
певного (
)
виду;
- загальна кількість видів екосистеми.
Ci
N
1
Рисунок 5.2 - Швидкість збільшення чисельності (розмноження) видів.
може змінюватись від 0 до 1.
4
Чисельність видів екосистеми (загальна
або на одиницю площі чи об’єму середовища).
Характеризується уявним показником -
.
, (5.4)
де
- максимальна чисельність екосистеми;
- чисельність кожного із видів
.
Цей показник змінюється від 0 до 1.
Di
N
Рисунок 5.3 – Чисельність видів в екосистемі.
5 Узагальнений показник якості і надійності екосистеми :
. (5.5)
Питання для самоперевірки
5.1 Що таке екосистема?
5.2 Назвіть основні типи екосистем.
5.3 Що таке структура і компоненти екосистеми?
5.4 Назвіть відмінності між біоценозом і геобіоценозом.
5.5 Назвіть відмінності між штучними і природними
екосистемами.
5.6 Що таке агроценоз?
5.7 Назвіть основні функції екосистем.
5.8 Що таке надійність екосистем?
5.9 Дайте визначення популяції.
5.10 Дайте визначення основних показників стану екосистем.
5.11 Дайте визначення показника надійності екосистем.
5.12 Назвіть основні параметри стану екосистеми.
Завдання для самопідготовки
5.1 Оцінити стан екосистеми після знищення «рудого» лісу за параметрами: А=0,05; В=0,01; D=0,1. Відповідь: 0,005.
Література
5.1 Основи радіоекології: Навч. посібник / Ю.О. Кутлахмедов, В.І. Корогодін, В.К. Кольтовер; За ред. В.П. Зотова. – К.: Вища школа, 2003. – 319 с.