- •1.Поняття філософії, її значення для сучасної цивілізації.
- •2.Поняття та типи світогляду.
- •3.Предмет та функції філософії.
- •5.Матеріалізм та ідеалізм.
- •6.Історія філософії як наука.
- •7.Історичні типи філософії.
- •8.Давньоіндійська філософія.
- •9.Філософія Стародавнього Китаю.
- •11.Даосизм як філософсько-релігійне вчення.
- •12.Філософія Стародавніх Греції та Риму.
- •10.Конфуціанство як філософсько-релігійне вчення.
- •13.Рання грецька філософія.
- •14.Іонійська філософія.
- •15.Піфагорійський союз.
- •16.Енейська школа.
- •18.Епоха Еллінізму і Римської імперії.
- •19.Філософія Середньовіччя.
- •20.Номіналізм філософський напрям..
- •21.Реалізм філософський напрям..
- •22.Вчення представника патристики Августин Блаженний.
- •23. Фома Аквінський як представник середньовічної схоластики.
- •24.Філософія епохи Відродження.
- •25.Світоглядні основи епохи Відродження.
- •26.Філософія Нового часу.
- •27.Історичні передумови появи філософії Нового часу.
- •28.Онтологічні концепції Нового часу.
- •29.Проблеми людини, суспільства, держави у філософії Нового часу.
- •30.Філософія епохи Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
- •31.Проблеми людини в філософії Просвітництва (ж.Ж.Руссо, ф.Вольтер)
- •32.Французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства.
- •33.Німецька класична філософія.
- •34.Природно-наукова картина світу і філософська система і.Канта.
- •36.Характеристика філософських поглядів л.Фейербаха.
- •37.Характеристика філософських поглядів й.Фіхте.
- •39.Особливості філософської думки кінця хіх-хх ст.
- •40.Неопозитивізм, гносеологічні корені позитивізму.
- •41.Філософія життя (ф.Ніцше, в.Дільтей, о.Шпенглер)
- •42.Екзистенційно-антропологічна філософія.
- •43.Екзистенціалізм як філософський напрям.
- •44.Філософська антропологія.
- •45.Фрейдизм та неофрейдизм.
- •46.Ірраціоналізм філософський напрям.
- •47. Філософська думка в культурі Київської Русі.
- •48. Філософські ,етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського.
- •49. Києво-Могилянська академія і філософія України в хvіі-хvііі ст.
- •50. Просвітницький вплив Києво-Могилянської Академії на філософську думку українського народу.
- •51. Філософія серця « Григорія Сковороди.
- •52. Онтологія як наука про буття.
- •53. Світ як сукупна реальність.
- •54. Поняття буття.
- •55.Форми буття та їх специфіка.
- •56.Основні форми існування матерії.
- •57.Поняття та характеристика матерії.
- •58.Проблема єдності світу.
- •59.Закони розвитку буття.
- •60. Рух, простір і час як форми існування матерії.
- •61.Свідомість як філософська проблема.
- •62.Науково-філософська постановка проблеми свідомості.
- •63.Генезис свідомості.
- •64.Сутність, особливості, структура свідомості.
- •65.Теорія пізнання як філософська дисципліна.
- •66.Гносеологічна проблема в історії філософської думки.
- •67.Практика як основа і рушійна сила пізнання.
- •68.Чуттєве і раціональне в пізнанні.
- •69.Істина, умови і шляхи її досягнення.
- •70.Форми і методи наукового пізнання.
- •71.Наука як вища форма наукового пізнання.
- •72.Методологія наукового пізнання.
- •73.Суспільство як особлива сфера діяльності.
- •74.Основні сфери суспільного життя.
- •75.Поняття «необхідності» та «свободи».
- •76.Поняття культури, її зміст і головні сфери.
- •77.Особливості розвитку культури.
- •78.Суспільство і культура.
- •79.Цивілізація – соціальна форма буття культури.
- •80.Цінності в житті людини та суспільства.
- •81.Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •82.Цінності в структурі соціуму.
- •83.Цінності як ядро світоглядної проблематики.
- •84.Сучасні концепції історичного поступу людства.
- •85.Глобальні проблеми сучасності.
- •86.Земна цивілізація перед вибором перспектив розвитку людства.
- •87.Релігія як соціально-історичне явище та феномен культури.
- •88.Поняття та сутність релігії, її структура, етапи становлення і розвитку.
- •89.Соціальні функції та соціальна роль релігії.
- •90.Історичний стан релігійних вірувань.
60. Рух, простір і час як форми існування матерії.
Все існуюче знаходиться у русі. Рух — це фактично абсолютна величина. Спокій, стабільність речей — відносна. У русі предмет, річ виникає, стає. У спокої закріплюється, фіксуєтьсяРух — це сам спосіб існування матерії. Рух — суперечливе явище. Щось рухається лише тоді, коли воно знаходиться в даному місці і одночасно в ньому не знаходитьсяРух не лише переміщення, котре можна спостерігати візуально, а й внутрішня, невидима зміна.У філософії розрізняють п'ять основних форм руху матерії:1) механічна форма руху (дія — протидія; притягання — відштовхування тощо);2)фізична форма руху (наприклад, позитивна — негативна електрика, симетрія — антисиметрія);3)хімічна форма руху (розкладання — з'єднання; асоціація — дисоціація);4)біологічна форма руху (асиміляція — дисиміляція; спадковість — мінливість);5)соціальна форма руху (соціальні суперечності; соціальні конфлікти, антагонізми; боротьба інтересів різних соціальних груп тощо).Рух матерії відбувається у певному просторі і часі. Простір — форма існування (буття) матерії, яка характеризується принаймні, двома суттєвими моментами, а саме: протяжністю матеріальних об'єктів та їхньою взаємодією. Тобто, простір існує лише тоді і в тому зв'язку, коли є матеріальні об'єкти. Поняття простору має смисл тоді, коли воно по-в'язано з існуючою матерією, яка є диференційована, структуролізована. Якби світ не мав своєї складної структури, не розчленову¬вався на окремі предмети, а ці предмети не членувались би на ще більш дрібні елементи, пов'язані між собою, то тоді поняття прос¬тору не мало б сенсу. Час — теж форма існування матерії. Категорія «час» відображає тривалість існування матеріальних об'єктів і послідовність їхньої зміни. Так само, як і простір, час, без матеріальних об'єктів не існує. Особливістю часу є те, що він незворотний. Час повернути назад неможливо. Отже, змістом простору і часу як загальних форм існування матерії є матеріальні об'єкти. час — форма буття матерії, змістом же є сама матерія, її конкретні види.Спільними моментами для простору і часу, як філософських категорій, є те, що вони:1)об'єктивні (існують незалежно від людини, її свідомості);2) пізнаванні (є об'єктами вивчення). Простір і час за своїм змістом суперечливі поняття. Ця суперечливість полягає в тому, що нескінченність простору і нескінченність часу у Всесвіті складається з кінечних протяжностей і кінечних тривалостей.
61.Свідомість як філософська проблема.
На мою думку, проблема свідомості полягає у самому відображенні і трактуванні цього поняття різними філософами. Більшість філософів пояснювали свідомість залежно від того, яку вони займали позицію в питанні співвідношення матерії та свідомості. Свідомість не має ніякого відношення до мозку, дух не народжується, не виникає і не постає: вона живе своїм власним життям, розвивається, породжує явища природи та історії. Інші вважали, що свідомість, думка "виділяється" мозком таким чином, як жовч печінкою або сеча нирками. Клімат, їжа тощо, на їхню думку, безпосередньо визначають спосіб мислення людини. Також є актуальною проблема походження свідомості.
