16. Типи вакцин

1. Живі атенуйовані вакцини(готують з атенуйованих вірусів)

2. Вбити вакцини (готують з очищеного концентрату, інактивованого формальдегідом і амінометилольними речовинами)

3. Субодиничні вакцини(спліт)(готують лише з поверхневих антигенів)

4. Синтетичні вакцини(створюються шляхом синтезу антигенних детермінант проективних вірусних білків)

5. Генно-інженерні вакцини

6. Антиідіотипові антитіла

7. ДНК-вакцини

17. Особливості репродукції вірусів рослин

Після проникнення віріонів в клітину проходить швидке декапсидування, внаслідок чого інфекційність екстрактів клітин що знаходяться на стадії екліпса знижується. Звільнена РНК перетворюється в ре плікативну і проміжну ре плікативну форму.Реплікація РНК вірусів рослин каталізується специфічними РНК – репліказами. Спочатку загальний склад вірусної РНК підвищується експоненційно,але на більш пізнішій стадії, коли проходить утворення головним чином +РНК. Швидкість синтезу стає лінійною. Дозрівання вірусу починається через 4-5 годин після зараження. Молекули вірусної РНК швидко вбудовуються в капсиди, але з клітин виділяється дуже небагато віріонів, а клітини продовжують продукувати вірус не піддаючись вірусу. Інфекція передається через плазмодесму.

18. Цикл розвитку бактеріафагу λ

Фаг лямда (природній господар штам E.coli, штам К12) здатен йти по літичному чи лізогенному циклу розвитку. У випадку літичного він може переходити з клітини в клітину в процесі інфекція, а при лізогенному передається з покоління в покоління під час розмноження даного бактеріального штаму. Фаг лямда вибирає шлях в залежності від стану бактеріальної культури:

Літичний — багате поживне середовище, активні бактеріальні протеази, лог-фаза рісту бактерій (гени cro, Q)

Лізогенний — бідне поживне середовище, малоактивні бактеріальні протеази, стаціонарна або лаг-фаза розвитку (гени С1, С2, С3)

Рішення про вибір цикла розвитку приймають фагові білки С1, С2 та С3. С2 та С3 — продукти передранніх генів, що відповідають за аналіз стану бактерії. С1 — білок репресор.

Фагова частинка за допомогою хвостового відростку приєднуєтсья до клітини, проколює оболонку та вводить свою ДНК, залишаючи оболонку ззовні. Геном бактеріафагу λ представлен лінійною dsDNA з липкими кінцями величиною 12 пар нуклеотидів (cos). При попаданні н.к. в бакт кл вона замикається в кільце по cos-сайтам (для захисту від ендонуклеаз). Після замикання в кільце відбувається зчитування надранніх генів (С1,2,3)

Якщо бакт клітина знах в активній фазі росту, то С2 та С3 режутся — не активують репресор С1 — початок літичного шляху розвитку, ДНК активно реплікується, синтезуються нові білки, утворюються нові віріони. В решті решт клітина лізується та вивільняє приблизно 100 фагових частинок.

Якщо бакт клітини знах в неактивній фазі росту — бакт протеази мало — не розщеп С2 та С3 — активація С1-репресору, що є негативним регулятором експресії вірусних генів. ДНК фагу — профаг — стає частиною бактеріальної хромосоми (білок Int), при поділі клітини ДНК фагу пасивно реплікується та передається дочірнім клітинам. UV індукує лізис лізогенних клітин та вивільнення потомства бактеріофагу.