- •1.Способи проникнення вірусів людини та тварин в клітину.
- •2.Особливості репродукції вірусів людини та тварин.
- •3. Характеристика родини Adenoviridae
- •6. Недоліки та переваги використання вірусів бактерій як
- •7. Класифікація вірусних інфекцій на рівні клітини.
- •8. Порівняння антропонозних і зоонозних інфекцій
- •9. Типи взаємодії вірус-переносник
- •10. Використання бактеріофагів як векторів у генній інженерії
- •12. Порівняння живих та убитих вакцин
- •13. Характеристика циркулятивної передачі вірусів рослин
- •14. Цикл розвитку бактеріофагу т4
- •15. Критерії класифікації вірусних інфекцій на рівні організму
- •11. Характеристика вируса гепатита в
- •16. Типи вакцин
- •17. Особливості репродукції вірусів рослин
- •18. Цикл розвитку бактеріафагу λ
- •19. Фактори противірусного імунітету
- •20. Постулати л.В.Громашевського
- •21. Шляхи передачі вірусів рослин у природі:
- •22. Характеристика явища лізогенії
- •23. Характеристика вірусу грипу типу а
- •24. Поняття про епідеміологічний ланцюг
- •25. Класифікація родини picornaviridae
- •26 Создание вирусоустойчивых сортов растений.
- •27. Характеристика вірусу поліеміеліту
- •28. Характеристика родини ретровірусів
- •29, Характеристика вірусу герпесу
- •30. Шляхи передачі вірусів людини та тварин
- •31. Типи реакцій рослин на вірусну інфекцію. Характеристика пропагативної передачі вірусів рослин(приклади)
- •32. Характеристика пропагативної передачі вірусів рослин
- •33. Порівняння літичного і лізогенного циклів розвитку бактеріофагів.
- •34. Віруси та їх компоненти як антигени
- •35. Гуморальний імунітет та його роль у відповілі на вірусні інфекції
- •36. Розповсюдження вірусної інфекції по рослині
- •37. Порівняння літичного і лізогенного циклів розвитку бактеріофагів.
- •38. Роль клітинного імунітету у відповіді на вірусну інфекцію
16. Типи вакцин
1. Живі атенуйовані вакцини(готують з атенуйованих вірусів)
2. Вбити вакцини (готують з очищеного концентрату, інактивованого формальдегідом і амінометилольними речовинами)
3. Субодиничні вакцини(спліт)(готують лише з поверхневих антигенів)
4. Синтетичні вакцини(створюються шляхом синтезу антигенних детермінант проективних вірусних білків)
5. Генно-інженерні вакцини
6. Антиідіотипові антитіла
7. ДНК-вакцини
17. Особливості репродукції вірусів рослин
Після проникнення віріонів в клітину проходить швидке декапсидування, внаслідок чого інфекційність екстрактів клітин що знаходяться на стадії екліпса знижується. Звільнена РНК перетворюється в ре плікативну і проміжну ре плікативну форму.Реплікація РНК вірусів рослин каталізується специфічними РНК – репліказами. Спочатку загальний склад вірусної РНК підвищується експоненційно,але на більш пізнішій стадії, коли проходить утворення головним чином +РНК. Швидкість синтезу стає лінійною. Дозрівання вірусу починається через 4-5 годин після зараження. Молекули вірусної РНК швидко вбудовуються в капсиди, але з клітин виділяється дуже небагато віріонів, а клітини продовжують продукувати вірус не піддаючись вірусу. Інфекція передається через плазмодесму.
18. Цикл розвитку бактеріафагу λ
Фаг лямда (природній господар штам E.coli, штам К12) здатен йти по літичному чи лізогенному циклу розвитку. У випадку літичного він може переходити з клітини в клітину в процесі інфекція, а при лізогенному передається з покоління в покоління під час розмноження даного бактеріального штаму. Фаг лямда вибирає шлях в залежності від стану бактеріальної культури:
Літичний — багате поживне середовище, активні бактеріальні протеази, лог-фаза рісту бактерій (гени cro, Q)
Лізогенний — бідне поживне середовище, малоактивні бактеріальні протеази, стаціонарна або лаг-фаза розвитку (гени С1, С2, С3)
Рішення про вибір цикла розвитку приймають фагові білки С1, С2 та С3. С2 та С3 — продукти передранніх генів, що відповідають за аналіз стану бактерії. С1 — білок репресор.
Фагова частинка за допомогою хвостового відростку приєднуєтсья до клітини, проколює оболонку та вводить свою ДНК, залишаючи оболонку ззовні. Геном бактеріафагу λ представлен лінійною dsDNA з липкими кінцями величиною 12 пар нуклеотидів (cos). При попаданні н.к. в бакт кл вона замикається в кільце по cos-сайтам (для захисту від ендонуклеаз). Після замикання в кільце відбувається зчитування надранніх генів (С1,2,3)
Якщо бакт клітина знах в активній фазі росту, то С2 та С3 режутся — не активують репресор С1 — початок літичного шляху розвитку, ДНК активно реплікується, синтезуються нові білки, утворюються нові віріони. В решті решт клітина лізується та вивільняє приблизно 100 фагових частинок.
Якщо бакт клітини знах в неактивній фазі росту — бакт протеази мало — не розщеп С2 та С3 — активація С1-репресору, що є негативним регулятором експресії вірусних генів. ДНК фагу — профаг — стає частиною бактеріальної хромосоми (білок Int), при поділі клітини ДНК фагу пасивно реплікується та передається дочірнім клітинам. UV індукує лізис лізогенних клітин та вивільнення потомства бактеріофагу.
