- •Реферат
- •Розділ ι. Теоретичні аспекти дослідження впливу розвитку техніки на життєдіяльність особистості
- •1.1. Поняття і основні етапи науково–технічного прогрессу
- •1.2. Психологічний портрет менеджера
- •1.3. Людина в умовах науково-технічної революції
- •Розділ іі. Аналіз результатів дослідження професійного вигорання та стресостійкості офіс-менеджерів.
- •2.1 Опис методик дослідження
- •2.2 Аналіз та інтерпретація результатів вивчення професійного вигорання офіс-менеджерів
- •Діагностика професійного вигорання
- •2.3. Аналіз та інтерпретація результатів вивчення стресостійкості та соціальної адаптації офіс-менеджерів
- •Діагностика стресостійкості та соціальної адаптації
- •Висновок
- •Література
- •Додатки
- •Методика визначення стресостійкості та соціальної адаптації холмса і раге
- •Методика «Діагностика професійного вигорання»
Розділ іі. Аналіз результатів дослідження професійного вигорання та стресостійкості офіс-менеджерів.
2.1 Опис методик дослідження
Метою нашого дослідження ми взяли дослідження та діагностику психічного вигорання та стресостійкості особистості.
Завдання нашого дослідження :
1.Проведення тестування за допомогою методик «Діагностика професійного вигорання» (К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової), Методика «Визначення стресостійкості та соціальної адаптації» Холмс і Раге.
2.Виявлення різних рівнів психічного вигорання у людини.
3. Порівняння результатів психічного вигорання офіс менеджерів у яких 1 рік стажу та 5 років стажу і більше.
Методика «Діагностика професійного вигорання» ( К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової) націлена на вивчення ступеня професійного вигорання. Методика «Визначення стресостійкості та соціальної адаптації» Холмс і Раге направлена на виявлення ступеня стресового навантаження особистості та ступеня її опору стресу. Лікарі Холмс і Раге вивчали залежність захворювань (в тому числі інфекційних хвороб і травм) від різних стресогенних життєвих подій у більш ніж п'яти тисяч пацієнтів. Вони прийшли до висновку, що 151 психічній і фізичній хворобі зазвичай передують певні серйозні зміни в житті людини. На підставі свого дослідження вони склали шкалу, в якій кожній важливій життєвій події відповідає певне число балів залежно від ступеня її стресогенності.Відповідно до проведених ними досліджень було встановлено, що 150 балів означають 50% імовірності виникнення якогось захворювання, а при 300 балах вона збільшується до 90%.
2.2 Аналіз та інтерпретація результатів вивчення професійного вигорання офіс-менеджерів
Детальна характеристика досліджуваних
Досліджувалися офіс-менеджери сімейного підприємства « Імідж Освіта»; 12 досліджуваних, які попрацювали 5 років та 13 досліджуваних які мають досвід роботи 10 років та більше.
Обробка результатів
Після проведення дослідження «Діагностика професійного вигорання» ( К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової), отримані результати ми оформили в таблиці і побудували діаграми відповідно результатам
Діагностика професійного вигорання
Опитувані |
Середнє значення |
Середньо – групове значення |
||||
ЕВ |
Д |
Род |
ЕВ |
Д |
Род |
|
5років стажу |
17.8 |
9.2 |
33.7 |
17.3 |
6.2 |
37.2 |
10 років стажу |
16.8 |
3.2 |
40.7 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
Інтерпретація результатів
Результати нашого дослідження (методика «Діагностика професійного вигорання» (К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової)) свідчать про те, що 37.2 опитаних відчувають на собі дію третього компоненту синдрому емоційного вигорання – редукції особистих досягнень, 6.2 опитаних відчувають на собі дію другого компоненту синдрому емоційного вигорання – деперсоналізації та 17.3 опитаних відчувають на собі дію першого компоненту синдрому – емоційного виснаження.
Емоційне виснаження розглядається як основна складова емоційного вигорання і проявляється у зниженому емоційному фоні, байдужості и емоційному перенасиченні. Слід сказати, що найбільшу дію емоційного виснаження відчувають працівники в яких до 5 років стажу в них результат вищий ( 17.3) ніж у працівників в яких до 10 років стажу (16.8). В загальному даний результат не перевищує норми.
Деперсоналізація проявляється в деформації стосунків з іншими людьми. В одних випадках це може бути підвищення залежності від навколишніх. В інших - підсилення негативізму, цинізм установок і почуттів у відношенні до реципієнтів: пацієнтів, клієнтів і т.п. В працівників з досвідом деперсоналізація проявляється меншою мірою (3.2) ніж у працівників з меншим досвідом ( 6.2) це відображається на отриманих результатах.
Редукція особистих досягнень - може проявлятися або в тенденції негативно оцінювати себе, занижувати свої професійні досягнення та успіхи, негативізмі у відношенні до службових достоїнств і можливостей, або у применшенні власного достоїнства, обмеженні своїх можливостей, обов’язків у відношенні до інших. Більшою мірою проявляється у працівників з 10 р. стажу ( 40.7) ніж у працівників з 5 р. стажу ( 33. 7).
