- •60. Стан сильних електролітів у розчинах. Основні типи сильних електролітів у водних розчинах.
- •61. Розчинність електролітів. Рівновага в насиченому розчині малорозчинного електроліту. Добуток розчинності.
- •62. Дисоціація слабких електролітів. Константа і ступінь дисоціації. Закони розведення Освальда. Ступінчата дисоціація слабких електролітів.
- •63. Методи визначення константи і ступеня дисоціації слабких електролітів.
- •64. Основні типи слабких електролітів. Їх характеристика.
- •65. Реакції обміну в розчинах електролітів та напрямок їх протікання. Іонні рівняння реакцій у розчинах.
- •66. Кислотність середовища. Водневий покажчик, його значення в нейтральному, кислотному та лужному середовищах, методи визначення.
- •67. Рівновага в розчинах слабких електролітів. Дисоціація води. Іонний добуток води.
- •69. Окиснення та відновлення. Окисники та відновники. Окисно-відновні реакції у водних розчинах, приклади рівнянь в молекулярному та іонному вигляді.
- •68. Гідроліз солей. Константа і ступінь гідролізу. Кислотність водних розчинів солей, що гідролізують.
- •70. Поняття про окисно-відновну пару та її потенціал. Зв’язок окисно-відновних властивостей зі значеннями потенціалів.
- •71. Стандартні окисно-відновні потенціали. Зв’язок з енергією Гіббса окисно-відновних реакцій.
- •72. Напрямок перебігу окисно-відновної реакції та його зв’язок з потенціалами окисно-відновних пар.
- •73. Визначення напрямку протікання окисно-відновної реакції за допомогою таблиці стандартних потенціалів.
- •74. Залежність потенціалу окисно-відновної пари від концентрації іонів та кислотності середовища. Рівняння Нернста.
- •75. Протікання окисно-відновної реакції в електрохімічній системі. Електроди. Електрорушійна сила.
- •76. Гальванічний елемент. Електрохімічна схема, процеси на електродах, ерс.
- •77. Потенціал електрода. Рівняння Нернста.
- •78. Шкала електродних потенціалів. Електроди порівняння.
- •79. Водневий електрод порівняння та воднева шкала електродних потенціалів.
- •80. Електроліз. Процеси, що протікають на електродах, їх послідовність.
- •81. Кількісні закони електролізу (закони Фарадея). Застосування електролізу у промисловості.
- •82. Послідовність розряду іонів на катоді та аноді при електролізі.
78. Шкала електродних потенціалів. Електроди порівняння.
Для одержання шкали електродних потенціалів приймають загальний стандарт, потенціал якого умовно дорівнює нулю і відносно якого можна відраховувати інші потенціали. Загальним стандартом є водневий електрод 2Н+ + 2e– ↔ Н2. Потенціал водневого електрода φ2H+/H2 приймається рівним нулю за умов, коли газоподібний водень перебуває під тиском 1 атм і знаходиться у рівновазі з іонами гідрогену, активність яких дорівнює одиниці.
Електроди порівняння — електрохімічні напівелементи електрохімічного кола, які застосовують при вимірюванні електродних потенціалів як їх еталон. Потенціал електродів порівняння має постійне значення і не залежить від зміни концентрації розчину електроліту електрохімічного кола. Необхідність їх використання зумовлена неможливістю вимірювання абсолютних потенціалів окремих електродів та створення електрода з величиною потенціалу, рівного нулю.
Електроди порівняння повинні задовольняти такі вимоги: мати високу відтворюваність потенціалу, малу залежність потенціалу від температури, постійність усіх характеристик протягом тривалого часу, бути простими у виготовленні та експлуатації. Найбільш повно такі вимоги задовольняють лише кілька електродів: водневий, каломельний та інші.
79. Водневий електрод порівняння та воднева шкала електродних потенціалів.
Водневий електрод складається з платинової пластини, на поверхню якої нанесено електролітичний осад губчастої платини (платинова чернь). Ця пластина занурена в розчин сірчаної кислоти. В електродну посудину пропускають чистий водень. Газовий водневий електрод можна подати за схемою: H+ | H2 | Pt, якій відповідає загальна електродна реакція 2Н+ + 2e– ↔ Н2. Потенціал водневого електрода описується рівнянням:
Е H+/ H2 = Е0 H+/H2 + (2,303 RT / 2F) * lg a2H+ / PH2
А за температури Т = 298,15 К:
Е H+/ H2 = Е0 H+/H2 + 0,0592 lg aH+ - 0,0296 lg PH2
Якщо PH2 = 1 атм, то за цих умов електродний потенціал дорівнює:
Е H+/ H2 = Е0 H+/H2 + 0,0592 lg aH+
Стандартний потенціал водневого електрода Е0 H+/H2 за будь-якої температури дорівнює нулю. Тобто, коли aH+ = 0, а PH2 = 1 атм, то Е H+/ H2 = Е0 H+/H2 = 0,00 В. За інших концентрацій іонів водню в розчині електродний потенціал водневого електрода відрізняється від нуля:
Е H+/ H2 = 0,0592 lg aH+
Або, враховуючи, що lg aH+ = - рН, маємо:
Е H+/ H2 = - 0,0592 рН
Графік залежності потенціалу водневого електрода від рН є прямою лінією.
Для одержання шкали електродних потенціалів приймають загальний стандарт, потенціал якого умовно дорівнює нулю і відносно якого можна відраховувати інші потенціали. Загальним стандартом є водневий електрод 2Н+ + 2e– ↔ Н2. Потенціал водневого електрода φ2H+/H2 приймається рівним нулю за стандартних умов.
80. Електроліз. Процеси, що протікають на електродах, їх послідовність.
Електроліз – це сукупність процесів, які відбуваються на електродах під час проходження постійного електричного струму крізь провідники – розчини або розплави електролітів. Електроліз складається з катодного і анодного процесів.
1. Катодний процес відбувається на катоді – негативно зарядженому електроді. На катоді зосереджуються електрони, які він легко віддає на відновлення частинок (катіонів або молекул) розчину чи розплаву електролітів.
2. Анодний процес відбувається на аноді – позитивно зарядженому електроді. На аноді окиснюються аніони або молекули розчину чи розплаву електроліту, віддаючи йому свої електрони. Електроліз проводять у спеціальних апаратах – електролізерах.
Коли в розчині міститься декілька здатних до відновлення частинок, то на катоді передусім відновлюватимуться ті з них, які є сильнішими окисниками і мають більші значення потенціалів. Під час використання водного розчину слід враховувати можливість катодного відновлення іонів водню. В нейтральному середовищі метали, яким відповідають потенціали більші, ніж потенціал водневого електрода за даних умов, легше відновлюються на катоді.
На аноді окиснюються аніони чи інші частинки розчину в послідовності: спочатку окиснюється речовина, яка є найсильнішим відновником і якій відповідає найменше значення електродного потенціалу. Під час електролізу можливе анодне окиснення води с виділенням кисню. У кислому і нейтральному середовищі окиснюється вода з виділенням кисню, а в анодному просторі збільшується концентрація водневих іонів. У лужному середовищі окиснюються гідроксид-іони.
