2.6. Вибір обладнання теплового пункту

Розрахунок елеватора полягає у визначенніномера елеватора, діаметра горловини d_г та діаметра сопла d_с і ведеться в наступній послідрвності :

• знаходять коефіцієнт підмішування u (відношення маси охолодженої води до маси води із тепломережі )

; (2.33)

• визначають приведену витрату змішаної води, т/год, за формулою

, (2.34)

де – загальні витрати води в системі опалення, кг/год (приймається з гідравлічного

розрахунку табл 2.4, перша або остання ділянка);

– Сумарні втрати тиску тиску в головному циркуляційному кільці, Па (із гідравлічного розрахунку табл. 2.5).

За обчисленими u і з допомогою номограми ([2] –додаток 25) підбирають номер елеватора, діаматра горловини і сопла.

– обчислюємо коефіцєнт підмішування

=1,15 ;

– обчислюємо приведену витрату змішаної води

=2.41од.

За значенням U=1,48 та G_пр=2,87 користуючись номограмою приймаємо

елеватор №2 з діаметром горловини d_г=20 мм, і діаметром сопла d_с=5.0мм.

3. Вентиляція

За допомогою вентиляції в приміщеннях знешкоджується шкідлива для організмулюдей дія наступних факторів: надлишкове тепло, волога, шкідливі гази і пари, пил та інші чинники.

3.1. Конструювання системи вентиляції

В житлових будинках висотою до 5 поверхів рекомендується влаштовувати вентиляцію окремими каналами. Канали підбирають розмірами (140*140) для ванної кімнати та туалету.

На вході в витяжні канали ставлять сітку та регульовані або нерегульова решітки. Решітки встановлюють на відстані 200-250 мм від стелі.

3.2 Визначення повітрообміну приміщень

Знаходимо витрату повітря що видаляється з квартири

L_к=1∙V_кв =1∙139,1=139,1м², (3.1)

Мінімальний повітрообмін квартири

L_кв≥L_кух+L_{ван і туал} =90+50=140 м³/год, (3.2)

Визначаємо кількість повітря, що вентилюється за годину з кухні

L_кух= L_кв-50=140-50=90 м³/год, (3.3)

Таблиця 3.1

Визначення повітрообміну приміщень

Назва приміщення	Повітрообмін, м3/год.
Кухня	90
туалет	25
ванна	25

3.3 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів

Розрахунковий гравітаційний тиск в системі вентиляції визначається за формулою

ΔP_г=gh_i(ρ_з-ρ_в), (3.3)

де h_i – різниця відміток вихідного гирла каналу і центру вхідної решітки і-го

поверху,м;

ρ_з – густина зовнішнього повітря при температурі +5°C;

ρ_в – густина внутрішньго повітря при температурі +18°C.

Визначаємо площі перерізу каналів

, (3.4)

L – розрахункова витрата повітря приміщеррям, м³/год;

V_р – рекомендована швидкість руху повітря в каналах, м/с.

Знаходимо фактичну швидкість руху повітря

, (3.5)

Визначаємо втрати тиску в каналах

ΔP_р=( ΔP_тер+ ΔP_м.о)α , (3.6)

де ΔP_тер – сума втрат тиску на тертя;

ΔP_м.о – втрати тиску в місцевих опорах;

α –коефіцєнт запасу рівний 1,1...1,15.

Втрати тиску на тертя обчислюються за формулою

ΔP_тер=Rlβ, (3.7)

R–питомі втрати тиску на тертя для круглих сталевих повітропроводів, Па/м

визначаються за номограмою.

Таблиця 3.2