- •Вихідні дані для проектування
- •1.1. Характеристика об’єкта
- •1.2. Розрахункові параметри зовнішнього та внутрішнього повітря
- •Розрахункові параметри клімату м. Рівне
- •Розрахункові параметри повітря в приміщеннях
- •1.3. Теплотехнічні показники матеріалів огороджуючих конструкцій
- •Теплотехнічні показники матеріалів огороджуючих конструкцій
- •Опалення
- •2.1. Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій
- •2.2. Розрахунок теплової потужності системи опалення
- •Відомість розрахунку тепловтрат приміщеннями
- •2.3. Конструювання системи опалення
- •2.4. Гідравлічний розрахунок
- •2.4.1. Визначення розрахункового циркуляційного тиску в системі опалення
- •Розрахунок:
- •2.4.2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •2.5. Розрахунок опалювальних приладів
- •2.6. Вибір обладнання теплового пункту
- •3. Вентиляція
- •3.1. Конструювання системи вентиляції
- •3.2 Визначення повітрообміну приміщень
- •3.3 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів
- •Відомість аеродинамічного розрахунку вентиляційних каналів
2.6. Вибір обладнання теплового пункту
Розрахунок елеватора полягає у визначенніномера елеватора, діаметра горловини dг та діаметра сопла dс і ведеться в наступній послідрвності :
знаходять коефіцієнт підмішування u (відношення маси охолодженої води
до маси води із тепломережі
)
;
(2.33)
визначають приведену витрату змішаної води, т/год, за формулою
,
(2.34)
де
– загальні витрати води в системі
опалення, кг/год (приймається з
гідравлічного
розрахунку табл 2.4, перша або остання ділянка);
– Сумарні втрати тиску тиску в головному
циркуляційному кільці, Па (із гідравлічного
розрахунку табл. 2.5).
За обчисленими u і з допомогою номограми ([2] –додаток 25) підбирають номер елеватора, діаматра горловини і сопла.
– обчислюємо коефіцєнт підмішування
=1,15
;
– обчислюємо приведену витрату змішаної води
=2.41од.
За значенням U=1,48 та Gпр=2,87 користуючись номограмою приймаємо
елеватор №2 з діаметром горловини dг=20 мм, і діаметром сопла dс=5.0мм.
3. Вентиляція
За допомогою вентиляції в приміщеннях знешкоджується шкідлива для організмулюдей дія наступних факторів: надлишкове тепло, волога, шкідливі гази і пари, пил та інші чинники.
3.1. Конструювання системи вентиляції
В житлових будинках висотою до 5 поверхів рекомендується влаштовувати вентиляцію окремими каналами. Канали підбирають розмірами (140*140) для ванної кімнати та туалету.
На вході в витяжні канали ставлять сітку та регульовані або нерегульова решітки. Решітки встановлюють на відстані 200-250 мм від стелі.
3.2 Визначення повітрообміну приміщень
Знаходимо витрату повітря що видаляється з квартири
Lк=1∙Vкв =1∙139,1=139,1м2, (3.1)
Мінімальний повітрообмін квартири
Lкв≥Lкух+Lван і туал =90+50=140 м3/год, (3.2)
Визначаємо кількість повітря, що вентилюється за годину з кухні
Lкух= Lкв-50=140-50=90 м3/год, (3.3)
Таблиця 3.1
Визначення повітрообміну приміщень
-
Назва приміщення
Повітрообмін, м3/год.
Кухня
90
туалет
25
ванна
25
3.3 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів
Розрахунковий гравітаційний тиск в системі вентиляції визначається за формулою
ΔPг=ghi(ρз-ρв), (3.3)
де hi – різниця відміток вихідного гирла каналу і центру вхідної решітки і-го
поверху,м;
ρз – густина зовнішнього повітря при температурі +5°C;
ρв – густина внутрішньго повітря при температурі +18°C.
Визначаємо площі перерізу каналів
,
(3.4)
L – розрахункова витрата повітря приміщеррям, м3/год;
Vр – рекомендована швидкість руху повітря в каналах, м/с.
Знаходимо фактичну швидкість руху повітря
,
(3.5)
Визначаємо втрати тиску в каналах
ΔPр=( ΔPтер+ ΔPм.о)α , (3.6)
де ΔPтер – сума втрат тиску на тертя;
ΔPм.о – втрати тиску в місцевих опорах;
α –коефіцєнт запасу рівний 1,1...1,15.
Втрати тиску на тертя обчислюються за формулою
ΔPтер=Rlβ, (3.7)
R–питомі втрати тиску на тертя для круглих сталевих повітропроводів, Па/м
визначаються за номограмою.
Таблиця 3.2
