11. Описати способи зображення рельєфу

Найбільш просто і точно нерівності земної поверхні зображаються

горизонталями. Однак зображення рельєфу горизонталями не відрізняється

особливою наглядністю, особливо якщо по них доводиться судити про

висотні співвідношення і їх форми рельєфу на великих ділянках. Тому на

картах малих масштабів, які використовуються лише для загальних

розрахунків і наглядності більш значних районів місцевості,

застосовуються інші способи зображення нерівностей. До них належать

штриховка, відмивка і так званий гіпсометричний спосіб.

Усі ці способи хоч і менш точно, але більш наглядно передають загальний

характер рельєфу; вони значно яскравіше відображають ті чи інші окремі

його властивості, не змушуючи при цьому вдумуватися кожен раз в

розміщення горизонталей.

11. Описати спосіб картографічного зображення спосіб штрихів

Для крутизни встановлюється кілька розрядів; кожному розряду відповідає

відповідне співвідношення між товщиною штрихів і шириною проміжків між

ними. Дуже пологі схили і ділянки, близькі до горизонтальних, зовсім не

штрихуються і залишаються у вигляді білих плям. В результаті створюється

уявлення тіней, що вкривають схили нерівностей при вертикальному

освітленні: чим схили крутіше, тим вони будуть менше освітлені і тому

здаватимуться більш темними. Всі штрихи викреслюються по напрямку

схилів.

Цей спосіб, впорівнянні з горизонталями, більш наглядно передає вигляд

і взаємне розміщення нерівностей, а також напрям і відносну крутизну

схилів. Однак по штрихах не можна визначити висоти точок. До недоліків

способу відносяться також важкість і повільність викреслювання штрихів.

11. Описати спосіб картографічного зображення гіпсометричний

При цьому способі в додатку з горизонталями проводиться фарбування

висотних слоїв. Для височин (вище 200м над рівнем моря) і гірських

районів слої прийнято покривати коричневою фарбою різних тонів по

принципу: чим вище, тим темніше. Рівнинні і низовинні місця (нижче 200м

над рівнем моря), як правило, зафарбовують зеленою фарбою, посилюючи тон

в зворотному порядку: чим нижче, тим темніше.

Таке пошарове фарбування, доповнене горизонталями, досить наглядно

відображає загальний характер рельєфу і ступінь пересіченості

місцевості, різко відтіняє усі справжні рубежі, важливі у топографічному

відношенні, і дозволяє по тону фарбування шарів швидко оцінювати у

висотному відношенні різні райони

11. Описати спосіб картографічного зображення відмивки

Так само, як і при штриховці, в основу цього способу покладено принцип

згущення тіней по мірі збільшення крутизни схилів. Відтінення схилів

виконується коричневою чи сірою фарбою.

Замість вертикального освітлення частіше підставляють бокове, вважаючи

при цьому, що світло падає з південного-заходу. В цьому випадку при

відмивці відтіняють лише північні і східні скати нерівностей.

Як правило, відмивку застосовують на картах в поєднанні з горизонталями.

Відмивка наглядно показує загальне розміщення і взаємний зв’язок

нерівностей, не дозволяючи, однак, судити детально про напрям і крутизну

скатів і про взаємне перевищення точок. Техніка виконання відмивки

значно простіша і швидша, ніж штриховки. Цей спосіб використовується на

на картах в масштабах 1 : 500000 і 1 : 1500000.