- •Лекція 12 Електричне підривання Приладдя
- •Параметри ед
- •Джерела струму
- •Контрольно-вимірювальна аппаратура
- •Схеми електричного підривання
- •Схеми Послідовні Паралельні
- •Послідовне з‘єднання
- •Підривання за допомогою дш
- •Технологія електричного підривання
- •Передчасні вибухи – неправильні дії підривників, несправність контрольно-вимірювальної апаратури, поява сторонніх струмів у місцях пошкодження ізоляції та контакту з породою.
- •Технологія підривання
- •Техніка
Контрольно-вимірювальна аппаратура
Перед підривними роботами перевірити ел. підривну мережу за допомогою КВА.
КВ прилади працюють на принципі подачі в мережу безпечного струму (не більше 50 МА).
Малий омметр ОК типу М-57Д – перевірка мереж та ланцюгів на провідність (відсутність розривів та короткого замикання). Не допускається ним визначати опір одного ЕД, але можна з підключенням додаткового опору 20 Ом.
Омметр – класифікатор ЕД ОКЕД- 1 – клас.
Переносний місток Р-353 – для вимірювання опору в діапазоні 0,2-50 Ом та 20 – 5000 Ом.
Випробувач підривної мережі ІВЦ-2 – прилад з акустичною індикацією опору ланцюга (1-5000 Ом)
Схеми електричного підривання
Ел. – підривна мережа – ЕД з проводами, кінцеві проводи (від ЕД до поверхні), дільничні проводи, магістральні проводи.
Мережа монтується з ізольованих одно – та багатопровідних мідних, алюмінієвих, сталевих. Для ВР – марки ВМВ, ЕР, ЕВ, СП-1, СП-2.
Р – гумова ізоляція; В – ПХВ; СП – гумова.
Для мереж з напругою до 1000 В – ЕР та ЕВ, для більших напруг- СП-1, 2, ПР (мідні), АПР (алюмінієві).
При виборі проводів враховується не тільки перетин, але й міцність.
Для магістралей з перетином не меншим 0,75мм2, інших – не менше 0,2 мм2.
Схеми Послідовні Паралельні
Мішані: Послідовно-паралельна Паралельно-послідовна
В групах – послідовно паралельно
З‘єднання груп – паралельно послідовно
Послідовно або паралельно вводяться 2 ЕД в бойовики для крупних зарядів. Іноді дублюють мережу (парно-послідовно чи парно-паралельно).
Послідовне з‘єднання
Переваги – через всі ЕД – однаковий струм потрібне джерело мінімальної потужності невелика довжина проводів, простота та наочність схеми підривання, простота розрахунку та перевірки мережі.
Недоліки – можливість відказу при одному несправному ЕД.
Паралельне з‘єднання
Переваги: При обірваному 1 ЕД відказ тільки в одному заряді, а при парно-паралельному відказу взагалі не буде.
Недоліки: Більш потужне джерело струму; практично неможливо визначити несправності мережі навіть приладами; потрібно більше проводів. Монтаж та розрахунок складніший.
Для використання не рекомендується. Можливе застосування при прохідці та углубці стволів шахт – надійність паралельного з‘єднання.
2
кільця з оголених проводів (антени) на
кілочках
Антенні проводи – до магістралі і далі до мінної станції.
Послідовно-паралельне – коли потрібно підірвати багато ЕД, а напруга джерела недостатня для послідовного з‘єднання.
Паралельно-послідовне – менш зручне і рідко застосовується і її слід застосовувати у всіх випадках коли можна забезпечити гарантійний струм для включення в мережу ЕД-ів.
Методика розрахунку підривних мереж складається у визначення величина опору мережі, сили струму через окремий ЕД та порівнянні результатів з гранічним значенням опору мережі для конденсаторних машинок (паспорт) чи з гарантійним струмом для ЕД при підриванні від силової чи освітлювальної лінії.
Оскільки точні розрахунки складні, застосовуються спрощенні формули:
Послідовна:
І Ігар при пост. струмі
І > Ігар еф при змін. струмі але не менше два для групи.
Паралельна:
Паралельно-пучкова:
;
Для і-го відгалуження
Всієї мережі:
При однакових опорах відгалужень:
n – кількість паралельних відгалужень
Сила струму через 1 відгалуження:
,
тобто сила струму в магістралі в n
раз >
Ігар
для 1 ЕД.
