- •1. Сутність поняття “Безпека життєдіяльності”.
- •2.Актуальність дисципліни “Безпека життєдіяльності”.
- •3.Поняття безпечного стійкого розвитку суспільства.
- •4.Мета та завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності”.
- •5.Небезпеки та їх характеристики.
- •6.Поняття безпеки, потенційної безпеки.
- •7.Таксономія, номенклатура, ідентифікація небезпек.
- •8.Квантифікація небезпек.
- •9.Класифікація і характеристика небезпек.
- •10.Класифікація джерел небезпеки.
- •11.Ризик як кількісна характеристика небезпек.
- •12.Системний аналіз безпеки життєдіяльності.
- •13.Рівновага: природна, природнича, екологічна.
- •14.Людина та її походження.
- •15.Біологічні та соціальні ознаки людини.
- •16.Потреби людини.
- •17.Діяльність людини.
- •18.Праця як форми діяльності.
- •19.Поняття життєдіяльності людини.
- •20.Анатомо-фізіологічна структура людини.
- •21.Будова, властивості аналізаторів.
- •22.Значення гомеостазу для забезпечення здоров’я і безпеки людини.
- •23.Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •24.Вплив властивостей людини на її дії, вчинки в процесі життєдіяльності.
- •25.Значення характеру, темпераменту людини на безпеку її життєдіяльності.
- •26.Загальні поняття середовища життєдіяльності людини і його класифікація.
- •27.Характеристика природного середовища, його параметри і значення для забезпечення життєдіяльності людини.
23.Психіка людини і безпека життєдіяльності.
Організм людини – це сукупність тілесних (соматичних), біофізіологічних та психічних систем.
Організм як біофізіологічну систему розглянуто раніше.
Психіка – це властивість нервової системи, завдяки якій:
– здійснюється зв’язок із зовнішнім світом;
– координується робота всього організму;
– організм діє у відповідь на подразнюючі сигнали (рефлекси).
Психіка – це здатність мозку відображати об’єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів об’єктивного світу.
Психіка людини проявляється у таких трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.
Психічні процеси – це короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (відчуття, сприйняття, пам’ять і мислення, емоції, воля тощо).
Психічні стани відображають порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).
Психічні властивості – сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).
Психіка людини тісно пов’язана з безпекою її життєдіяльності. Небезпеки, які впливають на людину, не можна розцінювати ані як подію, яка породжена тільки зовнішньою стимулюючою ситуацією, ані як результат рефлекторної реакції організму людини на неї. Вплив цих небезпек обумовлюється психофізіологічними якостями людини. Дослідами встановлено, що у 70 % нещасних випадків, що трапляються у сфері виробництва, винуватцями є самі люди. Звідси постає принципово важливе питання: чому люди, яким від народження притаманний інстинкт самозахисту, самозбереження, так часто стають винуватцями своїх ушкоджень? Якщо людина психічно нормальна, то вона без причини ніколи не стане прагнути ушкоджень. Причини, як показує дослід, залежать від безлічі різноманітних факторів та їх комбінацій.
Причинами можуть бути внутрішні фактори (індивідуальні психологічні або фізіологічні властивості, порушення емоційного стану, недостатність знань і досвіду) або фактори зовнішнього середовища. Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, вчинки, поведінку в процесі життєдіяльності.
24.Вплив властивостей людини на її дії, вчинки в процесі життєдіяльності.
Для оптимізації умов діяльності бажано:
1. Перед сангвініком безперервно ставити нові і, якщо є можливість, цікаві завдання, які вимагали б від нього зосередженості і напруженню; необхідно постійно включати його в активну діяльність. 2. Контролювати діяльність холерика якомога частіше; в роботі з ним неприпустимі різкість і невитриманість, оскільки це може викликати негативну реакцію у відповідь; щодо холерика негативну оцінку припустимо застосовувати в дуже енергійній формі та настільки часто, наскільки це необхідно.
3. Флегматика необхідно залучити до активної діяльності і зацікавити; він потребує систематичної уваги, його неприпустимо переключати з одного завдання на інше.
4. Меланхоліка неприпустимі не тільки різкість, грубість, а й підвищений тон, іронія; про його вчинок, провину краще поговорити наодинці; для меланхоліка вкрай необхідним є прояв особливої уваги; негативну оцінку слід використовувати з великим застереженням, пом'якшуючи її негативні дії.
В нормальних умовах темперамент має прояв лише в особливостях індивідуального стилю і не визначає результативність діяльності. В екстремальних ситуаціях вплив темпераменту на ефективність діяльності суттєво підсилюється, бо попередньо засвоєні форми поведінки стають неефективними і необхідні додаткова енергетична або динамічна мобілізація організму, аби впоратися з несподіваними чи дуже сильними впливами-подразниками.
У практичній діяльності щодо носіїв різних типів темпераменту доцільно користуватися такими формулами :
1. «Довіряй, але перевіряй», тому що сангвінік має:
плюси — життєрадісність, захопленість, чуйність, товариськість;
мінуси — схильність до зазнайства, розкиданість, легковажність, ненадійність;
2. «Ні хвилини спокою», тому що холерик має:
плюси — енергійність, захопленість, пристрасність, рухливість, цілеспрямованість;
мінуси — запальність, агресивність, невитриманість, нетерплячість, конфліктність;
3. «Не підганяй», тому що для флегматика характерні:
плюси — стійкість, постійність, активність, терплячість, самовладання, надійність;
мінуси — загальмованість, байдужість, сухість;
4. «Не нашкодь», тому що у меланхоліка:
плюси — висока чутливість, м'якість, людяність, доброзичливість, здатність до співчуття;
мінуси — низька працездатність, підозрілість, вразливість, замкненість, соромливість;
За цими формулами, формально, без врахувань специфіки кожної індивідуальності при організації робочих пар можна виходити з того, що більш ефективна робота у парах: холерик — сангвінік; сангвінік — меланхолік; меланхолік — флегматик.
Знання темпераменту дозволяє виявити всебічність можливостей людини з метою використання потенціалу їхніх сильних особистісних властивостей:
сангвінік — від Вас виходить тепле сонячне світло, що так необхідне людям у нелегкому житті;
холерик — є надія на успішність життєвого шляху, оскільки Ви здатні ставити цілі й домагатися їх досягнення;
флегматик — за Вами, «як за кам'яною стіною», можуть заховатися ваші близькі, друзі та підлеглі, оскільки Ви дуже надійні;
меланхолік — Ви чудовий друг і, за статистикою, частіше за інших здатні на жертовний, героїчний вчинок.
