Розділ 2. Статистичний аналіз собівартості виробництва зерна
2.1. Аналіз факторів, які впливають на собівартість виробництва зерна методом аналітичного групування
Результатом статистичного спостереження дістають дані, які характеризують кожну одиницю сукупності. Проте ці первинні матеріали не можна використовувати для всебічної характеристики досліджуваних явищ, оскільки їх потрібно систематизувати, обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називається зведенням і групуванням статистичних матеріалів.
Статистичне зведення – це систематизація, обробка і підрахунок групових і загальних підсумків даних статистичного спостереження. Воно включає групування даних, розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підрахунок даних про кількість одиниць сукупності, одержання абсолютних статистичних показників, а також розрахунок середніх і відносних величин, табличне і графічне оформлення результатів.
Основним методом зведення є групування. Статистичне групування – це розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на типи, групи і підгрупи за будь-якою істотною ознакою. Тобто, суть методу статистичних групувань полягає в тому, що складне масове явище розглядається не як єдине нероздільне ціле, а у ньому виділяються окремі групи одиниць із статистичними показниками, які дають кількісну характеристику якісно своєрідній частині одиниць усієї сукупності. Тобто, кожна з одержаних груп об’єднує однорідні одиниці сукупності. Групи встановлюють на підставі аналізу суті досліджуваного явища. У результаті внутрішньо групових підрахунків одержують характеристику у вигляді системи статистичних показників.
За допомогою групувань упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними варіюючими ознаками на групи для того, щоб глибше проаналізувати. Групування є не тільки першим етапом статистичного аналізу, а й основою для застосування інших методів аналізу.
Залежно від розв’язуваних завдань групування поділяють на типологічні, структурні і аналітичні.
Типологічні групування використовують для виділення соціально-економічних типів з різноякісних одиниць, щоб показати відмінність або подібність різних явищ.
Структурне групування – це групування, яке характеризує розподіл одиниць однотипних (однорідних) сукупностей за будь-якими ознаками. тобто, групування, яке дозволяє вивчити склад однорідної у якісному відношенні сукупності за певними ознаками. якщо структурне групування здійснюється в територіальному розрізі, його називають територіальним.
Аналітичними називають групування, за допомогою яких визначають взаємозв’язок між окремими ознаками одиниць статистичної сукупності. Взаємозв’язані ознаки поділяють на факторні і результативні.
Факторною називається ознака, що впливає на іншу ознаку і зумовлює її зміни. Результативною називається ознака, яка змінюється під впливом факторної ознаки.
При вивченні залежності методом аналітичних групувань застосовують результативні і факторні групування. Результативним називається групування в якому групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.
Результативні групування дають змогу оцінити загальний вплив комплексу факторів на результативну ознаку. Для всебічного вивчення взаємозв’язку ознак за виділеними групами потрібно розглянути істотні показники, які стосуються формування результату.
У нашому випадку результативною ознакою виступає собівартість зерна у виражена в гривнях.
Методика розрахунку результативної та факторної ознак наведена в додатках.
Побудуємо ранжирований ряд господарств по собівартості 1 ц зернових в таблиці 1.
Таблиця 1
Ранжирований ряд господарств по собівартості зернових
№ |
шифр |
Собівартість 1 ц зернових, грн. |
№ |
шифр |
Собівартість 1 ц зернових, грн. |
1 |
9 |
2,43 |
16 |
21 |
8,24 |
2 |
25 |
3,17 |
17 |
3 |
8,26 |
3 |
19 |
3,74 |
18 |
30 |
9,93 |
4 |
24 |
4,06 |
19 |
11 |
10,33 |
5 |
18 |
4,08 |
20 |
14 |
10,37 |
6 |
12 |
4,33 |
21 |
15 |
11,33 |
7 |
16 |
4,48 |
22 |
28 |
11,66 |
8 |
10 |
5,34 |
23 |
2 |
11,70 |
9 |
7 |
6,31 |
24 |
20 |
12,10 |
10 |
26 |
6,49 |
25 |
27 |
12,27 |
11 |
23 |
6,69 |
26 |
1 |
13,21 |
12 |
5 |
6,79 |
27 |
4 |
14,14 |
13 |
22 |
7,61 |
28 |
29 |
16,38 |
14 |
13 |
7,69 |
29 |
8 |
17,33 |
15 |
6 |
8,24 |
30 |
17 |
18,39 |
Р
анжирований
ряд господарств по собівартості зернових
зобразимо графічно за допомогою Огіви
Гальтона (рис. 1).
Рис. 1 Огіва Гальтона
Графік показує, як змінюється результативна ознака (в нашому випадку собівартість зернових), на основі нього ми визначаємо чи можна групувати господарства по рівних інтервалах.
В нашому випадку видно що собівартість змінюється не рівномірно, тобто стрибкоподібно.
Визначимо кількість груп по наступній
формулі
де N – кількість господарств (30), n = 5
Визначимо шаг інтервалу по кожній групі
Побудуємо інтервальний ряд розподілу при даному шагу інтервалу (табл. 2)
Таблиця 2
Інтервальний ряд розподілу господарств по собівартістю зернових
№групи |
Групи господарств по собівартості 1 ц зернових (грн.) |
Число господарств |
І |
2,43 - 5,63 |
8 |
ІІ |
5,64 - 8,82 |
9 |
ІІІ |
8,83 - 12,01 |
6 |
IV |
12,02 - 15,20 |
4 |
V |
15,21 - 18,39 |
3 |
|
Всього |
30 |
П
обудуємо
для наочності інтервальний ряд розподілу
графічно, за допомогою полігону та
гістограми (рис. 2)
Рис.2. Гістограма та полігон ряду розподілу господарств за собівартістю 1ц зернових.
Далі проведемо оцінку виділених груп шляхом виконання необхідних розрахунків для кожної з них. Для цього побудуємо допоміжну таблицю групування (додаток 3), та покажемо головні суми з неї в таблиці 3.
Таблиця 3
Зведена таблиця аналітичного групування групування
Показники |
Групи господарств по собівартості 1 ц зернових (грн.) |
Всього |
||||
2,43 - 5,63 |
5,64 - 8,82 |
8,83 - 12,01 |
12,02 - 15,20 |
15,21 - 18,39 |
||
Кількість підприємств |
8 |
9 |
6 |
4 |
3 |
30 |
Затрати всього, тис. грн.. |
1395,0 |
2097,0 |
1640,0 |
1354,0 |
1658,0 |
8144,0 |
Прямі витрати праці, тис. люд.-год. |
360,0 |
420,0 |
314,0 |
257,0 |
135,0 |
1486,0 |
Оплата праці, тис. грн.. |
223,1 |
319,6 |
244,5 |
196,9 |
140,2 |
1124,3 |
Внесено мінеральних добрив, кг д. р. |
23333,0 |
24051,0 |
11241,0 |
9143,0 |
5461,0 |
73229,0 |
Валовий збір зернових культур, тис ц |
370,0 |
288,0 |
151,0 |
105,0 |
94,0 |
1008,0 |
Площа під зерновими, га |
12195,0 |
10272,0 |
6036,0 |
4089,0 |
3253,0 |
35845,0 |
На основі отриманих результатів визначимо середній рівень собівартості і середні значення фактичних ознак по кожній групі і в цілому по сукупності. Отримані данні занесемо в підсумкову таблицю групування (таблиця 4).
Таблиця 4
Залежність собівартості від факторів по групах господарств
Показники |
Групи господарств по собівартості 1 ц зернових (грн.) |
Всього |
||||
2,43 - 5,63 |
5,64 - 8,82 |
8,83 - 12,01 |
12,02 - 15,20 |
15,21 - 18,39 |
||
Кількість підприємств |
8 |
9 |
6 |
4 |
3 |
30 |
Собівартість 1 ц зернових (грн.) |
3,77 |
7,28 |
10,86 |
12,90 |
17,64 |
8,08 |
Урожайність зернових (ц/га) |
30,34 |
28,04 |
25,02 |
25,68 |
28,90 |
28,12 |
Прямі затрати праці на 1 ц зернових (люд./год.) |
0,97 |
1,46 |
2,08 |
2,45 |
1,44 |
1,47 |
Сума витрат на 1 га зернових (грн.) |
114,39 |
204,15 |
271,70 |
331,13 |
509,68 |
227,20 |
Після проведеного результативного групування ми можемо зробити висновок, що результативна ознака, тобто собівартість 1 ц зернових, прямо залежить від такого фактору як сума витрат на 1 га зернових. Також простежується залежність, але слабша відносно прямим затратам праці на 1 ц зернових (пряма залежність), всі показники по групах в даних факторах змінюються при зміні результативного показника, окрім останньої показники якої відрізняються.
Далі проведемо факторне групування, групувальною ознакою якого буде такий фактор як сума витрат на 1 га зернових.
Для початку побудуємо ранжирований ряд господарств по вибраній ознаці.
Таблиця 5
Ранжирований ряд господарств по затратах на 1 га
№ |
Шифр |
Сума витрат на 1 га зернових (грн.) |
№ |
Шифр |
Сума витрат на 1 га зернових (грн.) |
1 |
9 |
79,77 |
16 |
3 |
225,95 |
2 |
25 |
101,65 |
17 |
22 |
233,06 |
3 |
19 |
113,35 |
18 |
11 |
233,84 |
4 |
24 |
116,06 |
19 |
15 |
258,41 |
5 |
18 |
116,38 |
20 |
30 |
267,99 |
6 |
16 |
119,38 |
21 |
14 |
270,79 |
7 |
12 |
130,50 |
22 |
2 |
283,46 |
8 |
10 |
166,41 |
23 |
27 |
295,40 |
9 |
23 |
178,47 |
24 |
28 |
309,52 |
10 |
7 |
192,64 |
25 |
20 |
318,22 |
11 |
5 |
193,77 |
26 |
4 |
327,81 |
12 |
26 |
198,90 |
27 |
1 |
373,93 |
13 |
6 |
202,36 |
28 |
29 |
396,57 |
14 |
13 |
205,34 |
29 |
8 |
397,38 |
15 |
21 |
205,38 |
30 |
17 |
669,39 |
Р
анжирований
ряд господарств по витратам на 1 га
зернових зобразимо графічно за допомогою
Огіви Гальтона (Рис. 3).
Рис. 3. Огіва Гальтона
З графіку видно, що показник витрат на 1 га зернових в останньому, тобто 17 господарстві відрізняються від загальної маси, що в подальшому скажеться при побудові інтервального ряду. Для полегшення розрахунків ми дане господарство при розрахунку величини інтервалу просто проігноруємо, так в статистичних методах аналізу робити дозволяється.
Кількість груп ми визначили раніше, тому одразу визначимо шаг інтервалу за формулою:
Побудуємо інтервальний ряд розподілу з даним шагом інтервал.
Таблиця 6
Інтервальний ряд розподілу господарств по собівартістю зернових
№ групи |
Групи господарств по сумі витрат на 1 га зернових, (грн,) |
Число господарств |
І |
79,77 – 197,69 |
11 |
ІІ |
197,69 – 315,61 |
13 |
ІІІ |
315,61 – 433,53 |
5 |
IV |
433,53 – 551,45 |
0 |
V |
551,45 – 669,39 |
1 |
|
Всього |
30 |
Для подальшого аналізу така ситуація нас не влаштовує, оскільки в 4 – у групу не ввійшло жодного господарства, а в 5 – у лише одне господарство.
В статистиці для визначення повинно бути не менше як три господарства. Зменшимо кількість груп до 2 груп (табл. 7).
Таблиця 7
Інтервальний ряд розподілу господарств по собівартістю зернових
№ групи |
Групи господарств по сумі витрат на 1 га зернових, (грн,) |
Число господарств |
І |
79,77 – 374,58 |
27 |
ІІ |
374,58 – 669,39 |
3 |
Будуємо графік інтервального ряду розподілу господарств по собівартості зернових (гістограму, полігон)
Графічне зображення ряду динаміки покажемо на графіку (рис. 4)
Рис. 4. Полігон та гістограма по ряду розподілу господарств по сумі витрат на 1 га зернових.
Побудуємо таблицю де простежимо залежність результативної ознаки, тобто собівартості 1 ц зернових, від конкретної факторної, суми витрат на 1 га зернових. (табл. 8)
Таблиця 8
Залежність результативної ознаки від факторної
Показники |
Групи господарств по затратам на 1 га (грн.) |
Всього |
|
79,77 – 374,58 |
374,58 – 669,39 |
||
Кількість господарств |
27 |
3 |
30 |
Собівартість 1 ц зернових (грн.) |
214,99 |
52,1 |
267,09 |
Сума витрат на 1 га зернових (грн.) |
5118,74 |
1463,34 |
6582,08 |
Отже, в результаті проведеного факторного групування виявлена пряма залежність між собівартістю зернових та сумою витрат на 1 га зернових, при збільшені факторного показника результативний теж збільшується. Тобто, підсумки результативного групування підтвердились і у факторному.