3.3Назви поселень(ойконіми)

Географічні назви міст, селищ, хуторів, що об’єднуються поняттям ойконіми, як правило молодші і менш стійкі порівняно з омонімами і гідронімами, а тому часто є похідними від останніх, як наприклад м. Стрий від р. Стрий або с. Болозів від р. Болозівка. Вони важливі ще й тому, що з ними пов’язане господарське, політичне і культурне життя їх мешканців.

Багато назв поселень опосередковані через власні імена, прізвища, прізвиська(антропоніми). Імена і прізвища нашим предкам часто давали за назвами звірів і птахів, в нашому випадку – коней, Конюшки. Назва села Загір’я зв’язана з орографічними особливостями його розташування. Між цими двома поселеннями існує місцевість Кривуля – назву якої пояснюють петлями дороги, вздовж якої вона розташована. На північ від села знаходився хутір Змисли, назва якого зв’язана з господарською діяльністю. Змисли – хутір розташований в північно – західній частині села. Складався колись із близько десятка житлових і господарських будівель. Проіснував до середини 70 – х років минулого століття. За часів існування колгоспу тут займалися садівництвом, овочівництвом, ягідництвом, знаходилася колгоспна пасіка. На сьогоднішній час сади викорчували, а тут знаходиться поле. Назва хутору походить від мисливських промислів, якими займалися польські пани і шляхта, що жили в селі. Після полювання, коли вони поверталися додому, обов’язково заходили на ночівлю сюди, щоб погрітися і поласувати підстреленою дичиною. Тут ночували запрошені на полювання заїжджі гості і мисливці. В межах Змислів виділяють ще свої окремі території: Драганівка, Сюдемка, Сад.

На півдні від села знаходився хутір Сузанівка, в межиріччі Стривігора та Дністра. Його назва виводиться від його власниці пані Сузанни, що його заснувала. До цього ту місцевість називали Заньво. В процесі вжитку місцевими жителями Сузанівка змінилася на Занівку. Це якимось чином зв’язане із попередньою назвою.

Висновок

Топоніми як архів землі, жива мова наших далеких предків доносять до нас інформацію про їх життя і побут, мову, культуру, звичаї і вірування, тим самим збагачуючи нас духовно. І навпаки, відсутність традицій і відчуття історичних коренів, що культивували в нас ще донедавна, породжує національний нігілізм, духовну інфантильність, моральне збайдужіння. Не знаючи життя наших далеких і близьких предків, не відчуваючи відповідальності перед ними за рідний край, який вони передали нам на вічне збереження, ми ніколи не будемо свідомо причетними до історії і до її майбутнього. [7]

Ця робота стала результатом мого краєзнавчого дослідження безпосередньо на місцевостях навколо села, опитування і запису розповідей старожилів села, опрацюванні бібліографічного матеріалу в бібліотеці ім. В.Стефаника у м. Львові. На мою думку, вона матиме прикладне значення для багатьох краєзнавців, мовознавців, для всіх небайдужих до різних історико – географічних та етимологічних розвідок. Вона може бути використана в роботі нашого шкільного краєзнавчого гуртка, вчителями географії та історії, думаю, вона може бути цікавою для всіх жителів нашого села.

Для популяризації топонімічних досліджень ми плануємо опублікувати деякі матеріали цієї роботи у місцевій районній пресі.