Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Податкова система.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Контрольні запитання

  1. Яка мета запровадження єдиного податку?

  2. Охарактеризуйте групи платників єдиного податку.

  3. Хто не може бути платниками єдиного податку?

  4. Вкажіть реквізити заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

  5. Від сплати яких податків звільняє спрощена система оподаткування?

  6. Розкрийте звітність платників єдиного податку.

  7. В чому полягає суть введення фіксованого сільськогосподарського податку?

  8. Хто має право бути платникомФСП?

  9. Що є об’єктом оподаткування ФСП?

  10. Ставки податку?

  11. Які документи подаються для набуття і підтвердження статусу платника фіксованого с/г податку?

  12. Від чого залежить розмір ставок податку?

  13. Який порядок нарахування ФСП?

  14. Вкажіть терміни сплати ФСП.

  15. Перелічіть податки, від сплати яких звільняються платники фіксованого сільськогосподарського податку?

  16. Які документи подаються для набуття і підтвердження статусу платника податку?

Тема 9. Місцеві податки і збори

9.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

9.2. Збір за місця для паркування транспортних засобів

9.3. Збір за проведення деяких видів підприємницької діяльності

9.4. Туристичний збір

Л. 7. Розділ ХІІ

Основні терміни і поняття:податок на нерухоме майно, збір за місця для паркування транспортних засобів, збір за проведення деяких видів підприємницької діяльності, туристичний збір, житлова нерухомість, земельна ділянка, юридичні особи, фізичні особи, торговельна діяльність, торговий патент.

9.1 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Податковим кодексом запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, порядок справляння якого визначено ст. 265 цього Кодексу.

Зазначений податок буде запроваджено з 1 липня 2012 року.

Відповідно до вимог п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу місцеві ради обов'язково встановлюють даний податок.

До платників податку на нерухоме майно належать:

власники об'єктів житлової нерухомості – фізичні особи, а також юридичні особи, які створені, зареєстровані та проводять діяльність відповідно до законодавства України;

власники об'єктів житлової нерухомості – нерезиденти – громадяни, які мають постійне місце проживання за межами нашої держави, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи і суб'єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи з місцезнаходженням за межами нашої держави, що створені та провадять діяльність відповідно до нормативно-правового поля іноземної країни.

Визначення платників податку на нерухоме майно у разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб здійснюється таким чином:

• якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником є кожна з цих осіб за належну їй частку;

• якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, платником є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

• якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником є кожна з цих осіб за належну їй частку.

П ідпунктом 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 визначено об'єкти, що не оподатковуються, а саме:

• об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

• об'єкти житлової нерухомості, розташовані в зонах відчуження або безумовного (обов'язкового) відселення;

• будівлі дитячих будинків сімейного типу;

• садові та дачні будинки, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

• об'єкти житлової нерухомості, що належать родинам, які виховують трьох дітей і більше (включаючи усиновлених), але не більше одного такого об'єкта на родину;

• гуртожитки.

Базою оподаткування є житлова площа

об'єкта житлової нерухомості.

База оподаткування податком на нерухоме майно для фізичних осіб розраховуєтьсяорганами державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно у Податковому кодексі передбачаються у вигляді зменшення бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості та повного або часткового звільнення від сплати податку. Зокрема, зменшується база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичної особи: для квартири – на 120 м2; для житлового будинку – на 250 м2. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа – платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, що перебуває в його власності.

Ставки податку на нерухоме майно встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 м2 житлової площі об'єкта житлової нерухомості:

- для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 м2, ставки податку не можуть перевищувати 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1.01 звітного (податкового) року

- для квартир, житлова площа яких перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 м2, ставка податку становить 2,7% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1.01 звітного року.

Податкові органи до 1 липня звітного року обчислюють розмір податку на нерухоме майно для фізичних осіб і надсилають за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, а також платіжні реквізити.

Водночас, якщо право власності на об'єкт оподаткування перейшло від одного власника до іншого протягом календарного року, то податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нього виникло право власності.

Сплачується податок на нерухоме майно за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу.