4.5 Примітки, виноски, посилання

При необхідності пояснення змісту тексту, або ілюстрації використовують примітки, які розташовують безпосередньо після частини, яка ними пояснюється. Одна примітка не нумерується, слово “Примітка” друкується з великої букви з абзацу, не підкреслюється. Після слова “Примітка” ставлять крапку та з великої букви у тому ж рядку наводять текст примітки.

Приклад примітки до таблиці 1.2 – Експорт за кластерами та вертикальна структура Швеції у 2005 році

Примітка. Загальний результат може не сходитись тому що дані округлені.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова “Примітки” ставлять двокрапку та з абзацу після номера примітки з великої букви наводиться текст примітки.

Приклад примітки до таблиці:

Примітки:

1 Загальний шрифт- Частка світового експорту на 10.6 % більше, але не менше ніж 21.2%.

2 Курсив – Частка світового експорту на 21.2% більше, але менше ніж 42.4%

14

3 Жирний шрифт – Частка світового експорту на 42.4% або більше.

Пояснення до деяких даних, наведених у тексті або таблиці, можна оформляти виносками, які визначаються надрядковими знаками арабськими цифрами з дужкою. Для кожної сторінки тексту проводиться самостійна нумерація виносок у вигляді порядкових номерів. Знаки виноски ставляться безпосередньо після того слова, числа, речення, до якого наводиться пояснення, та перед текстом пояснення. Текст виноски розміщується під таблицею або наприкінці сторінки та відокремлюється від таблиці або текста рискою довжиною 30 – 40 мм, що проведена ліворуч сторінки. Текст виноски починається з абзацу та друкується з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Приклад:

З тексту: “Обидві форми повинні знаходитись в однакових фазах життєвого циклу. Інакше порівняння некоректне^1”.

Відповідне уявлення виноски:

1. Цей висновок кореспондується з концепцією стратегічних груп, яка висунута М. Портером [24].

Посилання на джерела слід позначати порядковим номером за переліком посилань, які виділені двома квадратними дужками, наприклад, “... в роботах

[1 – 7]...”.

Припускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання повинно відповідати її бібліографічному опису за переліком посилань з позначенням номера.

Якщо посилання робиться на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, іллюстрації, таблиці, формули, указують їх номер (для додатка – букву українського алфавіта). У посиланні необхідно писати: “...в розділі 3...”, “...дивись 1.2...”, “...відповідно з 2.9...”, “...у додатку Б...”.

15

6. Додатки

Додатки оформляються як продовження роботи на її подальших сторінках, при цьому кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який друкується зверху малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка під заголовком малими літерами з першої ввеликої літери повинно бути надрукованое слово “Додаток______” та велика літера, яка визначає дожаток.

Додаток позначається послідовно великими літерами українського алфавиту за винятком Г,Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Додатки повинні мати загальну з роботою наскрізну нумерацію сторінок. При необхідності текст додвтку може бути поділен на розділи, підрозділи тощо. Ілюстрації, таблиці, малюнки, які містяться в тексті додатків, нумеруються у межах кожного малюнка, таблиці.

Наприклад: таблиця А.3 – третя таблиця додатка А.

Якщо у додатку одна ілюстрація, одна формула, їх нумерують, наприклад, малюнок А.1, таблиця Б.2.

У посиланні в тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формулі рекомендується писати: “ ... на малюнку А.2...”, “...у табл. Б.2...”.

Якщо в роботі використовується документ, який має самостійне значення та оформляється за вимогами до документа цього типк, його копію розміщують в роботі без змін воригіналі. Перед копією документа розміщують аркуш, на якому посередині друкують слово “ДОДАТОК” та його назву (якщо вона є), праворуч зверху аркуша проставляють порядковий номет сторінки. Сторінки копії нумерують, продовжуя наскрізну нумерацію сторінок документа.

16