19. Теорія еліт. Г. Моска. В. Парето.

Теорія еліт - світоглядна й філософська концепція про роль і значення окремої групи людей, невеликої тісно згуртованої частини суспільства (еліти), її вплив на різні сфери економіки чи політики. Ця система характеризує еволюцію наукових і соціальних досягнень (перетворень) як результат об'єднаних зусиль невеликого колективу учасників, пов'язаних між собою спільними цілями та ознаками.

При розгляді еліти стосовно до сфери політики вчені оперують двома близькими, але не ідентичними термінами: "політична еліта" і "володарююча еліта".

Володарюючи еліта складається з таких елементів:

- економічна еліта - група людей, яка контролює головні економічні ресурси суспільства:

- військова еліта - генералітет і вище офіцерство.

- бюрократична еліта - чиновники державного апарату

- ідеологічна еліта - видатні діячі культури, науки, представники мас-медіа,

- власне політична еліта - включає в себе керівників держави, членів уряду, депутатів законодавчого органу

Значний вплив на формування елітарних теорій здійснили ідеї Н.Макіавеллі і Ф.Ніцше

Елітарний підхід до розгляду суспільства був обгрунтований зусиллями: Гастано Моска; Вільфредо Парето; Роберта Міхельса.

Г.Моска вводить спочатку поняття "політичного класу", а потім більш широке - "правлячого класу" для визначення тієї групи людей, яка, володіючи певними якостями і ресурсами - високе становище у суспільстві, військова сила, священний сан, багатство, походження. прагнення еліти "закритися" від іншої частини суспільства, передати свої привілеї за спадковістю. Наслідком цієї тенденції стає виродження еліти і суспільний застій.

В.Парето ввів у науковий обіг термін "еліта". У "Трактаті з загальної соціології" він визначив її як групу осіб, що володіють вищими показниками у своїй галузі діяльності.

Залежно від методів володарювання В.Парето виділив два типи еліт: Еліта лисиць, в якій володіє "інстинкт комбінацій": здатність лавірувати, переконувати, обманювати. Прихід цієї еліти в систему управління втілює суспільну тенденцію до зміни.

Еліта левів. Для цього типу еліти характерна ставка на силові методи впливу і нездатність до укладання компромісів. Леви виражають консерватизм, тенденцію до стабільних форм організації суспільного життя.

23. Концепція солідаризму е. Дюркгейма.

франц. соціолог, позитивіст, автор теоретичної концепції соціологізму (соціологічного реалізму)

В своїх творах він аналізував проблеми відносин між індивідом і колективом, індивідом і сус-вом, проблему раціонального співіснування індивідів.

Ці проблеми розглядав в контексті розподілу праці, основна функція якого полягає в тому, щоб «створювати між двома або кількома особистостями почуття солідарності». Д. вирізняв дві форми солідарності – механічну та органічну.

Основою механічної солідарності (притаманної примітивним, архаїчним сус-вам) - подібність, недиференційованість індивідів, яким властиві однакові відчуття, вартості.

Органічна солідарність зароджується внаслідок диференціації індивідів, які не подібні один на одного, а виконують різні функції (як органи живого тіла), що зумовлює їх функціональну взаємозалежність. Вона характерна для розвинутих суспільств.

Одна з основних проблем сучасного сус-ва – відношення індивідів і групи. Людина стала надто свідомою, щоб погоджуватися з соціальними імперативами.