2. Дайте відповідь на запитання

Наведіть показники, за якими оцінюють ефективність функціонування та просторової структури екомережі. Який їх зміст?

Варіант 5

1. Виконайте тестові запитання:

1. Вимоги до гідроекологічних коридорів та центрів гідроеклогоічної різноманітності як середовища існування та міграції гідробіонтів, чутливих до фізико-хімічних, гідродинамічних та інших показників водного середовища, повинні передбачати наявність…, основу яких складають рослинні угрупування (лугові, болотні, лісові):

а) екологічних зон;

б) відокремлених територій;

в) захисних кордонів;

г) захисних буферних зон;

д) центрів та ядер екологічної різноманітності.

2. Від ступеня розвитку захисних буферних зон залежать (обрати вірні варіанти відповіді):

а) утилізація біогенних елементів, що надходять з площі водозбору;

б) забезпечення єдності ландшафтів;

в) сприяння обміну речовин та енергії між підсистемами ландшафтів, що входять до складу прибережної ділянки (луг, ліс тощо);

г) забезпечення роз’єднання ландшафтів;

д) біологічний захист водного середовища від джерел забруднення, розташованих вздовж берегів рік.

3. Де забороняються рубки лісу головного користування,промислове рибацтво й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони:

а) екологічні стежки;

б) господарська зона;

в) заповідна зона;

г) зона регульованої рекреації;

д) зона стаціонарної рекреації.

4. Окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані, це:

а) заказники;

б) заповідні урочища;

в) пам’ятки природи;

г) ботанічні сади;

д) регіональні ландшафтні парки.

5. Хоча для довгострокового забезпечення життєздатності європейських екосистем природоохоронні заходи повинні поширюватися на значну частину ландшафту, деякі території особливо важливі для цього, у зв'язку із чим мають особливу природоохоронну цінність. Це ключові території ЗЕМ. Основним пріоритетом при створенні Мережі є виділення ключових територій, розробка й реалізація заходів для їхнього збереження.

6. Одна з головних причин зниження біорозмаїття в Європі – франгментація й ізоляція_ популяцій і дія цього фактора на їхню життєздатність.

7. Взаємозв'язок – поняття функціональне. Ступінь виконання сполучної функції буде залежати від вимог кожного виду окремо, географічного масштабу й властивостей території. Для багатьох видів наявність зв'язків між територіями має _обмежене__ значення, наприклад, насіння багатьох рослин мають дуже невеликі можливості поширення.

8. Деякі види менш інтенсивно використовуваних ландшафтів або ж серія дрібних поруч розташованих елементів _ландшафту_ (так звані "острівки"), наприклад, – ставів, можуть також забезпечувати достатній рівень взаємозв'язку.

9. Істотним є те, що для успішного функціонування буферних територій необхідна екологізація інших сфер природокористування.

10. Збереження _транзитних_ територій повинно бути важливим завданням там, де передбачуване освоєння території може ускладнити або зробити неможливими для видів існуючі шляхи й способи поширення, міграції або генетичного обміну.

11. Проектуються охоронні зони так, щоб вони одночасно підвищували природоохоронну цінність _ключових територій, а також виконували транзитні функції.

12. Що стосується критеріїв виявлення _ключових територій, то в якості таких повинні розглядатися, у тому числі, ділянки, виділені в результаті застосування міжнародних природоохоронних інструментів.

13. При формуванні загальноєвропейської екологічної мережі кожна країна визначає, які екологічні зв*язки європейського значення простягаються за межі її території, і розробляти угоди з відповідними країнами про співробітництво в підтримці цих __зв*язків___.

14. В наукових концепціях "екологічної структури" _ландшафту__, які популярні в Північній Америці та Середній Європі, в якості територіальних елементів екомережі розглядаються біоцентри, екологічні коридори та _інтерактивні_ елементи.

15. Природні ядра регіональних екомереж – це регіональні центри біорізноманіття. Власне природні _ядра– це досить великі за площею ділянки (групи екосистем, ландшафт чи декілька суміжних ландшафтів), які мають загальноєвропейське значення.

16. При проектуванні регіональних та міжрегіональних екомереж екологічні коридори можуть бути переважно архіпелагоподібними_.

17. Екологічні коридори та біоцентри не покривають всієї території ландшафту. З точки зору розвитку екомережі особливий інтерес становлять її ділянки, які безпосередньо примикають до екокоридорів і біоцентрів (буферні зони) та ділянки, які на цей час не є елементами екомережі, однак можуть стати ними (зони потенційної ренатуралізації).

18. Розміри площ, які займають регіональні центри біорізноманіття, сильно варіюють. На відміну від біоцентрів, для яких існує певний зв'язок між площею та видовим багатством, для регіональних центрів ця залежність є менш вираженою. Незважаючи на те, що регіональні центри біорізноманіття займають загалом більші площі, ніж біоцентри, їх _видовий_ склад, чисельність та щільність популяцій визначаються не стільки цією площею, скільки різноманіттям ектопічних умов.

19. Упорядкування та функціонування екологічних коридорів істотно залежать від їх геометричних та метричних особливостей. Для перших особливе значення має характер територіальної _цілісності_ екокоридору.

20. Необхідно розрізняти лінійні та стрічкові екокоридори за шириною. В екокоридорах лінійного типу різниці між його центральною вісьовою та периферійною зонами не спостерігається. ширина стрічкових екокоридорів дає змогу сформуватися його специфічній внутрішній зоні та периферійним, де відчувається краєвий (узлісний) ефект.