Конструкції дротових потенціометрів

Дротові потенціометри, що одержали найбільше поширення, поділяються на одно обертові і багато обертові. Закон зміни опору потенціометрів можна задати трьома способами: використовуючи фігурний каркас, застосовуючи обмотку з перемінним кроком і електричним шунтуванням окремих ділянок обмотки.

Існує два способи компонування конструкцій потенціометрів;

- потенціометри, що застосовуються в радіотехнічній апаратурі й в обчислювальній техніці, являють собою окремий прилад з великою кількістю деталей, заточених у корпус із зовнішньою контактною групою;

- потенціометри, що використовуються в гіроскопічних приладах, в приладах точної механіки, як правило, складаються з двох основних конструктивних елементів: резистора (каркас з обмоткою) і рухливої контактної групи (движок). Резистивний елемент і движок монтуються в різних блоках і стикуються лише при загальній зборці самого виробу. Загальними елементами в обох групах є резистори й движок. Саме від них залежать надійність, точність відтворення функції і вся робота потенціометра.

Одно обертові потенціометри

Потенціометри бувають із переміщенням движка:

• прямолінійним;

• кільцеві з обмежено-круговим;

• кільцеві з необмежено-круговим;

• плоскі з необмежено-круговим.

До першої групи відносяться потенціометри, резистор яких являє собою обмотку на каркасі з подовжньою віссю у виді прямої лінії (рис. 1). Рухливий контакт 2 (щітка) движка 3 такого потенціометра переміщається по контактній доріжці резистора 1. Другий рухливий контакт 5 сковзає по нерухомому токозємному контакті 4. Повідомити движку точно задане прямолінійне переміщення конструктивно і технологічно складніше, ніж повідомити високоточне переміщення движку в кільцевих потенціометрах. Тому потенціометри з прямолінійним переміщенням движка застосовуються головним чином у випадках, коли вихідний елемент пристрою, що сполучається, переміщається прямолінійно.

Другу групу складають потенціометри, конструкція яких принципово не відрізняється від конструкції потенціометрів першої групи. Каркас резистора 2 (рис. 2) прямокутного перетину, із листового ізоляційного матеріалу, зігнутий в кільце. Рухливий контакт 1 (гілка) движка 5 сковзає по контактній доріжці резистора в межах обмеженого упорами кута звичайно кут складає 330°. За допомогою другого рухливого контакту 4 і нерухомого токозємного кільця 3, як і в потенціометрах першої групи, здійснюється зняття вихідної напруги.

До третьої групи відносяться потенціометри, що відрізняються від другої групи тим, що їхня конструкція передбачає необмежене переміщення движка в будь-яку сторону. Резистор такого потенціометра виконаний у виді суцільного кільця.

Четверту групу складають потенціометри, вихідна напруга яких змінюється по синусоїді. Резистори таких потенціометрів (рис. 3) намотуються на каркас 1 у виді плоского квадратного листа ізоляційного матеріалу. Вісь движка проходить крізь центр каркаса і при її обертанні рухливий контакт 2 переміщується по окружності. Вихідна напруга знімається з движка і середньої крапки обмотки. Неважко довести (зробити самостійно), що вихідна напруга пропорційно синусу кута .

З високоточних потенціометрів найбільш поширені одно обертові пластинчасті й особливо кільцеві потенціометри. Вони мають підвищену точність завдяки поліпшеній технології виготовлення деталей, коректуючим пристроями, у також намотуванні резистора на спеціальних верстатах з автоматичною корекцією по лінійності. Одно обертові потенціометри можуть бути виконані не тільки одинарними, але й у виді блоків з одинарних потенціометрів у будь-якому їхньому сполученні - здвоєними, строєними, зчетвереними. Момент трогання потенціометрів у залежності від їхньої конструкції знаходиться в межах 0,3...11 мНм.

Рис. 1. Потенціометр із прямолінійним переміщенням движка

Рис. 2. Потенціометр з круговим переміщенням движка	Рис. 3. Плоский синусний потенціометр