4.3.Метеорологічні стихійні лиха.

Метеорологічні стихійні лиха називають ще атмосферними, оскільки вони пов’язані з процесами, що відбуваються в атмосферному повітрі. Причиною їх виникнення є рух повітря

Вітер – це рух повітря відносно земної поверхні, викликаний нерівномірним розподілом атмосферного тиску.

Вітер – важливий компонент життя. Він забезпечує обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних областей, вітер розганяє хмари і приносить дощ на поля. Але він може бути і руйнівним, набагато небезпечнішим від багатьох стихій.

Англійський адмірал Ф. Бофорт ще в 1806 запропонував 12–бальну шкалу вітрів. Він поділив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних мас.

Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/сек., руйнує старі будівлі, зриває дахи. Цей вітер носить назву шторм. Шторми найнебезпечніші на морських узбережжях та гирлах великих річок. Шторм жене величезні хвилі висотою понад 10 м, які заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.

Якщо швидкість вітру досягає 32 м/сек., то це – ураган.

Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають у Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки. (Циклон – це колова система вітрів, які рухаються під деяким кутом до центра вихора прити годинникової стрілки.) Тропічні урагани частіше виникають влітку, коли нагріта сонцем вода віддає своє тепло повітрю. Діаметр такого урагану може досягати 900 км, а швидкість обертання повітряних мас – 500 км/год., в чому і полягає його руйнівна сила.

На Далекому Сході і в районах Індійського океану урагани (циклони) носять назву тайфуни. Суть усіх явищ однакова. Ураган, тайфун, тропічний циклон – це велетенські віхоли нашої планети. Американські вчені підрахували, що енергії урагану вистачило, щоб цілих 5 місяців забезпечити всю Західну Європу електроенергією. Щорічно на земній кулі виникає та повністю розвивається не менше 70 тропічних циклонів зі штормовими та ураганними вітрами.

Досить небезпечне явище – смерч – це сильний повіряний вихор, діаметром від декількох десятків до декількох сотень метрів і заввишки 800-1500 м. Якщо циклон – це вихор величезних розмірів і захоплює цілі країни, то смерч – це явище чисто місцеве.

Смерчі зустрічаються частіше, ніж урагани й тайфуни. Щорічно в Америці відбувається близько 900 смерчів, які там називаються торнадо.

Зазвичай смерчі починаються так: на горизонті з’являється зловісна грозова хмара, яка заливає всю навколишню місцевість незвичайним зеленуватим світлом, зростає задушлива волога спека, стає важко дихати. Піднімається спочатку несильний вітер, починає накрапати дощ. Раптом температура різко падає на 15 градусів, з хмар до землі спускається гігантський “хобот”, який обертається з шаленою швидкістю, на зустріч йому з поверхні, яка схожа на перевернуту вирву, тягнеться інший вихор. Коли вони стикаються, то утворюється величезний стовп, який обертається проти часової стрілки зі швидкістю біля 400 км/год. З ревом котиться цей стовп між небом та землею, всмоктуючи в себе все, що трапляється йому на шляху: вирвані з корінням дерева, пісок, автомобілі, будинки, людей.

Смерч спричиняє знищення будівель, пожежі, руйнування різноманітної техніки; вихрові рухи повітряних потоків смерчу здатні піднімати машини, потяги, мости тощо. 

Трапляються смерчі і в Україні, південні смерчі спостерігаються на Чорному та Азовському морях. Влітку 2010 року в районі Садгори в м. Чернівці однохвилинний смерч позривав дахи з десятка будинків, зруйнував декілька будівель, повиривав бетонні стовби та огорожі.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах

· Після отримання повідомлення про ураган необхідно щільно зачинити двері, вікна.

· З дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину.

· У будівлях необхідно знаходитись подалі від вікон, щоб не отримати травми від осколків розбитого скла.

· Найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків.

· Коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві).

· Ураган може супроводжуватись грозою, тому необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

Пожежі – це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей і призводить до матеріальних збитків, а іноді і до людських жертв.

Причинами виникнення пожеж є недбале поводження людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90 % пожеж виникає з вини людини і тільки 7–8 % спричинені блискавками.

Під час пожеж вигорає родючий шар ґрунту, який утворювався протягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних – відбувається заболоченість лісових земель.

Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів) є ландшафтні пожежі – лісові і степові.

Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні.

Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав’яного покриву, лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев.

Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризуються горінням крон дерев.

Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхових лісових пожеж і розповсюджуються за шаром торфу, який знаходиться на глибині 50 см. Горіння йде повільно, майже без доступу повітря, зі швидкістю 0,1–0,5 м/хвилину, виділяється велика кількість диму і утворюються прогари (пустоти, які вигоріли).

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава або хліба, які дозріли. Вони носять сезонний характер і частіше бувають влітку, рідше – навесні й практично відсутні взимку.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах:

· при пожежах треба застерігатися високої температури, задимленості і загазованості, вибухів, падіння дерев і будівель, провалів у прогорілий ґрунт;

· небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м;

· перед тим, як увійти в палаюче приміщення, треба накритися з головою вологим простирадлом, пальтом, плащем, шмат-ком тканини тощо;

· двері в задимлене приміщення треба відчиняти обережно, щоб запобігти спалаху полум’я від швидкого притоку свіжого повітря;

· в дуже задимленому приміщенні треба плазувати;

· для захисту від чадного газу треба дихати через вологу тканину;

· якщо на людині загорілась одежа, потрібно лягти на землю та збити полум’я, бігти не можна, це ще більше роздує полум’я;

· якщо побачите людину в палаючій одежі, накиньте на неї пальто, плащ, будь–яке простирадло і щільно притисніть;

· при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, воду, пісок, землю, простирадла та інші засоби;

· виходити із зони пожежі треба проти вітру;

· при гасінні лісових пожеж використовуйте гілля листяних дерев (берези, ліщини), лопати тощо.