- •1 Загальна характеристика систем газопостачання населених пунктів
- •Основні елементи сучасної системи газопостачання
- •Нормативні вимоги до структури систем газопостачання населених пунктів
- •Норми тиску газу в системах газопостачання населених пунктів
- •1.4 Структура систем газопостачання населених пунктів
- •1.4.1 Одноступенева система розподілу газу
- •Газопостачання із газопроводів низького тиску
- •1.4.2 Двоступенева система розподілу газу
- •1.4.3 Триступенева система розподілу газу
- •1.5 Схеми газових мереж
- •Низького тиску
- •Газової мережі
- •2 Фізико-хімічні та термодинамічні
- •3 Розрахункові витрати газу для споживачів населених пунктів
- •3.1 Розрахунок витрат газу на господарсько-побутові потреби населення
- •3.2 Розрахунок витрат газу на опалення житлових і громадських будинків
- •Опалення, Вт/м2 (згідно з сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.3 Розрахунок витрат газу на вентиляцію громадських будівель
- •3.4 Розрахунок витрат газу на централізоване гаряче водопостачання
- •На централізоване гаряче водопостачання (згідно зі сНіП 2.04.07-86 «Тепловые сети»)
- •3.5 Приклад розрахунку річних і максимальних годинних витрат газу
- •4 Теоретичні основи розрахунку газових мереж високого і середнього тиску
- •4.1 Вихідна система рівнянь для гідравлічного розрахунку газових мереж
- •4.2 Одержання основної формули для гідравлічного
- •4.3 Обґрунтування застосування номограм для
- •5 Інженерні методи розрахунку газових
- •5.1 Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску
- •5.2 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за основною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску за нормативною формулою при відомих діаметрах ділянок
- •5.4 Методика аналітичного розрахунку газової мережі високого і середнього тиску без застосування номограм
- •5.5 Методика розрахунку кільцевої газової мережі
- •6 Теоретичні основи розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.1 Одержання узагальненої формули для гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску
- •Формулі для розрахунку газових мереж низького тиску
- •6.2 Розрахункові витрати газу в газових мережах
- •6.3 Границі використання розрахункової моделі газопроводу з рівномірним відбором газу
- •6.4 Особливості гідравлічного розрахунку газових мереж низького тиску кільцевої структури
- •7 Інженерні методи розрахунку газових мереж низького тиску
- •Методика графоаналітичного розрахунку газової мережі низького тиску комбінованої структури
- •7.1.1 Складання розрахункової схеми та визначення розрахункових витрат газу
- •7.1.2 Гідравлічний розрахунок ділянок кілець за допомогою номограм
- •7.1.3 Методика гідравлічної ув’язки кілець
- •7.1.4 Графоаналітичний розрахунок тупикових ділянок
- •7.2 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Низького тиску
- •7.3 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за узагальненою формулою
- •7.4 Методика аналітичного розрахунку газових
- •7.5 Методика аналітичного розрахунку газових мереж
- •7.5.1.Постановка задачі
- •7.5.2 Алгоритм гідравлічного розрахунку
- •7.5.3 Характеристика програми
- •8 Медоди гідравлічного розрахунку
- •8.1 Методика графоаналітичного розрахунку
- •Закінчення таблиця 8.4
- •8.2 Методика аналітичного розрахунку внутрішніх газових мереж житлового будинку
- •8.3 Методика аналітичного розрахунку газової мережі житлового будинку без застосування номограм
- •9 Газорегуляторні пункти
- •9.1 Нормативні вимоги до газорегуляторних пунктів
- •9.1.1. Класифікація газорегуляторних пунктів
- •9.1.2 Газорегуляторні пункти та газорегуляторні
- •9.1.3 Шафові регуляторні пункти та комбіновані будинкові
- •9.1.4 Газорегуляторні установки
- •9.1.5 Обладнання газорегуляторних об’єктів
- •9.2 Технологічні схеми грп
- •9.3 Очищення газу на грп
- •9.4 Контроль тиску газу на виході грп
- •9.5 Регулювання тиску на грп
- •9.6 Облік витрати газу в системах газопостачання населених пунктів
- •9.7 Експлуатація і ремонт обладнання грп
- •9.8 Газорегуляторний пункт блочної конструкції типу грпб
- •9.9 Регулятор тиску типу рдбк1
- •9.10 Регулятор тиску типу рдг
- •9.11 Регулятор тиску типу рдгс-10
- •9.12 Шафовий газорегуляторний пункт грпш-400-1
- •10 Газорозподільні станції
- •10.1 Місце і функції грс у системі газопостачання
- •10.2 Технологічні схеми грс старого покоління
- •10.3 Технологічні схеми грс нового покоління
- •10.4 Основні вузли газорозподільних станцій
- •Вузол перемикання
- •10.4.2 Вузол очищення газу
- •Вузол підігріву газу
- •10.4.4 Вузол редукування газу
- •10.4.5 Розрахунок регуляторів тиску на грс і грп
- •10.4.6 Вузол обліку газу
- •10.4.7 Вузол одоризації газу
- •10.4.8 Теплопостачання грс
- •10.4.9 Вузол редукування газу на власні потреби
- •10.4.10 Енергопостачання грс
- •10.4.11 Захист обладнання від корозії
- •10.5 Основні вимоги до технічної експлуатації грс
- •10.6 Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів
- •10.6.1 Форми обслуговування грс
- •10.6.2 Структура та функції служби з експлуатації грс
- •10.6.3 Приймання в експлуатацію грс після закінчення будівництва і реконструкції
- •10.6.4 Оперативні перемикання схеми грс
- •10.6.5 Вимоги до систем та обладнання грс
- •10.6.5.1 Вузол перемикання і запобіжна арматура
- •10.6.5.2 Вузол очищення газу
- •10.6.5.3 Вузол запобігання гідратоутворення
- •10.6.5.4 Вузол редукування тиску газу
- •10.6.5.5 Система вимірювання витрати газу
- •10.6.5.6 Вузол одоризації газу
- •10.6.5.7 Контрольно-вимірювальні прилади
- •10.6.5.8 Запірна арматура
- •10.6.5.9 Допоміжні системи і устаткування грс
- •10.6.6 Технічне обслуговування і ремонт грс
- •10.6.7 Ремонтно-експлуатаційне обслуговування
- •10.6.7.1 Підготовка до ремонту
- •10.6.7.2 Порядок виведення грс у ремонт
- •10.6.7.3 Пуск грс у роботу після ремонту
- •10.6.8 Охорона праці і протипожежні заходи
- •10.6.9 Техніка безпеки під час експлуатації грс
- •10.6.10 Техніка безпеки під час ремонтних робіт на грс
- •10.6.11 Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт на грс
- •10.7.1.2 Автоматичний підігрівач газу пга-200
- •10.7.1.3 Фільтр фх-02
- •10.7.1.4 Одоризатор газу
- •10.7.1.5 Регулятор тиску агрс „Енергія-1”
- •10.8 Регулятори тиску типу рду 80
- •10.9 Регулятор тиску типу рдб
- •10.10 Регулятор тиску типу рдк-м
- •1 Корпус, 2- сідло, 3,4 – верхня і нижня кришки. 5- напраляючий палець,
- •11 Вимоги до прокладання зовнішніх газових мереж
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Підземні газопроводи
- •11.3 Поліетиленові газопроводи
- •11.4 Надземні і наземні газопроводи
- •11.5 Пересічення газопроводами водних перешкод
- •11.6 Пересічення газопроводами залізничних і трамвайних колій, автомобільних доріг
- •11.7 Розміщення вимикаючих пристроїв на газопроводах
- •11.8 Споруди на газопроводах
- •11.9 Захист газопроводів від корозії
- •12 Внутрішнє облаштування систем
- •12.1 Прокладання внутрішніх газопроводів
- •12.2 Газопостачання житлових будинків
- •12.3 Газопостачання громадських будинків
- •12.4 Облік споживання газу
- •13 Матеріали та технічні вироби систем газопостачання
- •13.1 Сталеві труби та з'єднувальні деталі
- •13.2 Поліетиленові труби та з'єднувальні деталі
- •13.3 Гумові рукави
- •13.4 Вимоги до запірного та регулювального обладнання, приладів та інших технічних засобів
- •13.5 Трубопровідна арматура систем газопостачання
- •13.5.1 Запірна арматура
- •13.5.2 Спеціальна арматура
- •13.6 Основні принципи створення автоматизованої системи контролю та керування технологічними процесами розподілу газу
- •14 Правила безпечної експлуатації систем газопостачання
- •14.1 Зовнішні газопроводи і споруди
- •14.2 Газорегуляторні об'єкти
- •14.3 Внутрішні газопроводи і газове обладнання житлових і громадських будинків
- •14.4 Газонебезпечні роботи
- •14.5 Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій
- •14.6 Загальні вимоги до експлуатації систем газопостачання
- •15 Проведення випробувань газопроводів
12.2 Газопостачання житлових будинків
У житлових будинках дозволяється встановлювати побутові плити і газове обладнання для квартирного опалення та гарячого водопостачання відповідно до вимог СНіП 2.08.01.
Установку газових плит в житлових будинках слід передбачати в приміщеннях кухонь висотою не менше 2,2 м, що мають вікно з кватиркою або конструкцією жалюзійного типу, витяжний вентиляційний канал та природне освітлення. При цьому внутрішній об’єм приміщень кухонь повинен бути не менше (м3):
для газової плити з двома пальниками – 8;
для газової плити з трьома пальниками – 12;
для газової плити з чотирма пальниками – 15.
При установці в кухні газової плити та проточного водонагрівача з відводом продуктів згорання в димохід об’єм кухні повинен відповідати вимогам, зазначеним вище.
Допускається встановлення газових плит в будовах, розміщених поза житловими будинками (літніх кухнях), якщо приміщення відповідають зазначеним вище вимогам.
Для гарячого водопостачання слід передбачувати проточні або ємнісні газові водонагрівачі, а для опалення та гарячого водопостачання – ємнісні газові водонагрівачі, малометражні опалювальні котли та інше обладнання (конвектори, каміни, термоблоки тощо), призначені для роботи на газовому паливі.
В одному приміщенні житлових будинків не допускається встановлювати більше двох ємнісних водонагрівачів, двох малометражних опалювальних котлів або двох інших типів газового обладнання.
Для опалення приміщень житлових будинків висотою до 19 поверхів включно допускається передбачати газові каміни, конвектори, калорифери та інші типи опалювального газового обладнання заводського виготовлення з відводом продуктів згорання через зовнішню стіну будинку. При цьому подачу газу до газового обладнання слід передбачати самостійними відгалуженнями, на яких у місці приєднання до газопроводу повинні встановлюватися поза приміщеннями, де встановлено газове обладнання, вимикаючі пристрої. З’єднання труб виконуються зварними, різьбові з’єднання допускаються тільки у місцях підключення газопроводу до опалювального газового обладнання та установки вимикаючого пристрою.
Установку водонагрівачів, опалювальних котлів та опалювальних апаратів з відводом продуктів згорання в димохід або крізь зовнішні стіни будинку слід передбачати в кухнях або відособлених нежилих приміщеннях, що відповідають вимогам, наведеним нижче.
Опалювальна апарати конвекторного типу з герметичною камерою згорання і відводом продуктів згорання через зовнішню стіну будинку можуть встановлюватися в житлових та службових приміщеннях. Теплова потужність конвекторів, що встановлюються в житлових приміщеннях, не повинна перевищувати 7,5 кВт.
Установку газового опалювального обладнання сумарною тепловою потужністю до 30 кВт дозволяється передбачати в приміщенні кухні (незалежно від наявності плити та проточного водонагрівача) або у відособленому приміщенні, при цьому внутрішній об’єм приміщення повинен бути на 6 м3 більше, ніж вказаний вище.
Відособлені вбудовані і прибудовані приміщення, де розміщується опалювальне газове обладнання сумарною тепловою потужністю від 30 до 200 кВт, повинно відповідати таким вимогам:
висота приміщення не менше 2,5 м;
наявність природної вентиляції з розрахунку: витяжка – в об’ємі трикратного повітрообміну за годину; приплив – в об’ємі витяжки плюс додаткова кількість повітря для горіння газу (при забиранні повітря з приміщення);
розміри витяжних та припливних пристроїв повинні визначатися розрахунком;
об’єм приміщення повинен бути не менше об'єму, наведеного у таблиці 12.1.
Таблиця 12.1 – Об’єм приміщення для встановлення опалювального
газового обладнання значної теплової потужності
Сумарна теплова потужність опалювального газового обладнання, кВт |
Мінімальний об’єм приміщення, м3 |
До 30 |
7,5 |
Понад 30 до 60 |
13,5 |
Понад 60 до 200 |
15 |
Окремо розташовані та прибудовані будинки, в яких розміщується опалювальне газове обладнання, повинні бути не нижче ІV ступеня вогнестійкості, їх слід обладнати первинними засобами пожежогасіння.
При розміщенні опалювального обладнання в приміщенні, прибудованому до житлового будинку, додатково до зазначених вище вимог слід передбачити наступне:
прибудова повинна бути розміщена біля глухої частини стіни будинку з відстанню по горизонталі та вертикалі від віконних та дверних отворів не менше 1 м;
стіна прибудови не повинна бути зв’язана з стіною житлового будинку.
Відстані від будівельних конструкцій приміщень до побутових газових плит та опалювального газового обладнання слід передбачати згідно з паспортами заводів-виробників, вимогами протипожежної безпеки, забезпечення зручності монтажу, експлуатації та ремонту.
Установку плит слід передбачати біля стіни з негорючих матеріалів на відстані не менше 6 см від стіни. Установку настінного газового обладнання для опалення та гарячого водопостачання слід передбачати:
на стінах із негорючих матеріалів на відстані не менше
2 см від стіни;
на стінах із важкогорючих та горючих матеріалів, ізольованих негорючими матеріалами (покрівельною сталлю по листу азбесту товщиною не менше 3 мм, штукатуркою тощо) на відстані не менше 3 см від стіни. Ізоляція повинна виступати за габарити корпусу обладнання на 10 см по боках і 70 см зверху.
Установку газового обладнання для поквартирного опалення слід передбачати на відстані не менше 10 см від стіни із негорючих матеріалів та від ізольованих стін із важкогорючих матеріалів. Допускається установка зазначеного вище обладнання біля стін з важкогорючих матеріалів без ізоляції на відстані не менше 25 см від стіни.
Відстань у просвіті від виступаючих частин газового обладнання по фронту і в місцях проходу повинна бути не менше 1 м.
Улаштування димоходів повинно відповідати вимогам СНіП 2.04.05 як для опалювальних печей.
Для припливу повітря в приміщення, де розміщаються газові прилади та опалювальні апарати з відводом продуктів згорання в димохід, у нижній частині дверей або стіни, що виходять в суміжне нежиле приміщення, передбачається решітка або зазор. Решітка може бути передбачена також у зовнішній стіні приміщення відповідно до вимог СНіП 2.04.05. Ці вимоги не поширюються на приміщення, де встановлюється опалювальне обладнання з герметичною камерою згорання, в яких забір повітря для горіння та відвід продуктів згорання газу здійснюється через зовнішню стіну будинку.
Розмір живого перерізу припливного пристрою повинен визначатися розрахунком, при цьому він приймається не менше, м2:
для кухонь, в яких установлена газова плита, проточний водонагрівач та опалювальні газові апарати сумарною потужністю до 30 кВт - 0,02;
для відособлених приміщень ( вбудованих, прибудованих, окремо розміщених), в яких установлені опалювальні і газові апарати сумарною потужністю від 30 до 200 кВт – 0,025.
При установці в кухнях та інших приміщеннях житлових будинків проточних та ємнісних газових водонагрівачів, малометражних опалювальних котлів та інших опалювальних апаратів з відводом продуктів згорання у димоходи слід передбачати контроль концентрації газу, що відповідає 20 % нижньої концентраційної межі займистості (далі НКМЗ) шляхом установки квартирних сигналізаторів з виходом на індивідуальну попереджувальну сигналізацію. Ці вимоги не поширюються на приміщення, в яких встановлені газові прилади з герметичною камерою згорання.
