- •6 Характеристика і приклади необоротних активів підпва
- •7 Метод бух.Об.Та його елементи
- •9 Характеристика і приклади оборотних активів підпва
- •20 Закон України Про бух.Об.І фінансову звітність
- •21. Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку.
- •22.Хто уповноважений організовувати та забезпечувати форму введення б. О.?
- •23.Обов’язки головного бухгалтера підприємства
- •24. Оцінка як система вартісного виміру.
- •26. Принципи класифікації бух. Рахунків
- •25. Калькуляція в системі б. О.
- •27. Класифікація рахунків стосовно балансу
- •28. Форми б. О.. Їх види
- •29. Класифікація рахунків за призначенням та побудовою
- •31. Зміст та передумови раціональної організації обліку
- •32. Характеристика позабалансових рахунків
- •33.Відображення операцій на позабалансових рахунках
- •34.Журнально-ордерна форма ведення б. О.
- •35. Керівництво б. О.
- •36. Сучасні паперові форми б. О.
- •37.Комп’ютерні форми і системи обліку
- •38. Основні вимоги до фінансової звітності та принципи її побудування
- •39.Склад фінансової звітності, порядок її подання та оприлюднення
- •40.Особливості комп’ютерної форми б. О.
33.Відображення операцій на позабалансових рахунках
Бухгалтерський облік на позабалансових рахунках ведеться за простою системою, тобто проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку із зазначенням змісту і кількісно – вартісних показників операції – без дотримання принципу подвійного запису.
Загальні правила на позабалансових рахунках такі: в дебеті рахунків відображаються факти встановлення нагляду, в кредиті – факти повного або часткового призупинення нагляду.
Аналітичний облік на позабалансових рахунках ведеться у книгах позабалансового обліку. Синтетичний облік на позабалансових рахунках ведеться у меморіальному ордері № 16 “Накопичувальна відомість позабалансового обліку”.
34.Журнально-ордерна форма ведення б. О.
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.
Записи в журнали-ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі виправдних документів в міру їх надходження і опрацювання (без складання меморіальних ордерів). При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери.
У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік суміщені. Звідси зрозуміла і сама назва цих регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюють в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери). Особливістю журнально-ордерної форми обліку є поєднання в одному обліковому регістрі (журналі-ордері) кількох взаємопов'язаних синтетичних рахунків з метою забезпечення наочності, скорочення обсягу облікової роботи та полегшення складання звітності.
35. Керівництво б. О.
Загальне керівництво господарським обліком в країні здійснює Уряд через відповідні міністерства та відомства. Такий підхід забезпечує єдність господарського обліку, уникнення дублювання облікової інформації в різних його видах.
Повсякденне, поточне методологічне керівництво бухгалтерським обліком здійснює з доручення Уряду Міністерство фінансів України, в складі якого є управління методології бухгалтерського обліку. Воно розробляє типовий план рахунків та інструкцію з його застосування, що є важливим нормативним документом стосовно ведення обліку, дотримання встановлених принципів його будови та організації.
Другою важливою організацією, яка здійснює керівництво обліком, є Державний комітет зі статистики. Він розробляє систему показників, у розрізі яких ведеться облік, уніфікує форми звітності, розробляє й затверджує типові форми первинного обліку, здійснює загальне керівництво ним. Формування та подання облікової інформації, яка використовується для складання звітності підприємствами, погоджується Міністерством із Державним комітетом зі статистики.
Поряд з виробничими підприємствами в народному господарстві функціонують бюджетні установи. Методологічне керівництво бюджетним обліком здійснює головне управління Державного казначейства Мінфіну. Крім того, суттєві особливості має також облік у кредитних установах. У них діє свій план рахунків, який відображає специфіку їхньої роботи. Згідно з чинним законодавством керівництво обліком в кредитних установах покладається на Національний банк України.
Усе сказане стосується загальнодержавного керівництва бухгалтерським обліком. Проте керівництво ним здійснюється і на рівні окремих галузей. Так, міністерства і відомства, що мають в управлінні підприємства загальнодержавної та комунальної власності, забезпечують бухгалтерський облік на таких підприємствах. Міністерства та відомства складають і аналізують зведену бухгалтерську звітність та подають її в установлені строки визначеним адресатам. Отже, на галузевому рівні міністерствами та відомствами здійснюється як методологічне, так і організаційне керівництво бухгалтерським обліком.
Центральною, основною сферою практичного застосування бухгалтерського обліку є підприємство. Керівництво бухгалтерським обліком на підприємстві здійснює головний бухгалтер. Його призначає на посаду і звільняє з посади керівник підприємства за погодженням з керівним органом у встановленому порядку.
Головний бухгалтер бере участь у розробці кошторисів, укладанні угод, у роботі юридичних служб з визначення порядку відшкодування втрат від недостач і крадіжок власності підприємства та матеріальної відповідальності винних.
