- •Лабораторна робота № 5 Електронні детектори дорогоцінних металів.
- •1.Мета і завдання заняття
- •2. Загальні відомості про ювелірні вироби.
- •3. Порядок роботи з детекторами аномалій
- •4. Порядок виконання лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 6 Електронні детектори коштовних каменів.
- •1.Мета і завдання заняття
- •2. Загальні відомості про ювелірні камені.
- •3. Властивості ювелірних каменів
- •4. Порядок виконання лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 Електронні детектори наркотичних речовин
- •1.Мета і завдання заняття
- •2. Загальні відомості про наркотичні речовини.
- •4. Порядок виконання лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 8 Електронні детектори валют
- •1.Мета і завдання заняття
- •2. Загальні відомості про детектори валют
- •3. Класифікація захисних знаків
- •4. Порядок виконання лабораторної роботи
4. Порядок виконання лабораторної роботи
4.1. Згідно з рекомендованою літературою, а також за матеріалами методичних вказівок студентам необхідно ознайомитися та законспектувати класифікацію наркотичних речовин.
4.2. Вивчити та законспектувати будову, принцип дії детекторів наркотичних речовин «Канабиса», «Sabre-2006».
Контрольні запитання
Для чого призначений детектор наркотичних речовин «Канабіса»?
Які наркотичні речовини можна виявити за допомогою детектора наркотичних речовин «Канабіса»?
З яких конструктивних елементів складається детектор наркотичних речовин «Канабіса»?
Яку функцію виконує зонд детектора наркотичних речовин «Канабіса»?
Яким чином береться проба з об’єкта, що досліджується, під час роботи з детектором наркотичних речовин «Канабіса»?
Для чого призначений мікроскоп детектора наркотичних речовин «Канабіса»?
В чому полягає сутність дії приладу для виявлення вибухових речовин та наркотиків «Sabre-2006»?
Які групи наркотиків можливо виявити за допомогою детектора «Канабіса»:
а) природні;
б) синтетичні;
в) усі вищеназвані?
Лабораторна робота № 8 Електронні детектори валют
1.Мета і завдання заняття
1. Ознайомитись з основними перевагами та функціями детектора.
2. Вивчити основні технічні характеристики, правила установки та експлуатації
2. Загальні відомості про детектори валют
Грошові знаки є об’єктом підвищеного злочинного посягання, одним з виразів якого є їх підробка. Визначити автентичність грошових знаків, як правило, не представляється можливим без спеціальних приладів. Саме для цих цілей і призначені детектори валют різних типів.
Під час введення нових грошових знаків кожна країна прагне надійно охороняти та захищати свою валюту. Для виготовлення валюти використовуються надійні технології та передові технічні досягнення в цій галузі.
Українські банкноти – гривні – мають наступні захисні елементи: водяні знаки, захисну стрічку, рельєфні елементи, суміщений малюнок, знаки для сліпих, мікротекст, оптично-змінну фарбу, латентне (приховане) зображення, захисні волокна тощо.
3. Класифікація захисних знаків
Водяний знак на банкнотах номінальною вартістю 1,2,5,10,20 гривень зразка 1992 року являє собою зображення тризуба світлими лініями, утворене внутрішньою структурою паперу. Воно повторюється по всій площині банкноти і видиме при розгляданні банкноти проти світла.
Водяний знак на банкнотах другого та третього дизайну являє собою зображення портрета на білій площині банкноти в різних тонах (світліших та темніших від паперу) і повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.
На банкнотах третього дизайну водяний знак має також світлий елемент зображення цифрового позначення номіналу, видимий під час розглядання банкноти проти світла.
Захисна стрічка. В банкнотах другого та третього дизайну у товщі паперу розміщена вертикальна темна смужка завширшки приблизно 1 мм, яку видно при розгляданні банкноти проти світла. На ній виконано напис «Україна» або позначено номінальну вартість банкноти (наприклад, «1 гривня», «5 гривень») . Ці написи повторюються по всій довжині смужки. Напис можна прочитати за допомогою збільшувального скла.
Захисна кодована стрічка. В банкнотах третього дизайну присутня повністю занурена в товщу паперу полімерна кодована стрічка, на якій розміщені прозорі зображення номіналу банкноти у прямому та перевернутому вигляді («5 ГРН», «20 ГРН», «50 ГРН»), тризуб, цифрове позначення номіналу «20» у два рядки або підкреслене цифрове позначення номіналу «5», «50», «100».
Рельєфні елементи – елементи друку на банкнотах номінальною вартістю 2, 5, 10, 50, 100, 200, 500 гривень. Вони виступають над поверхнею паперу і призначені для сліпих, їх шершавість відчувається на дотик кінчиками пальців. До рельєфних елементів належать портрет, написи («УКРАЇНА», «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» тощо), ізард, цифрове позначення номіналу банкноти.
Суміщений малюнок – малюнок, розміщений в одному місці на лицьовому (ліворуч) та зворотному (праворуч) боках банкнотів другого дизайну та у нижній частині банкнотів третього дизайну. Всі елементи малюнка збігаються і доповнюють один одне при розгляданні банкноти проти світла, а з лицьового боку банкнотів третього дизайну проглядає літера «У».
Райдужний друк – спеціальний друк, який забезпечує поступовий перехід одного кольору в інший без розривів і зміщення елементів зображення.
Антисканерна сітка – розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні або скануванні банкноти утворюють на копії «муар» (захисні сітки).
Латентне зображення (кіп-ефект) – зображення тризуба (на банкнотах номінальною вартістю 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 року) та номіналу цифрами (на банкнотах номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень другого дизайну і усіх банкнотах третього дизайну), видиме при розгляданні банкноти на рівні очей проти світла при її повороті на 45 градусів у той чи інший бік.
Мікротекст – напис безперервно повторюваного слова «Україна», абревіатури «НБУ», цифрового номіналу або інші написи, які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.
Знак для сліпих – рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті лицьового боку банкноти (купюри номіналом 50, 100, 200 гривень, номіналом 2, 5, 10, 20 гривень другого та третього зразка). Він відчувається на дотик кінчиками пальців, його форма визначає номінальну вартість банкноти. Наприклад, на банкноті 5 гривень він має форму вертикальної смуги висотою 6 мм, на банкноті 20 гривень – трикутника, сторона якого становить 6 мм, на банкноті 100 гривень – квадрата зі стороною 6 мм. Для банкноти номіналом 200 гривень третього дизайну знак для сліпих зображений у вигляді двох вертикальних рисок фіолетового кольору, які розміщені по середині правого краю лицьового боку банкноти. Для банкноти номіналом 500 гривень знак для сліпих являє собою три розташовані вертикально крапки, що розміщені по середині правого краю лицьового боку банкноти.
Видимі захисні волокна – хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з обох боків банкноти блакитні та жовтуваті волокна завдовжки приблизно 6 мм (банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 року).
Невидимі захисні волокна – хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з обох боків банкноти волокна завдовжки 4…6 мм (банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень третього дизайну та номіналом 50, 100, 200, 500 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють зеленим, червоним або блакитним світлом.
Флуоресцентний номер – надрукований методом високого друку чорною або червоною фарбою горизонтально або вертикально, рівно та з однаковим інтервалом між цифрами номер банкнотів, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим, світло-червоним або жовто-червоним світлом.
Магнітний номер – надруковані методом високого друку чорною фарбою горизонтально в один рядок, рівно та з однаковим інтервалом між цифрами серія та номер банкнотів, які мають магнітні властивості.
Прихований номінал – надрукований на лицьовому боці в центрі банкноти ( купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень 1992 року) невидимою фарбою номінал, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим світлом.
Флуоресцентний друк – елементи дизайну лицьового боку (банкноти номіналом 1 гривня нового дизайну та 100 гривень) і зворотного боку (банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень 1992 року, 50, 100, 200 гривень) та кодований малюнок (банкноти номіналом 50, 100, 200 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим, зеленим, червоним, або іншими кольорами (залежно від номіналу).
Високий друк. Високим друком виконані номери банкнотів. Високий друк залишає на папері потовщений із країв штриха відбиток фарби і рельєфний заглиблений слід. На зворотному боці папір банкнотів має опуклий рельєфний відбиток.
Орловський друк – вид спеціального друку, який утворює зображення, що виконані фарбою різного кольору із різкою зміною одного кольору на інший без розривів і зміщень графічних елементів цих зображень (ліній, площин).
На рис. 13, 14 наведено розташування захисних елементів банкнотів номінальною вартістю 5 та 50 гривень третього дизайну.
Рис. 13. Розташування захисних елементів банкноти номінальною вартістю 5 гривень зразка 2004 року: 1 – водяний знак; 1а – світлий елемент водяного знаку; 2 –захисна кодована стрічка; 3 – латентне зображення (кіп-ефект); 4 – рельєфні елементи; 5 – суміщене зображення; 6– орловський друк; 7 – мікротекст; 8– райдужний друк; 9 – магнітний номер;10 – флуоресцентний номер; 11 – антисканерна сітка
Рис. 14. Розташування захисних елементів банкноти номінальною вартістю 50 гривень зразка 2004 року: 1 – водяний знак; 1а – світлий елемент водяного знаку; 2 – оптично-змінна фарба; 3 – захисна кодована стрічка;4 – латентне зображення (кіп-ефект); 5 – рельєфні елементи; 6 – суміщений малюнок; 7 – орловський друк; 8 – мікротекст; 9 – райдужний друк;10 – магнітний номер; 11 – флуоресцентний номер; 12 – антисканерна сітка
Характеристика захисних елементів купюри другого дизайну номінальною вартістю 100$ (рис. 15).
Портрет. Збільшений портрет Бенджаміна Франкліна, який легше упізнати та складніше підробити нові деталі портрету. Портрет трохи зсунутий у лівий бік від центру банкноти, внаслідок чого з’являється місце з правого боку банкноти для розташування водяних знаків, а сам портрет менше підлягає стиранню.
Тонкі концентричні лінії. Ці лінії, що нанесені друкарським способом як фон портрету Б.Франкліна і зображення Палацу Незалежності, важко піддаються підробці.
Водяні знаки. Якщо розташувати банкноту проти світла, добре видно водяні знаки на білому полі з правого боку купюри. Водяні знаки являють собою зображення портрету Б. Франкліна.
Друкарська фарба, що змінює колір. Якщо дивитись на банкноту під прямим кутом, номер у нижній правій частині її лицьового боку має зелений колір. Якщо поглянути на банкноту під скошеним кутом, колір номера змінюється на чорний.
Мікротекст. На лицьовому боці банкноти є напис «USA 100», який не виходить за межі номеру, що розташований у нижньому лівому куті, а слова «THE UNITED STATES OF AMERICA» нанесені на сюртук Б.Франкліна. Ці написи надруковані дуже дрібним шрифтом, який важко підробити.
Захисна стрічка. Полімерна смужка проходить усередині паперової площини у вертикальному напрямку і своїм положенням вказує на номінал банкноти. Стрічка, що має напис «USA 100», проглядається проти світла з обох боків грошового знаку. Крім того, після обробки ультрафіолетовим випромінюванням стрічка світиться червоним кольором.
Позначки Федеральної резервної системи. Федеральна резервна система США представлена новою універсальною печаткою. Літера і цифра під лівим серійним номером указує на Федеральний резервний банк, що випустив банкноту.
Номери серій. До номеру серії додається додаткова літера. Комбінація одинадцяти цифр і літер двічі з’являється на лицьовому боці банкноти.
3.1. Детектори валюти призначені для визначення справжності грошових знаків. За принципом дії детектори валюти класифікують на оглядові та автоматичні, за функціональними можливостями – на ультрафіолетові, професійні та експертні або відеодетектори.
Професійний інфрачервоний переглядовий детектор валют CL-16 IR LPM призначений для комплексної перевірки справжності банкнот різних держав, у тому числі: Російських рублів, EURO, USD, цінних паперів і документів. Багатоступінчаста перевірка дозволяє безпомилково виявляти фальшиві банкноти або цінні папери найвищого рівня, які неможливо визначити простими приладами. Прилад призначений для використання в банках, касах перерахунку, обмінних пунктах, гіпермаркетах і ін.
Основні переваги та функції детектора – це:
• Поєднання інфрачервоної, ультрафіолетової, магнітної детекції, детекції на просвіт з великою переглядовою лупою - робить CL-16 IR LPM універсальним приладом, який дозволяє проводити комплексну перевірку справжності валют по всім захисним ознакам.
• Лінза переглядової області приладу має збільшений розмір і 2х кратне збільшення, для дослідження відразу всієї поверхні банкноти в УФ-світлі і на просвіт.
• Датчик автоматичного включення / вимикання
3.2. Технічні характеристики, правила установки та експлуатації.
• Лінза: розмір: 110Х50 мм, збільшення 2х
• Діагональ ЕПТ-монітора 4”
• Час включення ІЧ-лампи <6 сек
• Довжина хвилі ІЧ-освітлювача ~870 нм
• Довжина хвилі УФ-освітлювача ~365 нм
• Потужність УФ-светітеля 2х6Вт
• Час включення УФ-лампи <1 сек
• Потужність освітлювача денного світла 6 Вт
• Робоча напруга електромережі ~110-220В/50-60Гц
• Споживана потужність, максимум 20 Вт
• Габаритні розміри приладу 17x23x27cм
• вага нетто 1.9 кг
При виборі місця установки детектора слід:
1 Уникати нерівних поверхонь, близькості води і небезпечних об'єктів.
2 Не встановлюйте і не використовуйте детектор, де він може зазнати впливу прямих сонячних променів, яскравого освітлення, сильним вібраціям, запиленості.
3 Якщо прилад тривалий час перебував на холоді, то перед включенням необхідно витримати прилад при кімнатній температурі не менше 8 годин без упаковки (в упаковці - не менше 12 годин).
4 Увага! Щоб уникнути виходу детектора з ладу забороняється одночасно перемикати два вимикачі на панелі управління.
5 Вимикайте детектор за допомогою вимикача живлення на задній стінці, коли він довгий час не використовується протягом дня і знаходиться без нагляду оператора.
Рис. 16. Зовнішній вигляд 1 - 4” ЕПТ-монітор; 2 - 2х переглядова лупа; 3 - Робочий стіл; 4 - Магнітный датчик; 5 - Датчик автоматичного включення / вимикання; 6 - Кнопка включення лампи білого світла;7 - Кнопка включенняУФ-лампи; 8 - Кнопка включення магнітного датчика; 9 Кнопка включення ЕПТ-монітора;10 - Вимикач живлення (на задній стороні приладу);11 - Роз’єм для підключення лупи PRO L-10XP (на задній стінці приладу).
Для включення детектора покладіть банкноту на робочий стіл, перекривши датчик включення / виключення (рис.1-5). Якщо банкнота не знаходиться на робочому столі (рис 1-3) більш ~ 5 хвилин - детектор відключається. Для наступного включення детектора знову покладіть банкноту на робочий стіл, (рис. 1-3), перекривши датчик.
Переведіть вимикач харчування (рис.1-10) в положення "ON". Натисніть кнопку включення УФ-ламп (рис 1-7). Для включення детектора покладіть банкноту на робочий стіл, перекривши датчик включення / виключення (рис.1-5). Бажано виключити потрапляння сонячного (або іншого яскравого) світла на прилад.
Перевіряється склад паперу по люмінесценції, люмінесцентні мітки, сліди витравлення написів, печаток хімічним розчинником або відбілювачем. При ультрафіолетовому освітленні папір банкноти не повинен світитися, але спостерігається світіння люмінесцентних міток (невидимих при звичайному освітленні волокон, рисунків) - див. Додатки. Фальшиві банкноти, виготовлені із застосуванням звичайного ("небанківського") білого паперу, дають яскраве свічення.
Однак таке ж світіння може спостерігатися у справжніх банкнот, які випадково потрапили під вплив агресивних середовищ. Тому для подальшого визначення автентичності таких банкнот використовують інші методи перевірки наведені нижче. Фальшиві банкноти, виготовлені на папері низької якості (газетний, промокальний і т.п.) в ультрафіолетовому світлі не світяться, проте на такому папері неможливо провести якісне зображення. Справжній водяний знак при ультрафіолетовому освітленні практично не видно, а фальшивий ж добре проглядається. Для оперативного аналізу пачки банкнот, розкладіть пачку банкнот віялом на робочому столі і фальшива банкнота буде виділятися яскравим світінням. Для більш точного контролю, наприклад, захисних волокон та захисної смуги, використовуйте 2х збільшувальне скло.
Натисніть кнопку включення лампи білого світла (рис 1-6). Для включення детектора покладіть банкноту на робочий стіл, перекривши датчик включення / виключення (рис.1-5). Даний метод дослідження полягає у вивченні зовнішніх характеристик об'єктів (банкнот) при освітленні їх проходять світлом. Необхідно вивчати як лицьову, так і оборотну сторони банкноти - див. Додатки.
Перевіряється: Відсутність механічних підчисток, чіткість малюнка, безперервність ліній, наявність видимих волокон, мікродруку, водяних знаків, нитки з мікродруку, суміщення лицьового та зворотного боків малюнка на просвіт.
Переведіть вимикач живлення Рис.1-10 в положення "ON". Натисніть кнопку включення ламп білого світла (Рис 1-6). Покладіть банкноту на робочий стіл (Рис.1-3) і через 2х кратне збільшувальне скло проконтролюйте: наявність водяних знаків, відсутність механічних підчисток та виправлень, чіткість малюнка і безперервність ліній, наявність видимих кольорових ліній.
Натисніть кнопку включення магнітного датчика (Рис 1-8). Для включення детектора покладіть банкноту на робочий стіл, перекривши датчик включення / виключення (рис.1-5).
Перевіряється наявність і відсутність магнітних міток у встановлених місцях банкноти. Наприклад, на Російських рублях це серійний номер зеленого кольору на лицьовій стороні банкноти, на доларах США магнітна мітка нанесена на портрет президента на лицьовій стороні банкноти - див. Додатки.
Переведіть вимикач харчування рис.1-10 в положення "ON". Натисніть на кнопку включення магнітного датчика (рис. 1-8). Притулите банкноту магнітної міткою до магнітного датчика і зробіть кілька зворотно-поступальних рухів. При цьому, якщо магнітна мітка присутня, буде роздаватися імпульсний сигнал. Подальшу перевірку потрібно провести магнітним датчиком по місцях банкноти не містить магнітного речовини, наприклад по друку федерального резервного банку в доларах США. Якщо звукового сигналу немає, то банкнота справжня.
Увага: на фальшивих банкнотах можлива імітація магнітної фарби нанесенням на зображення магнітосодержащіх речовин. У таких банкнотах магнітний датчик може спрацьовувати в місцях банкноти, які не повинні містити магнітної фарби і навпаки. Увага: деякі види ксероксів, лазерних принтерів і інших пристроїв у складі фарби також мають магнітні речовини, на які реагує магнітний датчик.
Переведіть вимикач живлення Рис.1-10 в положення "ON". Натисніть кнопку включення ЕПТ-монітора (Рис 1-9). Для включення детектора покладіть банкноту на робочий стіл, перекривши датчик включення / виключення (рис.1-5). Час стабілізації зображення на екрані ЕПТ 3-6 сек. Після того як на екрані з'явиться зображення банкноти ІК, детектор готовий до роботи. Якщо банкнота справжня, то на екрані Ви зможете побачити яскраво виражені інфрачервоні мітки. Приклади зображень справжніх банкнот на екрані наведено у додатку. Якщо зображення банкноти (на лицьовій стороні і зворотній стороні) на екрані абсолютно ідентично самої банкноті, то дана банкнота не має інфрачервоних міток і є фальшивою.
