Система кондиціювання повітря
Якісна і надійна робота систем кондиціонування повітря і вентиляції, перш за все, визначається якістю розроблених проектних рішень, якістю і надійністю застосовуваного устаткування. Сучасні системи кондиціонування повітря (СКП) повинні відповідати таким умовам:
- Забезпечувати цілорічне функціонування за енергозберігаючою технологією, що забезпечує значне (до 60%) скорочення витрат тепла і електроенергії в порівнянні з традиційними СКП;
- Поліпшувати охорону навколишнього повітряного середовища;
- Включати у СКП просте з обслуговування і надійне в роботі обладнання.
Продуктивність
по повітрю припливних і витяжних систем
вентиляції та кондиціонування визначаються
за умовами видалення з зони проживання
шкідливостей, що впливають на формування
визначальних повітряних параметрів. У
приміщеннях громадських і житлових
будівель визначальними шкідливостями,
як правило, є тепловиділення
Вт.
Розрахунок необхідної витрати припливного
повітря для видалення надлишкового
тепла проводиться за формулою:
,
(1.2.11)
Температури
припливного повітря воздуха
визначається вибраним режимом його
приготування та воздухорозподілення.
Температура видаленого
повітря залежить від прийнятої схеми
організації повітрообміну в приміщенні.
Найбільш якісним по санітарно-гігієнічним
вимогам є схема подачі приготованого
припливного повітря
безпосередньо в робочу населену
зонупоіещенія і витяжка отепленіе,
загазованість і запорошеного повітря
з верхньої зони під стелею приміщення.
Умови
організації повітрообміну зручно
оцінювати через показник
,
вичисляємий для умов видалення залишків
тепла по формулі:
,
(1.2.11)
де
,
,
– температура відповідно припливного,
в зоні проживання і видаляється витяжними
системами повітря в градусах Цельсія.
При
наявності в приміщенні переважаючих
вологовиділення
в кг / год, що характерно наприклад для
приміщень плавальних басейнів, кількість
нудотного повітря для удвлеія влагоізбитков
вичесляется за формулою:
,
(1.2.12)
Вологовміст
повітря приточування
,
г/кг, визначається вибраним режимом
його приготування. Вологовміст повітря,
що видаляється
,г/кг,
визначається прийнятою схемою організації
повітрообміну. Для умов переважаючого
видалення влагоізбитков показник
організації повітрообміну обчислюється
за формулою:
,
(1.2.13)
Вологовміст
повітря в робочій зоні
залежить від призначення приміщення і
нормованих параметрів
и
.
Найбільші теплонадлишки в приміщеннях мають місце в розрахункових умовах теплого періоду року, які обчислюється при параметрах Б. Це характерно для умов формування теплових режимів в приміщеннях житлових, громадських і промигшленних будівель.
На малюнку №19 показані дві принципово різні схеми організації повітрообміну в приміщенні. Схема зверху-вгору (Малюнок № 19 - а) є найбільш традиційною для пристрою вітчизняних систем вентиляції та кондиціонування в громадських, адміністративних та промислових будівлях. Подача припливного повітря зверху в робочу зону призводить до перемішування повітря по висоті приміщення. Такий режим організації повітрообміну називають змішувальної вентиляцією, що обумовлює температуру повітря по висоті приміщення = і показник = 1. В натурних випробуваннях в сучасних приміщеннях текстильних підприємств, де припливні і витяжні пристрої розташовуються в цехах висотою до 8 м на стелі на відстані до 2 м між собою, відзначені більш низькі температури повітря, що видаляється в порівнянні з температурою повітря в робочій зоні цеху. У цих спостереженнях отриманий показник < 1, що вказує на попаданні частини охолодженого повітря приточування до витяжних отворів, минаючи робочу зону і це значно знижує ефективність відведення надлишкового тепла в робочій зоні. Крім цього, методи змішувальної вентиляції обумовлюють підмішування до припливної струмені повітря з верхньої зони помешеніє частини шкідливостей, таких як водяні пари і легкі гази, які піднімаються конвективними потоками під стелю. Повернення в робочу зону припливним повітрям частини вредностейіз верхньої зони значно погіршує санітарно-гігієнічні і енергетичні якості від роботи систем вентиляції та кондиціонування повітря.
Малюнок
№19. Порівняльні показники двох систем
організації повітрообміну в приміщенні:
а) система зверху - вгору,
=
= 1; б) схема затоплння робочої зони
припливним повітрям і витяжка під
стелею,
=
= 1,83.
Робоча зона заповнюється свіжим припливним повітрям і під стелю витісняються шкідливості, що називається методом витіснити-котельної вентиляції. Необхідно прагнути до масового впровадження в практику проектування і будівництва систем вентиляції та кондиціонування методів подачі припливного повітря в робочу зону і витяжку під стелею (витискувальний вентиляція). Обмежувальним умовою для застосування схем витес-Передачі вентиляції є обов'язкове виконання вимог комфортності надходження припливного повітря в робочу зону перебування людей.
(1.2.14)
Для
житлових жилих приміщень у формулі
(1.2.14) замість кількості людей в приміщеннях
Л використовується величина жилої площі
,
.
Кількість відведеного надлишкового
тепла мінімальним витратам припливного
зовнішнього повітря
обчислюється за формулою:
,
Вт
(1.2.15)
Температура
охолодженого припливного зовнішнього
повітря
вибирається з умов забезпечення
комфортності воздухораспределения в
робочу зону і можливостей використовуваних
засобів охолодження в припливно агрегаті
зовнішнього повітря. Для зниження
температури
при подачі охолодженого зовнішнього
повітря в робо чую зону успішно
застосовуються вітчизняні конструкції
повітророзподільників зі змішанням
охолодженого зовнішнього
та нутрішнього
воздуха.
Температура припливного повітря в змішувальних ежекційних повітророзподільника обчислюється за формулою:
(1.2.16)
де
– коеффициент ежекції в повітророзподільник
внутренего повітря
на едініцу припливного зовнішнього
повітря
.
У
сучасних ежекційних воздухораспределітльніх
апаратов досягається показник
2,8.