Загальні відомості

Ґрунт – це поверхневий родючий шар земної кори, створений під сукупним впливом зовнішніх умов: тепла, повітря, води, рослинних та живих організмів, особливо мікроорганізмів. До чинників ґрунтоутворення відносяться також рельєф та діяльність людини.

Розрізняють стовпчасту, горіхувату, зернисту, пилувату й губчату структури ґрунту. За механічним складом (за величиною часточок) ґрунти поділяються на глинисті, суглинисті, супіщані, піщані, хрящуваті та інші. Ґрунти складені із сполук органічних й неорганічних (гумус, пісок, глина, ізвести, солі фосфорної, сірчаної, азотної та інших кислот).

Водні властивості ґрунтів: вологість, вологоємність (здатність утримувати вологу), водопроникність (здатність проводити воду з верхніх горизонтів у нижні), водопідйомна сила, або капілярність, випаровуваність й гігроскопічність (здатність поглинати із повітря парообразну воду та згущати її на поверхні ґрунтових часточок), поглинальна здатність ґрунтів.

Родючість ґрунту залежить від того чи іншого сполучення, що протікає в них складних й різноманітних фізичних, хімічних й біологічних процесів (ґрунтові зони).

Ґрунтові зони – це зонально розташовані ареали типів ґрунту, що створилися під впливом, насамперед, кліматичних умов, що змінюються також зонально від екватора до полюсів.

Хід роботи

Викладачем видається карта ґрунтів Харківської області (дивись додатки) та пояснюється принцип виконання роботи.

Студенти дають оцінку ґрунтам та грунтово-географічному районуванню досліджуваної території за наступною схемою:

1. Підготовчий етап. Збирання й систематизація потрібної інформації згідно із завданням дослідження.

2. Проектування. Вибір географічної й математичної основи карти, умовних позначень.

3. Складання карти. Нанесення зібраної інформації на географічну основу (обробка інформації й нанесення її на карту у вигляді умовних позначень, стовпчастих чи кругових діаграм).

В кінці роботи студенти роблять висновки про ґрунти та грунтово-географічне районування Харківської області.

Контрольні запитання

1. Що називається ґрунтом?

2. На які поділяють ґрунти за механічним складом?

3. Які ви знаєте водні властивості ґрунтів?

4. Від чого залежить родючість ґрунту?

5. Що таке ґрунтові зони?

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2

СКЛАДАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ ЛАНДШАФТНОЇ КАРТИ ЗА КАРТОЮ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ҐРУНТІВ ЗА ЇХНЬОЮ РОДЮЧІСТЮ

Мета роботи: навчити студентів роботі з атласами та складати елементарні ландшафтні карти за картою ґрунтів, а також оцінювати якість ґрунтів досліджуваної території за їхньою родючістю.

Обладнання і матеріали: карта чи картосхема місцевості, олівці, гумка, лінійка, трафарет, блокнот, транспортир, ручка, мікрокалькулятор.

Загальні відомості

Сучасне природознавство розглядає родючість ґрунту як функ­цію ґрунтоутворюючого процесу, визначаючи його як здатність ґрунту до одночасного забезпечення рослин умовами їх нормаль­ного росту і розвитку.

У зв'язку з тим, що родючість ґрунту утворюється під дією при­родних і соціально-економічних факторів, вона належить до розряду природних і економічних категорій. О.М. Грінченко (1984) вважав за необхідне виділити і використовувати у господарській діяльності три категорії ґрунтової родючості: природну, ефективну і економічну.

Природна родючість ґрунту. Ґрунт як природно-історичне тіло володіє визначеною родючістю, яка називається "природною родючістю". Вона є результатом розвитку ґрунтоутворюючих процесів, які призвели до утворення даного ґрунту як природного тіла, до якого не доторкалась рука людини. Вона притаманна лише цілинним землям. Характеризується комплексом взаємозв'язаних механічних, фізичних, хімічних, фізико-хімічних і біологічних властивостей, які обумовлюють життєдіяльність рослинних організмів. Водночас, рослинність і мікроорганізми також діють на зміну і напрямок ґрунтових процесів, а, отже, і на родючість ґрунту.

Ефективна родючість ґрунту. Як тільки людина починає використовувати ґрунт (землю) з господарською метою, він стає засобом виробництва. Людина господарською діяльністю (обробітком та іншими технологічними процесами) впливає на розвиток і зміну родючості ґрунту; його родючість проявляється у величині врожаю культурних рослин. Цю категорію виділяють як ефективну родючість. Її рівень залежить не тільки від природної родючості ґрунту, але й більше від процесу і характеру сільськогосподарського використання та культури землеробства. Застосування засобів обробітку, добрив, меліоративних заходів проявляється і на напрямку ґрунтоутворення: змінюється природна родючість, створюється її штучний ступінь. Але це не нова категорія родючості, а та сама природна родючість, яка за допомогою штучних заходів набуває більш високого ступеню розвитку. Штучний ступінь родючості і природна родючість зв'язані між собою і впливають на врожайність. Ефективна родючість та її новий штучний ступінь тісно зв'язані з розвитком соціально-економічних умов. Звідси випливає необхідність виділення категорії економічної родючості ґрунту.

Економічна родючість - це здатність землеробства, зумовлена соціально-економічними факторами, використовувати і підви­щувати природну родючість ґрунту.

З розвитком науково-технічного прогресу і виробничих сил сус­пільства створюються умови правильного використання земельних ресурсів і підвищення природної та економічної родючості ґрунту.