2.4 Ранжування загроз
Загальна оцінка стану інформаційної безпеки об’єкту може допомогти визначити на скільки даний рівень інформаційної захищеності відповідає заданому. Однак у випадку, коли виникає необхідність впровадження додаткового захисту внаслідок невідповідності інформаційної безпеки заданому рівню, виникає потреба у визначенні найслабших ланок системи захисту для їх подальшого підсилення.
Для розрахунків рангів передбачається використання різниць ймовірностей появи головної події та її ймовірності у випадку вилучення події, ранг якої розраховується:
,
де P – ймовірність появи головної події;
– ймовірність
появи головної події за умови вилучення
і-тої події (ймовірність виникнення
і-тої події дорівнює нулю).
На основі отриманого масиву значень різниць Rngі визначають найбільше значення з масиву та задають ранг для подій, яким відповідає дане значення різниці найвище значення рангу – один, після чого дані події вилучають з масиву. За аналогічним алгоритмом визначають події з наступним значенням рангу.
Дана процедура повторюється доти, доки потужність масиву не буде рівною нулю. В результаті даних розрахунків можна буде зробити висновок про значущість загроз для загальної інформаційної захищеності об’єкту.
3 Етапи виконання курсової роботи
Процес проектування КСІБ умовно розбивається на такі етапи:
Аналіз об’єкта захисту.
Опис небезпечних чинників.
Побудова оптимальної системи захисту інформаційних ресурсів об’єкту
Побудова нечіткої експертної системи для задач оцінювання рівня інформаційної безпеки.
5. Вибір політики інформаційної безпеки.
3.1 Аналіз об’єкта захисту
Об’єкт захисту обирається в залежності від варіанту студента і знаходиться в Додатку А. Ознайомлення зі специфікою організації роботи об’єкта захисту, вивчення графіків роботи об’єкта, режимів доступу до нього, до помешкань об’єкта і його устаткування ознайомлення зі складом співробітників і відвідувачів об’єкта. Аналіз інформаційних потоків, що існують на підприємстві з обґрунтуванням доступу до них відповідних суб’єктів та необхідності їх захисту. При цьому необхідно враховувати як внутрішні так і зовнішні загрози.
Ознайомлення з об’єктом захисту: виявлення зон, в яких із погляду безпеки існують проблеми, аналіз роботи вже наявних засобів захисту, визначення локальної мережі підприємства, її складу (комп’ютери та периферійні мережеві пристрої) та типу інформації, що зберігається на них, огляд об’єкта здійснюється фахівцями з питань захисту разом із представниками управлінського апарату.
3.2 Опис небезпечних чинників
На цьому етапі відбувається дослідження як внутрішніх, так і зовнішніх небезпечних чинників, а саме загроз і вразливостей. Типи загроз і вразливостей, а також ймовірності їх появи для заданого об’єкту захисту можна знайти в Додатках Д і Е відповідно. Потрібно дослідити кожну загрозу та вразливість, дати їм характеристику та описати.
3.3 Побудова оптимальної системи захисту інформаційних ресурсів об’єкту
Описані в попередньому підпункті загрози та вразливості потрібно оформити в таблиці з ймовірностями. Приклад такої таблиці наведено на рисунку 3.1
Рисунок 3.1 – Приклад таблиці для загроз та вразливостей з відповідними їм ймовірнрностями
Після цього потрібно провести логіко-ймовірнісне проектування дерева ризиків-відмов окремо для загроз і вразливостей. Та розрахувати ймовірність виникнення тієї чи іншої загрози та вразливості. Порядок даного розрахунку наведений в пункті 2.3.
Побудова дерева розпочинається з визначення базових подій, які за допомогою елементів зв’язку «Логічного І» або «Логічного АБО» пов’язані з головною або проміжною подією, також до складу дерева може входити подія, яка притаманна системі. Дерево будується знизу догори, тобто від базових подій і до головної події.
Позначення зображень основних елементів дерева ризиків-відмов знаходяться в додатку Ґ.
Загальні дерева для загроз та вразливостей можна знайти у додатках Є і Ж відповідно.
Приклад дерева ризику-відмов зображено на рисунку 3.2 і його розрахунок наведено нижче.
Приклад розрахунку
Розрахунок дерева загроз складається з трьох етапів.
На першому етапі відбувається розрахунок окремих гілок дерева, послідовно визначаються ймовірності загроз в залежності від з’єднань між ними за формулами для «логічного І» та «логічного АБО».
Загрози пов’язані з персоналом:
Розрахунок намірів конкурентів:
(1)
Розрахунок загроз конфіденційності:
(2)
Розрахунок недоліків в системі об’єкта:
(3)
Розрахунок загроз, які виникли з втручанням людини:
(4)
Розрахунок загроз, які пов’язані з персоналом:
Розрахунок головної загрози:
. (5)
Рисунок 3.2 – Складова частина дерева ризиків-відмов для загроз, пов’язаних з персоналом
На другому етапі розраховується ймовірність появи головної події за умови вилучення і-ї події. По черзі виключається кожна з 20 подій, розрахунок Рі проводиться з використанням формул (1-5), але в залежності від виключеної загрози відбувається перерахунок формул, на які вона впливала. Нижче наведені дані формули.
Якщо відсутні помилки персоналу , то формула (4) буде визначатися як:
Якщо відсутні ненадійні працівники, то формула (4) буде визначатися як:
Якщо відсутня ворожа розвідка, то формула (1) буде визначатися як:
;
Якщо відсутня неякісна політика інформаційної безпеки, то формула (3) буде визначатися як:
;
Якщо відсутній людський фактор, то формула (4) буде визначатися як:
Якщо відсутня помилка режиму, то формула (3) буде визначатися як:
Якщо відсутня нестача ресурсів захисту, то формула (3) буде визначатися як:
Якщо відсутнє розголошення конфіденційної інформації, то формула (2) буде визначатися як:
Якщо відсутнє злодійство, шахрайство та пошкодження носіїв інформації, то формула (1) буде визначатися як:
Якщо відсутнє несумлінне виконання обов'язків у стані емоційного захоплення, то формула (4) буде визначатися як:
Якщо відсутнє фінансове шахрайство, то формула (5) буде визначатися як:
Якщо відсутня крадіжка обладнання, то формула (5) буде визначатися як:
Якщо відсутнє електронне шпигунство, то формула (1) буде визначатися як:
Результати розрахунків заносимо до таблиці, приклад якої наведено на рисунку 3.3, де Х1, Х2…Х20 – загрози, А, В, С… - проміжні події, Т, Т1, Т2, Т3 – головні події.
Рисунок 3.3 – Приклад таблиці для занесення проведених розрахунків дерев-відмов
На третьому етапі проводиться ранжування, тобто визначаються ранги, які дозволяють отримати значущість базової події, що задається для головної події. Для розрахунків рангів методика передбачає використання різниць ймовірностей появи головної події та її ймовірності у випадку вилучення події, ранг якої розраховується.
Ранг розраховується окремо для кожної події:
(6)
На основі отриманого масиву значень {ΔРі} виконують ранжування даних різниць і отримують ранги відповідних подій таким чином, що максимальна різниця відповідає найвищому рангу:
.
Аналогічний алгоритм розрахунків і для дерева вразливостей.
Отримані розрахунки занести до таблиць. Приклад такої таблиці наведено на рис. 3.4. Де Х1, Х2…Х20 – загрози.
Рисунок 3.4 – Приклад таблиці для занесення результатів визначення рангів
Далі проводимо впорядкування таблиці, розташовуючи ранги у порядку зростання. Приклад такої таблиці наведено на рисунку 3.5.
Рисунок 3.5 – Приклад впорядкованої таблиці за рангом