3. 4 Зовнішньоекономічні зв’язки та політика держави

Серед комплексу невідкладних завдань щодо забезпечення ефективного

включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво

першочергове значення має формування механізму зовнішньоекономічних

зв'язків, його теоретична розробка та практичне втілення в життя. При

цьому йдеться про створенні фактично нового механізму, який має

регулювати взаємовідносини України з навколишнім світом на принципово

нових засадах.

Під механізмом зовнішньоекономічних зв'язків розуміють сукупність

конкретних їх форм, а також систему правових, організаційно-управлінських та фінансово-економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподарських комплексів із світовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян.

Виходячи з принципу міжнародного поділу праці, геополітичного становища України, характеру розвитку її продуктивних сил, існуючих науково-технічного та ресурсного потенціалів, механізм зовнішньоекономічної діяльності, що формується в країні, необхідно орієнтувати на реалізацію головної стратегічної мети у сфері зовнішньоекономічної політики - інтеграцію народногосподарського комплексу України у світову господарську систему. Ця інтеграція

передбачає досягнення таких цілей:

• формування розвинутої ринкової системи господарства, яка базувалася б

на загальноприйнятих у світовій практиці принципах, нормах та

економічних механізмах;

• використання можливостей світового ринку для структурної перебудови

національного господарства;

• перетворення зовнішньоекономічної сфери в активний фактор динамічного

та високоефективного економічного зростання.

В основу функціонування механізму зовнішньоекономічної діяльності

повинні бути покладені принципи демократизації, демонополізації

зовнішніх економічних зв'язків, які передбачають максимальне скорочення

адміністративних обмежень на експорт імпорт, підвищення ролі митного та

валютного регулювання народних господарських зв'язків, надання об'єктам

зовнішньоекономічної діяльності широкої самостійності згідно з

міжнародною практикою.

Водночас зовнішня економічна політика має відповідати національним

інтересам держави, забезпечувати взаємовигідне співробітництво з іноземними партнерами, стимулювати конкуренцію між учасниками

зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення якості продукції та

послуг на українському ринку. Для створення нового дієвого механізму

зовнішньоекономічних зв'язків необхідне вирішення таких основних

проблем:

• формування необхідної законодавчої бази;

• створення відповідного економічного середовища;

• розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні

зв'язки.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку Україна має тісні

зовнішньоекономічні зв'язки з більш ніж 100 країнами світу. Провідну

роль у розвитку зовнішніх економічних зв'язків України відіграють країни

близького зарубіжжя. Найважливішими торговельними партнерами України є: Росія, Туркменія, Білорусія, Азербайджан, Литва, Казахстан та інші

країни.

Внаслідок впровадження режиму вільної торгівлі з країнами і Балтії

зовнішньоторговельний баланс з цими країнами істотно покращується. Нині

питома вага зовнішньоторговельного обороту з цими країнами перевищує 63% від загального товарообігу, в тому числі по експорту цей показник сягає

60%, а по імпорту — більше ніж 65%. (Основним торговельним партнером

України залишається Російська Федерація, на яку припадає майже половина

загальних обсягів торгівлі України. Росія задовольняє майже 100% потреби

України в годинниках, швейних машинах; поставляє значну частину легкових і вантажних автомобілів, радіоприймальних пристрої, програвачів,

відеомагнітофонів, персональних комп'ютерів, одягу, взуття, тканин,

целюлози, синтетичного каучуку, продукції кольорової металургії, риби і

рибопродуктів, задовольняє майже 4/5 потреби в лісоматеріалах, майже 90%

потреби в нафті і нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газі;

частково поставляє електроенергію і деякі сорти чорного прокату.

У цілому Україна має позитивне зовнішньоторговельне сальдо Білоруссю,

Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Таджикистаном,

Узбекистаном, Естонією. Разом з тим Україна має вели, від'ємне

торговельне сальдо з Росією, Туркменією, Казахстаном.

Крім країн СНД і Балтії, Україна розширює зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма розвинутими країнами світу. В останні роки найбільші експортні

поставки Україна здійснювала до Китаю (майже 1,5 млрд. дол., або 10%

загального обсягу експорту; Туреччини (майже 700 млн. дол., або близько

5%), Німеччини (майже 600 млн. дол., або 4%), Італії (близько 3%),

Польщі (майже 3%), Угорщини і США (більше ніж по 2%), Словаччини (майже 2%).

Найбільші імпортні поставки в Україну надходять з Німеччини (більше ніж 1,3 млрд. дол., або майже 8% загального імпорту), США (майже 700 млн.

дол., або 4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії (більше ніж 2%), Франції

(майже 2%), Великобританії (1,5%), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та

ін.

Сучасна зовнішньоекономічна політика України спрямована на формування нового торговельного режиму з подальшою інтеграцією до світового економічного простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості національної економіки. Перш за все передбачається:

• підтримка національних товаровиробників шляхом використання

можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на

світовому ринку;

• прискорення економічних реформ шляхом гармонізації економічного

законодавства відповідно до світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ);

• зняття технічних бар'єрів у торгівлі з провідними країнами — членами

COT (США, ЄС), розширення торгівлі з якими забезпечує надходження

валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення промисловості, сприяє

поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збільшення

іноземних інвестицій.

Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх економічних зв'язків України є забезпечення просування товарів українського виробництва на нові зарубіжні ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків України з державами, які утворилися на теренах колишнього Радянського союзу. Саме ці країни в найближчій перспективі повинні бути найбільш привабливими для українського експорту. Розвиток гідного торговельно-економічного співробітництва з ними є одним з пріоритетів України в зовнішньоекономічних зв'язках.

Важливим для розвитку взаємовигідних торговельно-економічних зв'язків з країнами СНД та іншими країнами світу є зміщення акценту з

співробітництва на державному рівні до співробітництва на рівні

господарюючих суб'єктів шляхом створення спільних підприємств,

транснаціональних промислово-фінансових груп, виробничих корпорацій та

інших господарських структур.