2.2 Характеристика методів економічного аналізу
Під методом економічного аналізу розуміють спосіб підходу до вивчення промислово-господарської діяльності підприємства.
Методологічною основою аналізу промислово- господарської діяльності підприємства є політична економія і статистика. Аналіз базується на використанні методів деталізації явищ і процесів, порівняння, взаємного вивчення і визначення зв'язків, виключення математичного моделювання.
В процесі аналізу використовуються ряди динаміки, групування, середньої величини, показників варіації, порівняння, графічні методи.
Використання
рядів динаміки.
Обов'язковою умовою правильності аналізу
є розгляд всіх явищ в динаміці. Це
дозволяє уникнути випадкових висновків.
Для характеристики і аналізу динаміки
процесу і явищ використовують показники
абсолютного приросту у, темпу росту Тр,
темпу приросту
.
Абсолютне відхилення в порівнянні з попереднім роком - це різниця абсолютних рівнів двох суміжних періодів:
(2.12)
Абсолютний приріст за весь аналізуючий період - це різниця між розгляданим та базисним (початковим) рівнями:
(2.13)
Для визначення ступеня покращення показників використовують темпи росту і темпи приросту, які виражаються у відсотках. Темп росту в порівнянні з попереднім періодом - це відношення двох суміжних рівнів:
(2.14)
Темп росту за весь період, що розглядається, - це відношення між розглядаючим і базисним (початковим) рівнем:
=
(2.15)
Темп приросту у порівнянні з попереднім періодом — це відношення абсолютного приросту за розглядаючий період до абсолютного рівня попереднього року:
·100%
(2.16)
Темп приросту у порівнянні з базисним періодом визначається відношеннямприросту за розглядаючий період до базисного (початкового) рівня:
·100%
(2.17)
Абсолютний приріст і темпи росту та приросту у порівнянні з попереднім періодом називають лінійними, у порівнянні з базисним періодом - базисними.
Деталізація показників господарської діяльності. Аналіз - це метод вивчення предметів і явищ, за допомогою якого ціле розділяється на складові частини. Така деталізація забезпечує глибину і конкретність пізнання явища, процесу, дає можливість визначити причини, що зумовили кінцевий результат.
В економічному аналізі деталізують техніко-економічні показники в часі, за місцем виникнення, за окремими складовими частинами. Вимогою до економічного аналізу є розгляд всіх явищ динаміки.
При деталізації в часі річні показники розбиваються на квартали, місяці, доби, зміни. Така деталізація дозволяє виявити найбільш низькі і високі показники, встановити тенденцію їх зміни, виявити оптимальні показники, найбільш сприятливі умови в роботі, нерівномірність протікання процесу чи явища, визначити середньопрогресивні показники.
Деталізацію в часі застосовують при аналізі добової продуктивності і міжремонтного періоду роботи технологічних установок, випуску продукції, використання робочого часу.
Деталізація показників за складовими частинами дозволяє виявити структуру, визначити роль окремих складових частин, виявити фактори, які вплинули на кінцевий результат, визначити, де можна досягнути найбільшого економічного ефекту.
Для виявлення резервів підприємства більше значення має деталізація за складовими частинами показників технічного рівня підприємства: потужності установок, технологічної схеми, автоматизації процесу.
Різновид деталізації - розбиття зміни кінцевого показника за факторами.
Метод деталізації, за яким виявлені на початковій стадії складові частини піддаються подальшому розкриттю, називається методом послідовного розкриття. Ступінь такого розкриття залежить від глибини аналізу.
Виявити вплив факторів, визначених іншими факторами, важко, але вони можуть серйозно впливати на кінцевий результат і мати велике значення для виявлення і мобілізації внутрішніх резервів.
Порівняння як основний метод аналізу. Будь-яке економічне дослідження потребує співставлення, порівняння. Порівняння є основним методом економічного аналізу. Воно дає більші можливості для всебічного дослідження господарської діяльності, її характеристики, виявлення резервів і факторів покращення і ехніко-економічн их показників.
В залежності від мети дослідження фактичні результати порівнюють з плановими, з показниками попередніх періодів і т.д.
Співставлення фактичних результатів роботи з плановими показниками дає можливість визначити ступінь виконання плану, виявити недоліки а роботі підприємства за плановий період, порушення планової дисципліни і планових пропорцій.
Порівняння фактичних результатів з даними за попередні періоди роботи дає можливість виявити тенденцію змін, охарактеризувати досягнення підприємства, визначити середні показники, темпи зміни.
Особливо велике значення для виявлення резервів має співставлення досягнутих показників з аналогічними показниками передових підприємств, досягненнями передових бригад, із даними закордонних компаній. Все це дає можливість виявити досвід передових компаній, визначити недоліки в роботі підприємства і окремих його ланок, показати рівень організаційної роботи керівництва, ступінь використання резервів, потужностей і т.д.
Для проведення співставлення потрібно забезпечити порівнянність показників. Тобто, потрібно прийняти єдину кількісну оцінку, однакові періоди роботи, єдину методику визначення показників, єдину якісну характеристику.
Метод показників варіації. Для характеристики явищ, оцінки стану процесу в економічному аналізі широко застосовують метод середніх величин, які характеризують основну тенденцію, спільну для всіх явищ даної групи.
Для виявлення резервів найбільше значення мають індивідуальні
властивості окремих складових частин цієї групи.
Для
загальної характеристики структури
процесу, явища використовують показники
діапазону відхилень (максимального
рівня від мінімального), середньоквадратичного
відхилення і коефіцієнту варіації.
Найпростішим показником варіації є
діапазон коливань
- різниця максимальних і мінімальних
значень показників:
(2.18)
Але цей показник варіації повністю залежить від окремих випадків і недостатньо характеризує зміну всіх показників в цілому.
Більш повніше виражає діапазон коливань середньоквадратичне відхилення а, яке визначають за наступною формулою:
(2.19)
або (2.20)
де
- конкретні величини ряду, який аналізують;
- середня величина даного ряду;
- число випадків кожної конкретної
величини ряду, який аналізують.
Коефіцієнт варіації характеризує середній діапазон коливань і у
відносних величинах визначається відношенням середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного:
·100%
(2.21)
Метод групувань. Найважливіше значення в економічному аналізі мають групування, суть яких заключається в розділенні складних і багатообразних явищ на типові, однорідні групи за суттєвими ознаками.
Явища володіють як суттєвими, так і несуттєвими ознаками. Встановлення суттєвих ознак і групування за ними даних явищ сприяєвиявленню закономірності і визначенню причин і зв'язків. Правильність висновків залежить від грамотного і науково обґрунтованого групування.
Групування і комбіновані таблиці широко використовують для виявлення зв'язків показників і тенденцій змін.
Метод ланцюгових підстановок. Для визначення кількісної величини впливу окремих факторів на явище, яке розглядають чи показник користуються елімінуванням, суть якого заключається в тому, що логічно виключається вплив всіх факторів і виділяється одна ознака, яке і є предметом вивчення. Елімінування можна здійснити ланцюговою підстановкою, суть якої заключається в тому, що визначається допоміжна величина, яка показує, як міг би змінюватися кінцевий показник, якщо б всі фактори крім одного залишалися незмінними.
Метод ланцюгових підстановок нерозривно пов'язаний з системою частих показників, розкладом складного показника на складові частини. Він дає можливість визначити величину впливу окремих факторів.
Для отримання правильних висновків дуже важливим є порядок підстановки. Він потребує попереднього вивчення економічного змісту взаємозв'язків. Однак, прийнято визначати спочатку зміну за рахунок кількісних факторів, а потім - якісних.
Коли відома загальна зміна і вплив на складний показник всіх факторів, крім одного, його вплив можна визначити як різницю зміни складного показника і зміни його за рахунок всіх відомих, тобто сальдовим способом.
Метод графічного зображення. В економічному аналізі широко використовують метод графічного зображення, так як розглядати та аналізувати ряди набагато легше при їх графічній побудові.
Побудовані на прямокутній сітці координат графіки чи діаграми пов'язують дві змінні величини. їх використовують для швидкого знаходження функції за відповідним значенням аргуменга. В аналізі застосовують діаграми рядів часу, діаграми порівняння, криві розподілу, кореляційні поля. Особливо широко використовують діаграми для порівняння плановим показників з поточними, для характеристики зміни показників в часі, для зображення структури того чи іншого явища.
Застосування математичної статистики і моделювання для аналізу промислово-господарської діяльності. В економіці кожний показник, кожне явище залежить від великого числа факторів, що діють одночасно. Іншими словами, економічні явища характеризуються багатомірною систему різних факторів. Доволі часто для них характерні иакі риси як випадковість і невизначеність, зв'язок між ними має імовірнісний характер. В цьому випадку для вивчення зв'язків показників і факторів застосовують методи кореляційного і регресивного аналізу.
Переваги даних методів заключаються в тому, що з їх допомогою можна кількісно оцінити міру впливу різних факторів.
Встановити зв'язок можна за допомогою групування, але визначити тісноту зв'язку можна тільки співставленням рівнянь кореляції і визначивши коефіцієнт кореляції чи індекс кореляції.
При лінійному зв'язку коефіцієнт кореляції визначається за формулою:
(2.22)
а у випадку нелінійного зв'язку:
(2.23)
В останні роки в зв'язку з широким використанням математичних методів в економіці проводиться більше досліджень із застосуванням кореляційного і регресивного аналізу для кількісної оцінки впливу окремих факторів на кінцеві показники виробничо-господарської діяльності підприємств, математичного опису процесів.
Математичні моделі все частіше починають застосовувати для пізнанняі узагальнення внутрішніх закономірностей, які властиві для складних явищ і процесів, а також для наступного планування і управління цими процесами.