- •1. Насоси.
- •1.1. Класифікація насосів.
- •1.2. Головні параметри насосів.
- •1.3. Відцентрові насоси
- •1.3.1 Схема будови та принцип дії
- •1.3.2. Класифікація відцентрових насосів
- •1.3.3. Арматура та вимірювальні прилади, якими обладнуються відцентрові насоси
- •1.3.4. Напір і тиск насоса за показаннями приладів
- •1.3.6. Рух рідини в робочому колесі відцентрового насоса
- •1.3.5. Визначення напору насоса при проектуванні
- •1.3.7. Подача насоса
- •1.3.8. Головне рівняння відцентрового насоса. Теоретичний напір.
- •1.3.9. Вплив дійсного характеру руху рідини в робочому колесі на теоретичний напір насоса
- •1.3.10. Профіль лопаток робочого колеса
- •1.3.11. Пристрої для відведення рідини від робочого колеса насоса.
- •1.3.12. Висота усмоктування насоса.
- •1.3.13. Кавітація в насосах.
- •1.3.14. Потужність насоса. Коефіцієнт корисної дії.
- •1.3.15. Теоретичні характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.16. Робочі характеристики відцентрового насоса. Випробування насосів.
- •1.3.17. Подібність насосів. Формули перерахунку.
- •1.3.18. Коефіцієнт швидкохідності насоса.
- •1.3.19. Вплив частоти обертання робочого колеса на характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.20. Обточування робочого колеса відцентрового насоса.
- •1.3.21. Сумісна робота насосів і трубопровідної мережі.
- •1.3.22. Регулювання роботи насосів.
- •1.3.23. Вплив коливання рівня води в усмоктувальному резервуарі на режим роботи насоса.
- •1.3.24. Паралельна робота насосів.
- •1.3.24.1. Паралельна робота різнотипних насосів.
- •Паралельна робота кількох однотипних насосів на два водоводи.
- •Нестійка робота насосів.
- •1.3.24.4. Паралельна робота насосів, які стоять на різних насосних станціях.
- •1.3.25. Послідовна робота насосів.
- •1.3.26. Конструкції відцентрових насосів.
- •Консольні відцентрові насоси загального призначення.
- •1.3.26.2. Горизонтальні насоси двобічного входу.
- •1.3.26.3. Вертикальні відцентрові насоси для води.
- •1.3.26.4. Багатоступеневі горизонтальні насоси.
- •1.3.26.5. Насоси для стічних вод.
- •1.3.26.6. Грунтові, піскові та шламові насоси.
- •1.3.26.7. Насоси для хімічно активних рідин.
- •1.3.26.8. Свердловинні відцентрові насоси.
- •1.4. Осьові (пропелерні) насоси.
- •1.5. Діагональні насоси.
- •1.6. Об’ємні насоси.
- •1.6.1. Поршневі та плунжерні насоси.
- •1.6.2. Штангові насоси.
- •1.6.3. Діафрагмові насоси.
- •1.6.4. Шлангові насоси.
- •1.6.5. Гвинтові насоси.
- •Насоси тертя і використання енергії зовнішнього потоку.
- •1.7.1. Вихрові насоси.
- •1.7.2. Шнекові насоси.
- •1.7.3. Гідроструминні насоси.
- •1.7.4. Повітряні водопідіймачі (ерліфти).
- •1.7.5. Гідравлічні тарани.
- •1.8. Водокільцеві вакуумні насоси.
- •1.9. Насоси, які використовують при будівництві.
- •2. Повітродувки, компресори.
- •2.1. Повітродувки.
- •2.1.1. Турбінні повітродувки.
- •2.2. Компресори.
- •2.2.1. Ротаційні компресори.
- •2.2.2. Поршневі компресори.
- •Література.
- •Додатки. Додаток 1.
- •Додаток 2.
- •Додаток 3.
1.3.26.7. Насоси для хімічно активних рідин.
Насоси цієї групи призначені, в основному, для хімічної промисловості. В системах водопостачання і каналізації такі насоси застосовують для транспортування розчинів різних реагентів. Застосовують їх і для транспортування виробничних стічних вод, які агресивні до чорних металів.
Відцентрові насоси для хімічно активних рідин конструктивно можуть бути горизонтальними і вертикальними, з однобічним і двобічним підводом рідини, одноступеневими і багатоступеневими. Ці конструктивні ознаки не є головними для таких насосів. Головною є характеристика рідини, для якої призначено насос. Наведемо основні типи хімічних насосів, які виробляє промисловість країн СНД.
Абразивно-хімічні насоси: АХ - відцентрові абразивно-хімічні консольні; АХО - абразивно-хімічні з підігрівом («обогреваемые»); АХП - абразивно-хімічні занурювальні («погружные»); АХПО - абразивно-хімічні занурювальні з підігрівом.
ДХ і ХД - відцетрові насоси, хімічні, горизонтальні з двобічним входом в робоче колесо.
ТХ - відцентрові насоси хімічні, горизонтальні,
консольні.
ТХИ - відцентрові хімічні занурювальні насоси.
Х - відцентрові хімічні консольні насоси.
ХБ - відцентрові хімічні багатоступеневі насоси.
ХВС - відцентрові хімічні вертикальні консольні самоусмоктуючі насоси.
ХИ - відцентрові хімічні вертикальні занурюва-
льні насоси.
ХМ - відцентрові хімічні моноблочні насоси.
ХО - відцентрові хімічні консольні насоси з пі-
дігрівом.
ХП - відцентрові хімічні занурювальні насоси.
ХРО - відцентрові хімічні насоси з підвищеним
тиском на вході і з охолодженням.
ЦГ - відцентрові герметичні вибухозахищені
насоси
АСВН - агрегат самоусмоктуючий вихровий
одноступеневий горизонтальний.
АСЦД - агрегат самоусмоктуючий відцентрово-
вихровий двохступеневий горизонтальний.
Додаткові букви А, К, Е, И, Л, Д, Т - характеризують виконання насоса за матеріалом проточної частини. Додаткові позначки С, СД, 2Г, Щ - характеризують виконання насоса за видом ущільнення валу. Букви а,б є ознакою обточеного робочого колеса.
1.3.26.8. Свердловинні відцентрові насоси.
Для підйому води із свердловин застосовують спеціальні артезіанські насоси. Їх головна відзнака - малі габарити в поперечному перерізі. Це необхідно для того, щоб насос можна було опускати в свердловину. Є два типи артезіанських насосних агрегатів: занурювальні і з трансмісійним валом.
Занурювальні насосні агрегати ЭЦВ. Сьогодні це найбільш поширений тип водяних насосів для свердловин. Такі насоси випускаються для свердловин діаметром 100 - 400 мм.
Малюнок
45.
Схема
установки
насоса
ЕЦВ.
1 - електродвигун;
2 - насос; 3 - датчик
сухого ходу; 4 - цен-
труюча втулка; 5
- хомут для кріплення кабелю; 6 - вдопідйомна
труба; 7 - обсадна тру-ба; 8 - електрокабель;
9 -оголовок свердло-вини; 10 трьохходовий
кран; 11- манометр; 12 -засувка; 13 - шкаф
системи управління та автоматики.
Насоси типу ЭЦВ випускають у трьох конструктивних виконаннях: 1 - з робочими колесами закритого типу, які зафіксовано на валу. Осьові зусилля сприймаються опорним пристроєм в електродвигуні. 2 - з циліндричними обоймами із труб з дисками для фіксування спрямовуючих апаратів в осьовому напрямі і розділення між ступенями. 3 - з відлитими лопаточними спрямовуючими апаратами. Робочі колеса у них діагонального (напівосьового) типу. Осьові зусилля сприймаються опорним пристроєм електродвигуна.
Занурювальні електродвигуни, якими комплектуються насоси ЭЦВ, - асинхронні, з короткозамкненим ротором, водонаповнені. Обмотки цих двигунів виконані із мідної проволоки в міцній поліетиленовій ізоляції, яка може довго працювати в воді. Відповідальним елементом занурювальних двигунів є пристрій, який сприймає осьове навантаження від ваги ротора і осьове зусилля від насоса. Опорні підшипники виробляють, здебільшого, із текстоліту або лігнофолю. З метою запобігання швидкому зношуванню підшипника вода, яка поступає для змащування, проходить через спеціальний фільтр. Передбачені і інші засоби запобігання швидкому зношуванню підшипників
Головні переваги занурювальних насосів такі: відсутність довгого трансмісійного валу; можливість установки в викривлених свердловинах; простота монтажу і демонтажу насосної установки; можливість установки насоса безпосередньо в колодязі.
До недоліків більшості конструкцій занурювальних насосних агрегатів відносять високі вимоги до якості води, яку вони подають. Особливо чутливі ці агрегати до механічних домішок, вміст яких не повинен перебільшувати 0,01%, тобто 100мг/л.
Зараз розробляються занурювальні електродвигуни, які здатні довгий час працювати в забрудненій воді. Це дозволить ще більше розширити сферу застосування занурювальних свердловинних насосних агрегатів.
Позначення марки занурювальних свердловинних насосів включає букви і цифри. Наприклад, марка 1ЭЦВ8-50-60-У5 розшифровується так: електронасос відцентровий водяний. Цифра вісім позначає мінімальний діаметр свердловини у дюймах. Цифра 50 позначає подачу в м3/годину, цифра 60 - напір в 60 метрах. У5 - кліматичне виконання для помірного клімату і розміщення під водою. Цифра перед буквами позначає номер моделі.
Свердловинні насоси з трансмісійним валом. Свердловинні насосні агрегати з трансмісійним валом - це агрегати з занурювальними насосами, двигуни яких розміщені на поверхні землі, або в підземних камерах. Вони мають три головні вузли: насос, який розміщують нижче динамічного рівня води в свердловині, електродвигун, який розміщують над свердловиною і трансмісійний вал, який з’єднує двигун з насосом. Схема установки свердловинного насоса з трансмісійним валом зображена на малюнку 47.
Для води найбільш поширені насоси типу АТН (артезіанський турбінний насос) і А (артезіанський). Вони призначені для підйому із свердловин неагресивної води з вмістом твердих домішок до 0,5%.
Трансмісійний вал (довжиною до 100 метрів) розміщують в напірній водопідйомній трубі з необхідною кількістю спрямовуючих підшипників. Вертикальні осьові навантаження від валу сприймають опорні підшипники, які розміщені у насосів типу А під електродвигуном, а у
насосів типу АТН - в електродвигуні.
Малюнок
47.
Схема
установки
свердловинного
насоса з трансмісійним валом.
1-обсадна труба;
2-сітка; 3-насос (три секціїї); 4, 5, 6 - секції
водопідйомної труби; 7 - трубка підведення
чистої води до під-шипників; 8 - опорний
корпус;
9 - трубка підведення
чистої води до сальника; 10 - злив
охолоджу-ючої води із масляної ванни
підшипника - п’яти; 11-трубка-показчик
рівня масла; 12-плита електродвигуна;
13електродвигун.
Малюнок
48.
Конструкція
одноколесного
насоса
типу А.
1- приймальна
сітка; 2 - усмоктувальний патрубок;
3 - гайка; 4 - захисно-ущільню-
юче кільце;
5-робоче колесо; 6 - корпус насоса; 7 -
шпонка; 8, 14 - втулки; 9, 15-антифриз-ні
вставки; 10, 16 - футляри;
11- вал; 12, 18, 19 -
секції водопідйомної труби; 13 -
хрестовина; 17 - муфта валу;
20 - трубка
підведення чистої води для змащування
під-шипників;21 -опорний корпус; 22 -
плита електродвигуна; 23 - електродвигун.
Насоси з відкритими робочими колесами можуть працювати і при високому вмісті піску в воді. Подачу таких насосів можна регулювати, змінюючи зазор між робочими колесами і спрямовуючими апаратами.
Напірний трубопровід, по якому вода підіймається від насоса, складається із окремих секцій стандартної довжини. Трансмісійний вал, який проходить всередині труби, обертається в резинових підшипниках, які закріплено в чавунних опорних хрестовинах. Окремі секції валу з’єднуються між собою муфтами. Перевагою свердловинних насосних агрегатів з трансмісійним валом є можливість догляду за роботою електродвигуна і можливість заміни двигуна без демонтажу усієї установки.
До недоліків цих агрегатів відносять, насамперед, необхідність довгого трансмісійного валу, складність монтажу і демонтажу агрегата, неможливість його розміщення у викривлених свердловинах, а також, велика металоємкість. З цих причин свердловинні насоси з трансмісійним валом зараз застосовують все менше і менше. Їх замінюють більш прогресивні занурювальні агрегати.
