Вимоги до виконання курсової роботи:

обсяг курсової роботи 0,8 – 1 др. аркуш.

Робота має мати визначену структуру, відображену в плані:

вступ;

3 – 5 теоретичних позицій, що розкривають проблематику роботи;

висновки;

використана література;

ілюстрації, що унаочнюють аналізований матеріал в електронному форматі.

В роботі має бути продемонстроване розуміння теоретичної проблеми, що обрана, обізнаність з наявним теоретичним досвідом її осмислення та здатність до аналізу конкретної екранної практики з урахуванням специфіки об’єкту показу та інтерпретації – творів образотворчого мистецтва.

Враховуючи, що курсова робота виконується в межах вивчення навчального курсу «історія образотворчого мистецтва», має бути продемонстроване ґрунтовне розуміння образотворчої специфіки тих явищ або творчості тих митців, котрі стають об’єктами екранного осмислення.

ВАРІАНТ 2.

Відеоробота, що передбачає екранну інтерпретацію мистецької пам’ятки (архітектурної, скульптурної) або художнього стилю та теоретичне обґрунтування пропонованої інтерпретації в формі друкованої праці.

Загальна тематика відеоробіт – образ архітектури або образ скульптури на екрані.

Орієнтовні загальні теми:

• Архітектура Княжої доби.

• Бароко в архітектурі.

• Класицизм в архітектурі.

• Модерн в архітектурі.

• Конструктивізм в архітектурі.

• Пошуки українського національного стилю наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст.

• Архітектура тоталітарної доби («сталінське бароко» та ін.)

• Скульптурні елементи в архітектурі.

• Монументальна скульптура в просторі міста.

• Колір та світло в архітектурі.

• Вплив кольору на сприйняття архітектурної форми.

• Колір в скульптурі

• Поетика архітектурних елементів (колони, фротони, вікна, двері та ін.)

• Пам’ятки часів Київської Русі в Києві ¹

• Українське бароко в архітектурі Києва

• Пам’ятки доби класицизму в Києві.

• Архітектура Хрещатика

Можливо обрати в якості об’єкта окрема пам’ятку або творчість певного майстра.

• Своєрідність спадку Л.Городецького

• Барокова своєрідність архітектури Києво-Печерської лаври

та ін.

Визначаючись з тематикою відео роботи можливо обрати одну з загальних запропонованих тем й створити екранний образ певного стилю або художнього явища. Можливо також піти шляхом створення екранного образу конкретної художньої форми, поетики певного архітектурного елементу, архітектурнох (скульптурної) пам’ятки або творчості певного архітектора, скульптора. Водночас, йдеться про «екранну візуалізацію», переклад на мову екранних мистецтв ключових понять, концептів теоретичного аналізу певного художнього явища.

Враховуючи, що курсова робота виконується в межах вивчення навчального курсу «історія образотворчого мистецтва», має бути продемонстроване ґрунтовне розуміння образотворчої специфіки тих явищ або форм, котрі стають об’єктами екранної інтерпретації. Екранний образ має розкрити суттєві характеристики об’єкту показу як твору архітектури або скульптури.

Вимоги до виконання курсової роботи:

Хронометраж – 5 – 7 хв.

Без закадрового тексту. Можливий музичний (шумовий) супровід, використання титрів.

Теоретичне обґрунтування обсягом 0,3 – 0,4 др. арк. передбачає теоретичне розкриття образотворчої специфіки обраного матеріалу та виклад авторської позиції щодо екранних підходів до його інтерпретації. Небхідним є перелік використаної літератури.

За бажанням студента може бути обрана тематика екранних робіт, що інтерпретує інші види образотворчого мистецтва (живопис, графіка). Тема обирається самостійно та узгоджується з викладачем.

Рекомендована література (загальна):

Андроникова М. Портрет. От наскальных рисунков до звукового фильма – М., 1980. [Андроникова М. Сколько лет кино? - М., 1968.]

Арнхейм Р. Динамика архитектурных форм / Пер. с англ. В.Л. Глазычева. – М., 1984.

Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие/ Пер. с англ. – М., 1974.

Брунов, Н.И. Очерки по истории архитектуры / Н.И. Брунов. – М.-Л. : Академия, 1937. – Т. 1, 2.

Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. – М., 1996

Вельфлин, Г. Основные понятия истории искусств (проблемы эволюции стиля в новом искусстве) – М.-Л. : Академия, 1930. ( http://itmk.it/libri/biblioteka_itmkit/ars/theoria/woelfflin/)

Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1970, 1985 [Виппер Б.Р. Статьи об искусстве, М., 1970 ]

Волков Н.Н Композиция в живописи – М., 1977.

Волков Н.Н Цвет в живописи – М., 1977.

Гомбрих Э. История искусства. – М., 1998.

Даниэль С.М. Искусство видеть – Спб., 2006.

Дженкс Чарльз. Язык архитектуры постмодернизма – М. : Стройиздат, 1985.

Теория композиции как поэтика архитектуры / И.А. Азизян, И.А. Добрицына, Г.С. Лебедева – М., 2002.

Третьяков Н.Н. Образ в искусстве. Основы композиции – Свято-Введенский монастырь Оптина Пустынь, 2001.

Эйзенштейн С.М. Избранные произведения в 6-ти томах – М., 1964. Т. 2.

Эйзенштейн С.М. Избранные произведения в 6-ти томах – М., 1964. Т.3.