3. Підбір культиваційної споруди

3.1. Характеристика типового проекту споруди. Проект 810-1-13.86. Тепличний комбінат за цим проектом включає шість 1-гектарних теп­лиць, з'єднаних між собою коридором, шириною 6,4 м. Три блоки розміщені по один бік коридору, другі три — по ін­ший. Міжтепличні проміжки — 15,45 м і один 36,92 м. В одному з блоків виділено скляною перегородкою розсад­не відділення площею 0,5 га. Площа забудови —65123 м², інвентарна площа однієї теплиці —60000 м², площа кори­дору— 1753 м². Складається одна теплиця з 22 ланок ши­риною 6,4 м кожна. Планувальна мережа несучих опор — 6,4х3,0 м. Розміри теплиці в плані 140,8х76 м. Металеві стояки монтують на залізобетонні збірні фундаменти, які являють собою залізобетонну деталь розмірами 120х120х1500 мм. По периметру зовнішніх стін цоколь теплиці зроблено із залізобетонних плит розмірами 0,2х0,6х3 та 0,2х0,6х43 м. Каркас теплиці металевий з антикорозій­ним покриттям. Основні елементи каркасу — металеві стояки, лотки з лист­кової сталі, крокви, балки-прогони, конькові балки, роз­тяжки, кронштейни, з'єд­нувальні деталі з гнутої листової сталі, болти, мірне скло для покриття,. Ви­сота бічних стін до лотків 2,5 м, до конька даху 4 м. Від­стань між шпросами 75 см, коефіцієнт огородження—1,3.

Обігрів трубний з регістрами шатрового, підлоткового, пристінного, надґрунтового обігрівання. Підґрунтовий обі­грів змонтований з поліетиленових труб діаметром 25 мм, укладених в шарі підґрунтового піску на відстані 36 см одна від одної. Це забезпечує рівномірне прогрівання ґрунту. Тем­пература води, що циркулює в системі обігріву повітря, за проектом від автономної котельні 95-70°С. Система обігрі­ву розрахована на зону з температурою зовнішнього повіт­ря найхолоднішої п'ятиденки мінус 20-30 °С і найхолоднішої доби мінус 35-25 °С.

Сумарна витрата тепла при температурі зовнішнього по­вітря мінус 25 °С становить 169,3 ГДж за 1 год на 6 га.

Проектом передбачено автоматичне регулювання темпе­ратури повітря в теплицях, управління поливом ґрунту, зволожування повітря, електродосвічування розсади у роз­садному відділенні, регулювання температури води у сис­темі обігріву ґрунту і концентрації робочого розчину міне­ральних добрив для підживлення рослин, управління під­живленням і подачі вуглекислого газу в теплиці. Теплиці обладнані дренажем, механізмами з електроприводами для відкривання вентиляційних фрамуг, системою пропарюван­ня ґрунту парою, устаткуванням для приготування і пода­вання розчинів пестицидів для захисту рослин від шкідни­ків і хвороб.

Основні операції по обробітку ґрунту і догляду за рос­линами механізовані. Подається вода на полив магістральними трубами діаметром 154 мм. Дощувальні труби діаметром 25 мм виго­товлені з чорного поліетилену, щоб у них не розвивалися водорості. Дренаж збудований з керамічних труб діаметром 50 мм, ук­ладених на глибині 75 см від поверхні ґрунту і на відстані 6 м одна від одної. Труби дренажного колектора мають діаметр 150 мм

Для підживлення рослин вуглекислим газом проектом передбачено установка батареї балонів із зрідженим газом, яка розміщена в з'єднувальному коридорі. Системою труб газ подається в теплиці і через перфоровані поліетиленові розподільники рівномірно надходить до рослин.

Для термічного знезараження ґрунту теплиці обладна­ні паропроводами, по яких пара під тиском подається у гектари і за допомогою міцних гнучких шлангів та метале­вого розподільника подається під шатра з термостійкої армованої поліпропіленової плівки.

Блок зимових теплиць площею 6 га (6 теплиць по 1 га), т.п. 810-1-13.86. \ Більшість зимових теплиць в Україні збудо­вані за цим проектом.

3.2. Характеристика систем регулювання мікроклімату. Основними факторами життєдіяльності і розвитку рослин є променева енергія, тепло, вода (волога), мінеральне живлення і газовий склад повітря. Для розвитку рослин та їх життєдіяльності необхідні одночасно усі фактори в достатній кількості і при оптимальному співвідношенні протягом всього їхнього життя.

Регулювання світлового режиму – це, насамперед, накриття культиваційних споруд і бічні стіни повинні бути такими, щоб як можна менше затінювати рослини. Каркас теплиць виготовляють з металевих деталей, які мають невеликий діаметр, скло для накриття повинно бути прозорим. Покрівлю і прозорі стіни треба очищати від пилу, кіптяви тощо. Застосування потужних електричних опромінювачів.

Повітряно-газовий режим регулюють так, щоб звільнити повітря від шкідливих газів, аміаку, зайвої вологості повітря, збагатити повітря вуглекислим газом. Джерелом постачання вуглекислого газу є багаті органічними речовинами грунтосуміші. Вони повинні бути пухкими, добре проникними для газів. Співвідношення твердої, рідкої й газової фаз грунтосуміші повинне становити 1:1:1. У ґрунтових теплицях найбільш поширений спосіб збагачення повітря вуглекислим газом – це внесення великих доз органічних добрив, мульчування гноєм поверхні грунтосуміші з розрахунку 3-5 кг/м², закладання гною під грунтосуміш або під горщечки. Для підживлення використовують також зріджений газ з балонів або спеціальних ізотермічних контейнерів. Через систему спеціальних трубопроводів СО₂ від балонних батарей чи від контейнерів розподіляється в теплицях. Значно простіше проводити підживлення рослин використовуючи тверду вуглекислоту (сухий лід). Для цього розкладають сухий лід в капронові сітки по 1 кг і підвішують до шпалерного дроту в 4-5 місцях кожної пів секції теплиці на висоті 1,7-2 м від поверхні ґрунту. Сухий лід випаровується, змішується з повітрям теплиці, опускаючись униз у зону активних асимілюючих листків рослин. У тепличних комбінатах, які використовують природний газ для обігрівання, збагачення повітря СО₂ здійснюється газогенераторами.

Для регулювання вологості ґрунту проводять краплинний спосіб поливу.