- •4. Охорона праці
- •4.2. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці
- •4.3. Розрахунок освітлення
- •4.4. Нормування шуму
- •4.5. Розрахунок захисного заземлення
- •4.6. Визначення категорії приміщення лабораторії за
- •4.7. Пожежна профілактика електроустановок
- •4.8. Вибір типу і розрахунок кількості вогнегасників
- •4.9. Шляхи евакуації людей
4.4. Нормування шуму
Нормування шуму здійснюється у відповідності з ДСН 3.3.6.037-99. Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях, рівні звуку і еквівалентні рівню звуку приведені в табл. 4.2.
Шум в лабораторії створюється роботою приводів установки СВР-5 при навантаженні зразків, при шліфуванні та поліруванні зразків. Середня частота шуму складає 60-120 Гц, рівень звуку в лабораторії не перевищує 85 дБ.
Робоче місце, вид діяльності |
Рівні звукового тиску, дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц |
Рівні звуку, дБА |
|||||||
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
|
|
Приміщення і дільниці точного збирання, приміщення лабораторій для виконання експериментальних робіт |
94 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
70 |
80 |
4.5. Розрахунок захисного заземлення
Мета розрахунку захисного заземлення – це визначення кількості електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їхніх розмірів і схеми розміщення в землі, за яких опір заземлюючого пристрою не перевищує допустимих значень.
Найпотужнішою установкою, що знаходиться в даній лабораторії, є СВР-5 призначена для проведення лабораторних досліджень статичної тріщинотривкості матеріалів за сигналами акустичної емісії. Розрахунок захисного заземлення виконуватимемо відносно неї.
Рис.4.2. Універсальна малогабаритна установка
для навантаження зразків СВР-5: 1 – електродвигун; 2 – ексцентрик; 3 – шатун; 4 – важіль; 5 – рухомий захоп; 6 – зразок; 7 – нерухомий захоп; 8 – хвилевід сигналів АЕ; 9 – первинний перетворювач АЕ; 10 – вимірювальний модуль; 11 – стійка: 12 – станина; 13 – кожух тензометричного вимірювального моста.
Ви
хідні
дані для розрахунку наведені у табл.
4.3.
Вихідні дані для розрахунку захисного заземлення Таблиця 4.3.
№ |
Параметр |
Значення |
1 |
2 |
3 |
1. |
Тип ґрунту |
Глина |
2. |
Потужність трансформатора |
8 кВА |
3. |
Робоча напруга електроустановки |
0,4 кВ |
4. |
Тип вертикального заземлювача (розташування вряд) |
Стальна труба |
5. |
Зовнішній діаметр вертикального заземлювача, d |
0,06 м |
6. |
Довжина вертикального заземлювача, l |
3 м |
7. |
Глибина залягання заземлювача в ґрунті, h |
0,7 м |
8. |
Віддаль між вертикальними заземлювачами, а |
5,0 м |
9. |
Ширина смуги сталі горизонтального заземлювача, b |
0,00350,0035м |
В
електроустановках до 1 кВ (U=0,4
кВ) з ізольованою нейтраллю при потужності
трансформатора більше 100 кВА (
)
нормована величина опору розтікання
струму
=
4
Ом.
1. Розрахунковий питомий опір ґрунту визначається за формулою:
,
(4.4)
де
–
питомий
опір ґрунту (для глини
=
40 Ом∙м); φ
–
кліматичний
коефіцієнт, що залежить від характеру
ґрунту та його вологості під час вимірів
(для глини та низької вологості під час
вимірювань φ
= 1,2).
Таким чином питомий опір ґрунту становитиме:
Ом⋅м
2. Опір розтікання струму в землі одного вертикального заземлювача товщиною d, довжиною l заглибленого на глибину h (рис 4.3), визначається за формулою:
,
(4.4)
де
t
–
віддаль
від поверхні землі до середини заземлювача
(
,
м).
Рис 4.3 Схема розташування одиночного
вертикального заземлювача заглибленого в ґрунті.
Отже, опір розтікання струму в землі одного вертикального заземлювача, буде рівним:
м;
Ом.
3. Орієнтовна кількість вертикальних заземлювачів визначається за формулою:
,
(4.5)
де
–
найбільший
допустимий опір заземлювального пристрою
при фазовій напрузі 220 В становитиме
Rз=4
Ом.
Орієнтовна кількість
вертикальних заземлювачів рівна:
.
Приймаємо
шт.
4. Шляхом розташування отриманої кількості заземлювачів на плані визначають орієнтовно відстань між ними та з довідкових даних обирають коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів залежно від кількості стрижнів і відношення відстані між ними до їх довжини.
Необхідна кількість заземлювачів з урахуванням коефіцієнта використання:
.
(4.6)
Коефіцієнт
використання стрижневих заземлювачів
при відношенні
приймаємо
.
Тоді
кількість
заземлювачів з урахуванням коефіцієнта
використання буде рівною:
шт.
5. Опір розтіканню з'єднувальної шини з урахуванням коефіцієнта її використання ηш:
,
(4.7)
де L – довжина шини, м; b – ширина шини, м; h – глибина закладання шини, м. Таким чином, опір розтіканню з'єднувальної шини становитиме (ηш = 0,89):
Ом.
6. Опір заземлювального пристрою, що має п стрижнів, без урахування опору шини:
Ом.
7. Загальний опір складного заземлювального пристрою:
Ом.
Бачимо,
що
(
Ом).
