5. Оцінка прибутковості (рентабельності).

Рівень інвестиційної привабливості підприємства у певній мірі залежить від прибутковості діяльності і якості отриманого прибутку. При аналізі якості прибутку визначають питому вагу прибутку від основної діяльності в загальному обсязі балансового прибутку, темпи росту балансового прибутку, питому вагу чистого прибутку в балансовому прибутку.

Прибутковість діяльності підприємства характеризується за допомогою різноманітних показників рентабельності. Розрізняють дві групи показників:

рентабельність вкладень у майно (засоби) підприємства;

окремі види рентабельності, у тому числі рентабельність продукції.

По першій групі розраховуються показники рентабельності всього майна, власних засобів, виробничих фондів, фінансових вкладень. Вони визначаються як відношення прибутку до капіталу, рентабельність якого визначається. При цьому в чисельнику формули може бути балансовий, операційний або чистий прибуток, а в знаменнику  середні показники різноманітних видів капіталу підприємства (основні й оборотні кошти, власні кошти).

Рентабельність продукції підприємства визначається як відношення прибутку до виторгу від реалізації.

Висновки по показниках рентабельності можна зробити тільки аналізуючи їх у динаміці за ряд звітних періодів.

6. Оборотність капіталу.

Найважливішим елементом аналізу капіталу підприємства є оцінка його оборотності. Основними показниками оборотності капіталу є:

коефіцієнт оборотності загального капіталу, що обчислюється як відношення виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої вартості капіталу;

коефіцієнт оборотності поточних активів (оборотного капіталу), тобто відношення виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої вартості капіталу. Цей показник характеризує процес управління поточними активами підприємства. Якщо оборотні активи занадто великі, то можуть бути значними і витрати по їхньому збереженню або вони можуть бути неліквідними, наприклад, якщо продукція погано реалізується. Якщо оборотні активи низькі, то можуть бути загублені прибутки, оскільки продукція реалізується швидше, чим виробляється, а, отже, підприємство не задовольняє попит споживачів;

оборотність дебіторської заборгованості (у днях), що вказує на період очікування підприємством одержання коштів після реалізації продукції:

Одз = (5.7)

Розраховане значення цього показника порівнюють із встановленими умовами продажу товарів: якщо товари реалізуються переважно з відстрочкою платежу в 45 днів, а оборотність дебіторської заборгованості становить 30 днів, то основна частина покупців затримує платежі підприємству, що виробляє продукцію.

В Україні неплатежі можуть мати технічну природу, при якій товар реалізований, а гроші на рахунок підприємства-виробника ще не надійшли. Особливо часто така ситуація зустрічається в тому випадку, коли замовником є держава і затримує платежі за виготовлену продукцію або виконані роботи. У більшості ж випадків неплатежі є результатом поганої кредитної політики підприємства або його залежності від споживачів.

Ступінь зміни показників оборотності дозволяє визначити, наскільки потрібно прискорити або уповільнити виробництво і які заходи в області маркетингу необхідно розпочинати. Економічний ефект у результаті прискорення оборотності виражається у відносному звільненні коштів з обороту, а також у збільшенні суми прибутку. Таким чином, показники оборотності характеризують рівновагу між виробничою діяльністю і зусиллями в області маркетингу.

Аналіз поданих коефіцієнтів характеризує думку інвесторів про минуле підприємства і його майбутні перспективи. Фінансові коефіцієнти і додаткові показники дають корисну інформацію про фінансову спроможність підприємства. Проте при проведенні аналізу необхідно враховувати такі чинники:

чинник інфляції  інфляція завдає істотну шкоду аналізу фінансових звітів. Інфляції схильні всі активи і пасиви підприємства. Вона впливає на амортизаційні витрати, витрати на створення запасів і, нарешті, прибуток підприємства. Тому порівняльний аналіз підприємства варто проводити дуже обережно й обачно;

чинник "декорації вітрин", до якої підприємства можуть удавати для того, щоб їхні звіти виглядали для кредитора більш привабливими. Наприклад, підприємство могло взяти напередодні складання фінансового звіту позичку в іншому банку і по балансу на 1-е число його кошти будуть значними, а коефіцієнт ліквідності першокласним. Але ці характеристики не відбивають реальної картини;

чинник ведення бухгалтерського обліку  методи ведення бухгалтерського обліку можуть спотворювати результати при порівнянні діяльності підприємств.

Аналіз фінансового стану підприємства при всій його важливості і значимості не дозволяє одержати повну всебічну оцінку інвестиційної привабливості підприємства. У зв'язку з цим результати аналізу й оцінки фінансового стану підприємства повинні бути доповнені оцінкою його виробничого потенціалу і ринкових можливостей, що можна здійснити в ході об'єктного аналізу.