Особливості злоякісних пухлин.
І. Інфільтративний (інвазивний) ріст.
Для злоякісної пухлини характерний інфільтративний ріст – дифузне розростання пухлинних клітин в нормальній тканині. Це пов’язано із декількома факторами:
В пухлині спостерігається зниження контактного гальмування. В культурі нормальної тканини при тісному контакті між клітинами ріст і розмноження пригнічуються. Пухлинні клітини, не зважаючи на тісний контакт між собою, продовжують рости і розмножуватись, при цьому утворюючи багатошарові ділянки. Вважають, що в основі цього явища лежить зміна структури цитоскелету – фосфорилювання білків цитоскелету, підвищення негативного заряду клітини внаслідок зменшення кількості електронегативних радикалів нейроамінової кислоти в мембрані клітин. Це все обумовлює втрату контактного гальмування клітинного поділу.
Внаслідок дії протеази, гіалуронідази, активатору плазміногену, колагенази IV, катепсинів мембран відбувається деполімеризація міжклітинної речовини та руйнування компонентів сполучної тканини і судин.
ІІ. Метастазування – складається з наступних етапів:
Відрив пухлинної клітини від оточуючих клітин внаслідок пригнічення контактного гальмування і набуттям рухливості.
Інвазія пухлинних клітин в судинах. В трансформованих клітинах підвищується рівень колагенази, активатора плазміногену – ферментів, які руйнують компоненти сполучної тканини і судинної стінки. Це сприяє проникненню пухлинних клітин в кров та лімфу.
Розповсюдження з кров’ю та лімфою. Гематогенний шлях метастазування найбільш небезпечніший, тому що може бути попадання до всіх ділянок, де є васкулярізація. При лімфогенному шляху лімфатичні вузли можуть виконувати роль фільтра, тим самим затримувати рух пухлинних клітин.
Проникнення в нову тканину і утворення пухлинного вузла. Пухлинні клітини володіють набором факторів, що здатні активувати функції сполучної тканини по синтезу колагену, глікопротеїнів та інш. Це сприяє розмноженню пухлинних клітин на новому місці і утворенню пухлинного вузла. Також пухлинні клітини синтезують ангіогенін та інші фактори росту судин, що забезпечує кровопостачання пухлинного вузла.
ІІІ. Кахексія – глибоке виснаження організму, що виникає внаслідок порушення загального обміну речовин. В зв’язку з тим, що кахексію частіше викликають пухлини епітеліальних тканин, її називають раковою кахексією. В механізмі розвитку кахексії мають значення багато факторів:
Японські вчені Накахара та Фукуока вилучили з пухлини людини фракцію – токсогормон, який знижує рівень каталази в печінці (фермент, що каталізує реакцію розпаду Н2О2), що веде до підвищення рівня перекисних сполук. Очищений препарат токсогормон також спричиняє:
зниження рівня заліза в крові, зниження синтезу еритропоетину в нирках і печінці, що веде до розвитку анемічного синдрому,
інволюцію вилочкової залози та гіпертрофію наднирників – підвищення рівня глюкокортикоїдів, які володіють імунодепресивною дією.
В зв’язку з тим, що пухлина потребує велику кількість глюкози, нуклеїнових кислот та амінокислот, здорові тканини страждають від дефіциту цих поживних речовин, що веде до зниження білкового синтезу в інших тканинах та розвитку дистрофічних процесів в організмі.
З пухлини в організм потрапляє велика кількість недоокислених продуктів обміну – молочна кислота, кетонові тіла та ін.