- •Цивільний захист Тексти лекцій з курсу для студентів усіх спеціальностей
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 19
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 28
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •2.3 План цивільного захисту на мирний час
- •2.5 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.1.1 Принципи цивільного захисту
- •3.1.2 Мета цивільного захисту:
- •3.1.3 Завдання цивільного захисту
- •3.1.4 Організаційна структура єдс цз
- •3.1.5 Режими функціонування єдс цз
- •3.1.6 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •3.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •3.4 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •4.1.1 Оповіщення та інформування
- •4.1.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •4.1.3 Укриття у захисних спорудах
- •4.1.4 Евакуація населення з небезпечних районів і зон
- •4.1.5 Інженерний захист території
- •4.1.7 Психологічний захист
- •4.1.8 Біологічний захист
- •4.1.9 Екологічний захист
- •4.1.10 Радіаційний і хімічний захист
- •4.1.11 Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
- •Загальні положення
- •5.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •5.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •5.3 Розміщення об’єктів
- •Вимоги до об’єктів і забудови їх території
- •5.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •5.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •Рекомендована література
1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
1.4 Моніторинг і прогнозування ЧС
1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
1.8 Декларування безпеки ОПН
Загальні положення
Характерною рисою розвитку земної цивілізації є збільшення небезпеки її загибелі. Сьогодні на нашій планеті посилюється глобальна системна криза, яка проявляється у погіршенні екології, зміні кліматичних умов, збільшенні кількості і масштабів природних і техногенних катастроф, терористичних актів та інших соціальних і політичних небезпек.
Тільки за останні 20 років від стихійних лих, промислових аварій і катастроф постраждало у всьому світі понад 1 млрд. людей, в т.ч. 5 млн. загинуло, а матеріальний збиток становить трильйони доларів.
В Україні також є наявність високого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, що становить серйозну загрозу для суспільства і національної безпеки в економічній, соціальній та екологічній сфері. За останні роки щороку в Україні стається в середньому 350 надзвичайних ситуацій. Від надзвичайних ситуацій (НС) щорічно гине більше 70 тис. осіб, населення і держава зазнають значних матеріальних збитків. Тобто, природно – техногенна ситуація є загрозливою. Без урахування даних моніторингу і прогнозування НС неможливо планувати розвиток територій, приймати рішення про будівництво промислових і соціальних об’єктів, розробляти програми і плани з попередження і ліквідації можливих надзвичайних ситуацій. Від ефективності і якості проведення моніторингу та прогнозування залежить ефективність і якість програм, планів, прийняття рішень щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та їх ліквідації.
Зниження масштабів людських втрат та матеріальних збитків, запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного походження, ліквідація їх наслідків є загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади, всіх органів управління, спеціалістів і населення.
1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
Проблема захисту людини від небезпек постала водночас з появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося піклуватися про безпеку свого існування.
Первісна людина була тісно зв'язана з природою. Наші предки не просто поклонялися рослинам, тваринам, птахам, сонцю, вітру, воді тощо, а й використовували свої знання про них для життя в єдності з природою, оскільки саме природні небезпеки становили найбільшу загрозу.
Другою групою небезпек, які почали становити загрозу людині з часу існування на планеті, були дії інших людей. Війни, збройні конфлікти, вбивства, викрадення, погрози, терористичні акти та інші насильства супроводжували і в наш час продовжують супроводжувати розвиток суспільства.
Третьою на Землі була започаткована група небезпек, що походять від об'єктів, створених людьми, так званих антропогенних чинників: машин, хімічних та вибухових речовин, джерел різного роду випромінювань, макро- та мікроорганізмів, тощо. Ці небезпеки пов'язані з прагненням людини глибше пізнати себе й навколишній світ, створювати матеріальні блага і, як це не парадоксально, з пошуком більшої небезпеки. Небезпеки існують у просторі й часі та реалізуються як потоці енергії, речовини та інформації. Небезпеки не діють вибірково, вони впливають на все матеріальне довкілля. Причинами, через які окремі об'єкти не страждають від певних небезпек або ж одні страждають більше, а інші менше, є властивості самих об'єктів (приклад: куля вбиває тварину або людину, але не пробиває кам'яну стіну).