8.6. Аерозольні вогнегасники
Вогнегасними речовинами аерозольних вогнегасників є суміші на основі галогеновуглеводнів, таких як «4НД», «3,5», «СБ», «БФ-1», «БФ-2», «БМ». Основними компонентами цих сумішей с бромистий етил, бромистий етилен, тетрафтордиброметан (хладон 114-В-2).
Бромистий етил - летка рідина з характерним різким запахом, відчутним при концентрації менше 0,001% за об'ємом. З одного кілограма рідкого бромистого етилу утворюється 400 л пари. Він не електропровідний, має високу змочувальну здатність, леткий, ного температура кипіння +38 °С
Основними недоліками цих вогиегасних речовин є: токсичність продуктів термічного розпаду, низька теплота випаровування, висока леткість, здатність утворювати корозійно-активні продукти.
Галогеновуглеводні і суміші на їх основі можуть використовуватися для гасіння всіх видів нафтопродуктів, твердих матеріалів органічного походження (в тому числі і тих, які погано всмоктують воду),
ВОДНЮ ТОЩО.
Вогнегасники вуглскислотно-брометилові ВВБ-ЗА, ВВБ-7А
Вони призначені для гасіння різних горючих речовин і тліючих матеріалів (бавовна, текстиль, ізоляційні матеріали), а також електроустановок під напругою не більше 1000 В. Непридатні для гасіння лужних і лужноземельних матеріалів, а також речовин, горіння яких
30
проходить без доступу повітря (кіноплівка). Не рекомендується використовувати для гасіння металів, деяких металоорганічних сполук і гідридів металів, а також для припинення процесів горіння, в яких окислювачами є окиси азоту. Вогнегасники ефективно працюють в інтервалі температур від - 60 °С до + 50 °С.
Вогнегасник приводять в дію натисканням на пусковий важіль пальцем, утримуючи вогнегасник за ручку і одночасно спрямовуючи розпилювач на полум'я. Якщо необхідно заряд подавати імпульсами, то важіль періодично натискають і відпускають.
Завод-виробник гарантує справну роботу вогнегасників упродовж 3-х років за умови дотримання правил експлуатації.
У процесі експлуатації не допускається падіння вогнегасника і встановлення його поблизу нагрівальних приладів.
Заряд вогнегасника токсичний, тому гасити пожежу у закритих складських приміщеннях і інших приміщеннях об'ємом меншим 50 м3 рекомендується через віконні і дверні отвори. Після гасіння пожежі необхідно добре провітрити або провентилювати приміщення.
Вогнегасник аерозольний хладоновий ВАХ
Вогнегасник призначений для гасіння займань на легковому автомобілі та в побуті. Він вживається при температурі навколишнього повітря від - 20 °С до + 45 °С.
8.7. Порошкові вогнегасники
У світовій практиці гасіння пожеж порошки знаходять найширше розповсюдження. Причому існує тенденція росту гасіння порошками більш ніж будь-якими іншими вогнегасними речовинами, оскільки порошок порівняно дешевий, нетоксичний, не псує предметів, на які потрапляє. Порошки знайшли застосування як у вогнегасниках, так і в автоматичних установках пожежного захисту.
Вогнегасний ефект порошкового гасіння полягає в:
уповільненні реакції окислення;
створенні на поверхні речовини, яка горить, ізолюючої плівки;
створенні хмари порошку з властивостями екрану;
механічному забрудненні полум'я частинками порошку;
виведенні, виштовхуванні кисню із зони горіння.
Порошок ПСБ призначений для гасіння займань газів, легкозаймистих і горючих рідин, нафтопродуктів, розчинників, пластмас та електроустановок, які перебувають під напругою до 380 В.
Порошок ПСБ-1 непридатний для гасіння лужних матеріалів, а також тліючих матеріалів. Порошок ПСБ-2 має те ж призначення, але значно ефективніший. Порошок ПСБ-3 призначений для гасіння за-
лі
Вогнегасні порошкові сполуки ПФ і 11-1 успішно гасять ще й вуглеводневі, тліючі матеріали (деревина, торф, вугілля, папір і т.д.), а також електрообладнання під напругою до 600 В. Вони утворюють на поверхні палаючого матеріалу захисну плівку від доступу кисню повітря.
До складу вогнегасного порошку ПС входять: сода кальційована технічна, графіт, кальній стеариново-кислий, магній стеариново-кислий.
Випускають такі види порошкових вогнегасників: ВП-1 ВП-1В ВП-2Б ВП-5 ВП-Ю(З)
ВПУ-2 ВП-8БІ ВП-10А ВП-2-01 ВППС-100
ВП-2 ВП-2В СІ-120 ТНОМ" В1І-10ХЛ
Вогнегасник ВП-10А (рис. 8.4 складається зі сталевого корпусу 1 з порошком. У корпусі встановлений балончик 9 з робочим газом для витіснення порошку. Газ в балончику утримується мембраною 5. Для приведення вогнегасника в дію необхідно зірвати пломбу і зняти чеку. При цьому конусна частина чеки переміщує шток з голкою 9, яка пробиває мембрану 5 газового балоігчика. Газ збурює порошок і виштовхує його через шланг 4 на запірний пістолет 11. Після натискання ручки 10 клапан відкривається, і порошок через щілину насадки 12 виштовхується назовні.
Рис. 8.4. Вогнегасник порошковий ВП-10 А: І - корпус, 2 - металева трубка, 3 - трубка для подачі робочого газу, 4 - шланг гумований, 5 - мембрана, 6 - конусна чека, 7 - кришка головки, 8 - головка. 9 - балончик для робочого газу, 10 - ручка, 11 - запірний пістолет, 12 - насадка розпилювання.
32
Маса заряду вогнегасника 10 кг, початковий робочий тиск 1,2 МПа, час дії—18-20 с.
Малолітражні вогнегасники ВП-1 усіх серій в основному використовують для гасіння пожеж на автотранспорті та в побутових умовах.
Вогнегасник ВП-1 («Момент») (рис. 8.5) складається з пластмасового корпусу і запірно-пускової головки. Викид порошку здійснюється за допомогою робочого газу балончика, який знаходиться в корпусі. Запірно-пускова головка має голку, що дозволяє відкрити мембрану і подати струмінь на порошок, який видувається через щілинну насадку
Рис. 8.5. Вогнегасник ВП-1 "Момент":
1 - корпус, 2 - сифонна трубка, 3 - балончик для
робочого газу, 4 - корпус, 5 - мембрана, 6 - клапан,
\ і 7 - щілинна насадка, 8 - шток, 9 - ковпак головки,
\ : І / 10 - хвостовик, 11- важіль, 12 - головка, 13 -
N. / [ \ У пробка.
Причини несправності вогнегасника:
втрата тиску в балончику - 55 %;
заклинювання чеки - 20 %;
злежування порошку - 5 %;
пошкодження мембрани- 15 %.
Зменшення несправностей досягається правильною експлуатацією вогнегасників.
33
