1) Право володіння;

2) право користування;

3) право розпоряджання

- На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

• Право володіння – забезпечена законом можливість мати у себе певну річ, утримувати її у своєму господарському підпорядкуванні (фактично тримати річ, зараховувати на баланс та ін.)

• Право користування – забезпечена законом можливість вилучати корисні властивості речі в процесі її експлуатації, господарського чи іншого використання;

• Право розпоряджання – забезпечена законом можливість визначати юридичну долю речі шляхом зміни її належності, стану чи цільового призначення (передача за договором іншій особі, знищення, переробка тощо).

- Усі перелічені повноваженя належать, як правило, лише власникові майна. Однак, вони можуть належати також іншим особам (нприклад, наймачеві (орендареві).

- Однак, ці три повноваження не завжди можуть бути реалізовані влсником, їх здійснення може бути тимчасово зупинене (довічне утримання (догляд), накладення арешту на майно, передання майна в заставу ін.).

• Суб’єктами права власності в Україні є Український народ та інші учасники цивільних відносин.

• Усі суб’єкти права власності рівні перед законом :

1. їм забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч.3 ст. 319 ЦК);

2. їм забезпечується рівний захист права власності (ч.1 ст. 386 ЦК).

Види права власності :

1) власність Українського народу в особі органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

2) приватна власність :

- фізичних осіб;

- юридичних осіб;

3) державна власність – власність держави україни та інших держав в особі органів державної влади;

4) комунальна власність - власність територіальних громад;

5) власність Автономної Республіки Крим в особі органів влади АРК.

Здійснення права власності та його межі

У ст. 319 ЦК встановлена „свобода здійснення права власності”

• Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

• Він може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

• Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Встановлюючи свободу здійснення права власності законодавець визначив її межі

- Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК власність зобов’язує.

Межі здійснення права власності :

1. при здійснення своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержувати моральних засад суспільства;

2. власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян;

3. власник не може використовувати право власності на шкоду інтересам суспільства;

4. власник не може погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі;

5. діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб.

3. - Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

- Презумпція „правомірності набуття права власності”

(якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом – ч.2 ст. 328 ЦК).