3. Збір, обробка інформації та її аналіз

Для написання курсової роботи досить важливим є збір у повно­му обсязі необхідної інформації, оскільки недостатність її не дозволить дослідити на належному рівні обрану тему, зробити обґрунтовані висновки і розробити відповідні рекомендації.

Занадто великий обсяг інформації, неправильна методика її збо­ру, відсутність чіткого взаємозв'язку між ціллю і завданнями дослі­дження, з одного боку, і показниками зібраної інформації - з іншого, можуть також призвести до негативних наслідків - порушення перед­бачених строків виконання курсової роботи, недостатньої глибини аналізу окремих питань, перевантаження рекомендацій первинним інформативним матеріалом та ін. Курсова робота повинна ґрунтуватися на відповідних законо­давчих, нормативно-правових документах. Необхідно широко вико­ристовувати спеціальну літературу, в тому числі періодичні видання - журнали: "Вісник КНТЕУ", "Управление продажами", "Торговое дело", "Современньїй склад", "Торговьій зксперт", "Логистика", "Діловий вісник", "Маркетинг", "Маркетинг і реклама", "Новий маркетинг", "Маркетинг в России и за рубежом", "Контракти" та ін.; газети: "Урядовий кур'єр", "Голос України", "Бизнес", на шпальтах яких висвітлюються питання комерційної діяльності, маркетингу, організації торгівлі, вітчизняний і зарубіжний досвід. Обов'язковим є також використання різних статистичних збірників Держкомстату України та інших організацій, інформація яких дозволить оцінити вплив зовнішнього середовища на діяльність конкретного підпри­ємства і зробити ґрунтовні висновки. Різноманітну інформацію сту­дент може знайти у мережі Інтернет.

Дуже важливим є збір інформації безпосередньо на підприємстві, за матеріалами якого виконується курсова робота. Визначивши теоре­тичні аспекти досліджуваної проблеми, опрацювавши потрібні літера­турні джерела, студент має визначити перелік показників та інших матеріалів, які потрібно зібрати на підприємстві. У переліку показників з кожного досліджуваного питання належить розмежувати показники вихідної інформації й аналітичні. Потім складається зведений перелік усіх вихідних показників з теми. При цьому вихідні показники, які потрібні для вирішення окремих питань, підлягають логічному ана­лізу у площині повторення, взаємозв'язку і можливості одержання на їх основі аналітичних показників.

Необхідно також визначити джерела інформації з кожного вихідного показника, а також розробити методику їх одержання.

Для однієї групи показників, що містяться у статистичній звіт­ності та в документах бухгалтерського й оперативного обліку підпри­ємства, визначають структурний підрозділ, який має відповідну інформацію, назву або номер форми звітності чи книги обліку, період, за який потрібно зібрати інформацію, одиниці виміру.

Другу групу показників можна одержати шляхом "натурного" обстеження підприємства. Наприклад, у магазині до таких показників належать тип будівлі, кількість поверхів, конфігурація торговельного залу, система розташування торговельного обладнання, форма органі­зації розрахункового вузла та ін.

Третю групу показників одержують шляхом проведення спеці­ального дослідження на підприємстві. При цьому основою розробки методики одержання показників є визначення способів їх збору (хронометраж, фотографія робочого дня, анкетне опитуваня, кіно- або фотозйомка), чітка класифікація досліджуваних процесів, визначення кількості спостережень, які дають достовірне уявлення про кожний процес чи досліджуване питання. Наприклад, затрати часу покупців на очікування обслуговування у розрахунковому вузлі можна оцінити за допомогою хронометражу.

Зібраний матеріал має підлягати ретельній обробці. Передусім потрібно систематизувати цей матеріал, тобто упорядкувати його від­повідно до плану курсової роботи.

У процесі обробки зібраних матеріалів складають таблиці, гра­фіки, діаграми, розраховують відносні та середні показники, здійс­нюють групування, ранжування показників та ін. Під час обробки одержаної інформації слід використовувати ПЕОМ.

Після обробки інформації потрібно обміркувати не лише основні положення, а й деякі деталі написання роботи.

Далі необхідно провести аналіз наявної інформації.

Аналіз дає змогу відповісти на такі запитання:

• що позитивного та негативного є у комерційній діяльності підпри­ємства, які проблеми виникли, виходячи із ситуації, що склалася на практиці;

• які існують проблеми, в яких структурних підрозділах, на яких ета­пах технологічного процесу вони потребують глибшого аналізу;

• які причини чи фактори зумовили такий стан справ на підприємстві;

• які резерви та можливі напрями вирішення досліджуваних проблем.