3.6. Соціально-економічна ефективність запропонованих рекомендацій.

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Слід пам'ятати, що стан охорони праці та її безпека є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом. Турбота про здоров'я людини – найголовніше завдання держави.

Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Соціальна ефективність – це збереження здоров'я і полегшення праці робітників, зменшення кількості робітників, які займаються тяжкою фізичною працею, а також зазнають дії шкідливих виробничих факторів.

Окрім соціального, охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях має важливе економічне значення – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці тощо.

На прикладі деяких з цих показників студент вираховує економічну ефективність від впровадження розроблених ним у цьому розділі заходів щодо поліпшення умов праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Пропонується підраховувати економічну ефективність за такими показниками:

1. Умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження заходів з охорони праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях – розраховують за формулою:

УВПч = [(ВРЧб - ВРЧп) / (Ф - ВРЧп)] • Ч, люд.,

де: ВРЧ_б – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до впровадження заходів (базовий рік) на одного працюючого, люд.-дн.;

ВРЧп – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність після впровадження заходів на одного працюючого, люд.-дн.;

Ф – річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн.;

Ч – середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд.

2. Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності працюючих розраховують за формулою:

П = 100 • УВП_ч / (Ч - УВП_ч), %.

3. Економію фонду заробітної плати визначають за формулою:

Ззп = УВП_Ч • Зс • (1 + Псс /100), грн.,

де: З_с – середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.;

П_сс – відсоток відрахувань на соціальне страхування.

4. Економію коштів фонду соціального страхування на виплату за лікарняними листками непрацездатності визначають за формулою:

Зсс = (Вб / Пб) • [(ВРЧб - ВРЧп) •Із • К • Ч], грн.,

де: В_б - сума витрат на оплату лікарняних листків за базовий рік, грн.;

Пб – втрати робочого часу через травматизм, захворюваності в базовому році, люд.-дн.;

Із – індекс зростання середньорічної заробітної плати робітників за планом;

К – частка виробничої обумовленої захворюваності в її загальній величині (приймають 0,5- 0,7).

Розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” повинен закінчуватися висновками, які відображують досягнуті результати щодо поставленої мети із стислим переліком прийнятих управлінських та організаційно-економічних рішень. Також студент згідно запропонованої форми (додаток 4) пропонує комплексні заходи щодо управління охороною праці, зниження рівня травматизму та підвищення ефективності праці на досліджуваному об’єкті.

Додаток 1.

(для варіанта №1)

Статистичні дані, що характеризують стан умов праці об'єкта дослідження

Показники	Рік
1	2	3	4
1 .Загальна кількість працюючих, чол.
2. Чисельність працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці:
2.1.За наявністю токсичних парів та газів
2.2.За наявністю пилу
2.3.За мікрокліматом (метеоумовами)
2.4.За шумом
2.5.За вібрацією
2.6.За освітленням
2.8.За електромагнітним випромінюванням
2.9.За ергономічними параметрами
2.10.За наявністю психофізіологічних факторів
3.Чисельність працюючих, зайнятих тяжкою фізичною роботою
4.Кількість постраждалих з втратою працездатності (один день і більше), в тому числі:
4.1.Постраждалих зі смертельним наслідком
5.Число людино-днів непрацездатності з причин травматизму
6.Матеріальні наслідки нещасних випадків, грн., всього і в тому числі:
6.1.Сплачено за лікарняними листками
6.2.Компенсації постраждалим
7.Коефіцієнт частоти травматизму
8.Коефіцієнт тяжкості травматизму
9.Коефіцієнт непрацездатності
10.Число людино-днів непрацездатності з причин захворюваності, в тому числі:
10.1. Простудні захворювання
10.2. Професійні захворювання
11 .Забезпечинність санітарно-побутовими приміщеннями, %
12.Витрати на пільги та компенсації у зв'язку зі шкідливими умовами праці, грн.
13.Витрати на заходи з охорони праці, грн.
14.Кількість звільнених через незадовільні умови праці

Додаток 2.

(для варіанта №2)

Статистичні дані, що характеризують стан умов праці об'єкта дослідження

Показники	Рік
1	2	3	4
1 .Загальна кількість працюючих, чол.
2. Наявність можливих шкідливих виробничих факторів (ІТТВФ) у робочий зоні об'єкта дослідження:
2.1.За наявністю токсичних парів та газів
2.2.За наявністю пилу
2.3.За мікрокліматом (метеоумовами)
2.4.За шумом
2.5.За вібрацією
2.6.За освітленням
2.8.За електромагнітним випромінюванням
2.9.За ергономічними параметрами
2.10.За наявністю психофізіологічних факторів
2.11. По інших шкідливих факторах
3.Наявність можливих небезпечних виробничих факторів (НВФ) у робочий зоні об'єкта дослідження:
3.1. Підвищена напруга в електричному ланцюзі
3.2. Небезпечні фактори пожежі
3.3. Інші небезпечні фактори
4. Кількість випадків захворювань, С, і днів непрацездатності через захворюваність, Д	С/Д	С/Д	С/Д
5.Показник інтенсивності захворювань, Піз
6. Показник непрацездатності, Пнп
7. Показник тривалості захворюваності, Птр
8. Кількість випадків травматизму, пов'язаного з виробництвом
9. Витрати на охорону праці, грн..

Додаток 3.

(для варіанта №3)

Система контролю (СК)

Контроль — як функція управління Управлінські рішення

Політика

Цільові програми

Поведінковий аудит

Приписи

Контроль за виробництвом робіт і процесів

Оперативний контроль — 1-ий рівень

Поточний контроль — 2-ий рівень

Періодичний контроль — 3-ій рівень

Комплексно-цільові перевірки — 4-ий рівень

Цільові перевірки

Адміністративний контроль

Громадський контроль

Аудит охорони праці

Наявність нормативно-правової бази

Організація заходів з охорони праці

Виконання плану підвищення ефективності заходів з охорони праці

Поведінковий аудит

Виявлені невідповідності

Коригуючі дії

Рис. 1. Змістовна модель Системи Контролю (СК)

Додаток 4.

Форма комплексних заходів

Комплексні заходи

щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці,

запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій і пожеж

по ________________________________ на 20__ р.

(найменування підрозділу)

Найменування заходів (робіт)	Вартість робіт, тис.грн.		Ефективність заходів		Строк виконання	Особи, відповідальні за виконання
	Асигновано	Фактичні витрати	Планується	Досягнутий результат
1	2	3	4	5	6	7

Примітка 1. У графу 2 заноситься сума коштів, котру за попередніми підрахунками планується використати на конкретну роботу, а у графу 3 — фактичні витрати за підсумками виконання заходу.

Примітка 2. У графу 4 заноситься соціальна ефективність заходу, котрої планується досягти після його виконання, а у графу 5 — досягнутий результат (наприклад: «Довести штучне освітлення на робочих місцях 18 чол., в т. ч. 6 жінок, до норми в 180 люкс», «Вивільнити 4 робітниці від перенесення вручну важких речей понад граничну норму в 7 кг»; «Забезпечити додержання установленого температурного режиму не нижче 18˚С взимку на всіх робочих місцях дільниці з кількістю працюючих 32 чол., в т. ч. 18 жінок» тощо).

Примітка 3. У графу 6 записується кінцева дата визначеного строку виконання робіт (наприклад: 25 червня 2012 р.). Враховуючи доцільність щоквартального підведення підсумків виконання зобов'язань, бажано групувати і викладати заходи по кварталах.

Примітка 4. У графу 7 записуються посади та прізвища осіб, яких призначено відповідальними за виконання кожного заходу .

Додаток 5.