1.2. Транспортно–експлуатаційні характеристики автомобільних доріг. Вимоги автомобільного транспорту до автомобільних доріг

Рухомий склад на автомобільних дорогах – це легкові, вантажні автомобілі, автопоїзди, автобуси, мотоцикли. На автомобільних дорогах також допускається рух сільськогосподарських машин на гумових шинах. Гусеничні машини

та гужовий транспорт мають пересуватися грунтовими дорогами або спеціально влаштованими тракторними шляхами.

Ефективність використання рухомого складу значною мірою визначають транспортно–експлуатаційні характеристики автомобільних доріг. Основними характеристиками є інтенсивність, щільність, швидкість та склад

рівність і геометричних елементів дороги, собівартість перевезень тощо.

шорсткість дорожнього покриття,

Отже, транспортно–експлуатаційні показники дороги – це ряд параметрів, які визначають технічний рівень дороги та її експлуатаційні можливості. Зміст і значення кожного з показників розкриваються під час вивчення курсів

проектування, також експлуатації автомобільних доріг. Деякі з транспортно–експлуатаційних показників дороги слід пояснити.

Інтенсивністю руху називають кількість транспортних засобів, що проїздять через певний переріз дороги в обох напрямах за одиницю часу (добу, годину).

Під час проектування автомобільних доріг найчастіше використовують показник у вигляді середньорічної добової інтенсивності руху, тобто середньої за рік кількості транспортних засобів, що проїздять через певний переріз

(певну ділянку) дороги за добу.

Інтенсивність руху зростає і набуває максимального значення з наближенням до населених пунктів, особливо до великих міст. Протягом доби найбільшу інтенсивність руху спостерігають, як правило, між 9 і 12, а потім між 15 і 18

годинами; протягом року – у липні, серпні, вересні. Протягом тижня спостерігають значне зростання інтенсивності руху легкових автомобілів у п’ятницю – неділю, а також у святкові та передсвяткові дні.

Середньорічну добову інтенсивність руху, яку встановлюють на певну перспективу (наприклад, на 20 років) і використовують для визначення категорії дороги та її параметрів, називають розрахунковою інтенсивністю руху.

Значення розрахункової інтенсивності руху встановлюють шляхом її прогнозування за спеціально розробленими методиками.

Фактична інтенсивність руху недостатньо характеризує завантаженість дороги, оскільки різні за розмірами транспортні засоби потребують різного простору на дорозі. Щоб встановити відповідність інтенсивності руху

пропускній спроможності дороги, фактичну інтенсивність зводять до еквівалентної кількості легкових автомобілів. Отже, виникає поняття зведеної інтенсивності руху, тобто інтенсивності руху транспортного потоку, віднесеної до

розрахункового автомобіля. Коефіцієнти зведення мають такі значення: для легкових автомобілів – 1; для мотоциклів – 0,5; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю 2 т – 1,5; 6 т – 2; 8 т – 2,5; 14 т – 3; понад 14 т – 3,5; для

автопоїздів вантажопідйомністю 12 т – 3,5; 20 т – 4; 30 т – 5; понад 30 т – 6.

Коефіцієнти зведення для автобусів і спеціальних автомобілів слід брати як для базових автомобілів відповідної вантажопідйомності. Якщо дорога прокладена у пересіченій або гірській місцевості, то коефіцієнти зведення для

вантажних автомобілів і автопоїздів слід збільшувати в 1,2 рази.

Пропускну спроможність дороги (смуги руху) визначають кількістю автомобілів, що можуть проїхати через даний переріз дороги (смуги) за одиницю часу. Найчастіше за одиницю часу беруть годину і добу.

Порівняння розрахункової пропускної спроможності з фактичною або очікуваною інтенсивністю руху дає змогу робити висновки щодо потрібної кількості смуг руху і ширини проїзної частини дороги в цілому. .

Відношення інтенсивності руху до максимальної пропускної спроможності називають рівнем завантаженості дороги і використовують для характеристики рівня обслуговування дорогою транспортних потоків.

Пропускна спроможність та інтенсивність руху залежать від швидкості й щільності руху транспортного потоку.

яких складається транспортний потік. Щільність руху – це кількість автомобілів на одиницю довжини дороги (смуги руху).

Швидкість і щільність руху залежать від типу дорожнього одягу, стану покриття проїзної частини і від геометричних елементів дороги (ширини проїзної частини, радіусів горизонтальних і вертикальних кривих тощо).

Стан покриття проїзної частини характеризується його рівністю та шорсткістю. Рівність покриття зумовлює

Рис. 1.1. Найбільші габаритні розміри транспортних засобів на автомобільних дорогах України:

а, б – вантажний автомобіль; в – двовісний сідельний тягач з напівпричепом; г – тривісний тягач з причепом на двох осях; д – тривісний тягач з двома причепами на двох осях

k =l / l .

6

n

p

(1.1)

можливість руху автомобілів з високими швидкостями. Від шорсткості залежить ступінь зчеплення пневматичної шини з покриттям. Рівність і шорсткість є важливими чинниками безпеки дорожнього руху.

Для проектування доріг промислових підприємств, а також для оцінювання роботоспроможності дорожніх покриттів використовують такий показник, як вантажонапруженість, тобто загальна маса вантажів (млн. т), що її

перевозять по даній ділянці дороги в обох напрямах за одиницю часу, як правило за рік.

Мережа автомобільних доріг має забезпечувати зв’язок між усіма населеними пунктами в межах певної території при можливо найменших будівельних і транспортних витратах, доцільній швидкості та належному рівні безпеки і

зручності руху.

Як інженерна споруда кожна автомобільна дорога та її окремі конструктивні елементи мають задовольняти вимоги міцності та стійкості. Зокрема, розрахункам на міцність і стійкість підлягають земляне полотно, дорожній

одяг, штучні споруди. Проектування водопропускних і водовідвідних споруд вимагає гідравлічних і гідрологічних розрахунків.

За призначенням автомобільна дорога в усьому її комплексі є транспортною спорудою і як транспортна споруда має задовольняти вимоги автомобільного транспорту, тобто економічність, безпеку і комфортабельність руху.

Розміри геометричних елементів дороги насамперед мають задовольняти габаритні розміри рухомого складу (рис. 1.1), а тип і конструкція дорожнього одягу – його вагові параметри.

Автомобільні дороги необхідно проектувати для руху автотранспортних засобів з габаритними розмірами: ширина – 2,55 м; висота – 4,00 м; довжина одиничного транспортного засобу – 12,00 м, зчепленого транспортного

засобу – 18,50 м, автопоїзда – 22,00 м.

При розрахунку земляного полотна та підпірних стінок на стійкість необхідно враховувати максимально допустиму повну вагу автотранспортного засобу 40 тс при відстані між його крайніми осями не менше 9,0 м.

Конструкцію дорожнього одягу на автомобільних дорогах слід розраховувати під навантаження (статичне) на вісь 11,5 тс на дорогах І і II категорій, 10,0 тс – на дорогах III–IV категорій, 6,0 тс – на дорогах V категорії.

Розміри геометричних елементів дороги залежать також від розрахункової швидкості руху, динамічних характеристик та деяких конструктивних особливостей (висота ока водія над проїзною частиною) автомобілів.

Розрахунковою швидкістю руху для дороги певної категорії називають граничну безпечну швидкість окремого легкового автомобіля на сухому покритті проїзної частини при достатній видимості дороги.